При згадуванні Великої Вітчизняної війни у кожного виникають свої асоціації. У когось це зруйновані міста й випалені села, у когось – постійний голод і нестатки, у когось – втрата рідних і близьких. Але є асоціації, спільні для всіх, незалежно від віку.
12 квітня 1961 року громадянин СРСР Юрій Олексійович Гагарін на космічному кораблі "Восток" уперше в історії людства здійснив космічний політ. Звістка про цю подію миттєво облетіла всю планету.
Стаття 20 Конституції України декларує, що малим Державним гербом України є знак Княжої Держави Володимира Великого – золотий тризуб.
Не буду приховувати, що для мне стало великою честю мати можливість взяти участь і виступити під час цієї знаменної події, яка хоча і відбувалася в нашому рідному КПІ, але, без перебільшення, треба говорити про подію загальнодержавної ваги. Маю на увазі відкриття 24 лютого 2011 року, повторю, в Україні, справжнього маятника Фуко.
Китайський Новий рік – Чунь цзе, що значить Свято весни, є для китайців найголовнішим святом, його відзначають уже більше двох тисяч років. Воно припадає на перший новий місяць першого місяця року, між 12 січня і 19 лютого.
19 січня 2011 р. виповнилося 275 років від дня народження Джеймса Ватта (1736–1819) – англійського винахідника, іменем якого названа одиниця потужності ват. Парова машина, яку створив Ватт, належить до найвидатніших винаходів в історії людства.
Цього разу редакція газети «Київський політехнік», видання дослідницького університету НТУУ «КПІ», вирішила помістити короткі розповіді про три новорічні атрибути – сніжинки, годинник, свічку. Розповіді незвичайні. Їх автори – всесвітньо відомі вчені, класики природознавства Йоганн Кеплер, Християн Гюйгенс, Майкл Фарадей. Пропонуємо увазі читачів фрагменти їх творів – «Про шестикутні сніжинки» (1611), «Маятниковий годинник» (1673), «Історія свічки» (1861).
25 листопада 2010 року виповнилося 200 років від дня народження видатного хірурга, анатома, вченого, гуманіста й педагога Миколи Івановича Пирогова (1810–1881).
Після четвертої річниці аварії на Чорнобильській АЕС жахливі наслідки цієї катастрофи гостро проявились у вигляді спалаху онкологічних захворювань у дітей.
На ошатній галявині біля бювету, яку облюбували молоді мами-бабусі, праворуч від залізного велета – паровоза привертає увагу незвичайне дерево-кущ – ефектне і привабливе. Це сумах пухнастий – виходець із Північної Америки.
