Літописець епохи Відродження Джорджо Вазарі
Рівно 500 років тому в невеличкому тосканському місті Ареццо народився Джорджо Вазарі – автор славнозвісних "Життєписів найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів". Цій книзі судилося довге, а можливо й вічне, життя, бо допоки житиме людство, вона залишиться одним з головних джерел інформації про видатних діячів епохи Відродження. Зауважимо принагідно, що саме Вазарі й запровадив термін "Відродження" ("Rinascita").
Дещо про всесвітньо відомі фізичні експерименти
Нещодавно в нашому університеті відкрито маятник Фуко, який визнано п'ятим за важливістю фізичним експериментом, що змінив світ. А якими ж є решта? Саме цьому присвячується ця публікація.
Техніка трифазного струму: 120 років від першого тріумфу
Хто б там що казав, але прагматичні європейці насправді завжди були романтиками. Навіть у ХІХ столітті, яке інколи називають "сторіччям пари та електрики", вони намагалися всіляко прикрашати своє життя. Недарма ж навіть на промислових виставках, де широка публіка могла ознайомитися з найновішими досягненнями науки й техніки, найбільшу її увагу привертали експонати, які в той чи інший спосіб наслідували природу. Тобто спочатку було подивування майстерністю імітації, і лише потім – способом, яким досягався бажаний ефект.
Михайло Згуровський: "Орієнтуйтеся на великі цілі, озброюйтеся хорошими амбіціями і не гайте часу!"
Прийшов. Побачив. Переміг.
Саме такі слова зринають в думках після спілкування з цією людиною. Талановитий вчений та вмілий адміністратор, здавалося б – несумісні характеристики, втім, наш співрозмовник на власному прикладі демонструє як гармонійно їх поєднати. Найліпшим свідченням є його досягнення: автор 35 монографій та підручників, 50 винаходів, близько 300 наукових праць, він очолював Міністерство освіти України майже 5 років і вже 19 років очолює Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут". З ректором НТУУ "КПІ", академіком НАН України, професором Михайлом Захаровичем Згуровським розмовляв редактор студентської газети "ЦеГлина" (ФТІ) Максим Краков'ян.