Ви є тут

Сучасна хімія – потужний фактор науково-технічного прогрессу


Кампус КПІ, Корпус № 4, хімічний корпус КПІ/ Джерело: panoramio.com/photo/68587929 / Автор: BSveta

Протягом усього свого існування хімія завжди допомагала і продовжує допомагати людині в її практичній діяльності. Без хімії неможливий розвиток паливно-енергетичного комплексу, металургії, транспорту, зв'язку, будівництва, електроніки, сфери побуту тощо.

На жаль, останніми роками в Україні спостерігається знищення рівня хімічної освіти в середній школі, а також сформувалося необ'єктивне ставлення до цього предмету як до складного, важкого для сприйняття і, головне, як такого, що є незатребуваним у подальшому житті та професійній діяльності. Тому часто виникають ускладнення під час вивчення хімії студентами ВНЗ.

Але сучасне суспільство потребує освіченої молоді, яка у своїй професійній діяльності мала б здібності до впровадження власних розробок у різноманітних галузях науки, техніки, виробництва. Така успішна діяльність можлива тільки на основі гармонійного розуміння матеріального світу, довкілля, свідомого пошуку власного місця в повсякденному житті. Тому знання з фундаментальних науково-природничих дисциплін, у тому числі з хімії, стають необхідним базисом для забезпечення плідної професійної діяльності випускників ВНЗ та здатності вирішувати проблеми сьогодення та можливі майбутні глобальні питання.

Враховуючи багаторічний досвід НТУУ "КПІ" у підготовці інженерних кадрів та сучасні вимоги до підготовки бакалаврів загальнотехнічних напрямів у світлі вимог Болонських домовленостей, науково-педагогічний колектив послідовно працює над проблемою формування якісної системи знань студентів з фундаментальних дисциплін (хімії, математики, фізики). Оволодіння знаннями з основних природничих дисциплін під час перших років навчання стає запорукою формування у студентів фундаментального світогляду (системи поглядів, понять, уявлень) щодо природи об'єктів та навколишнього світу. Саме розширення та вдосконалення фундаментальної підготовки дозволяє сформувати фахівців, які здатні до нестандартного мислення, аналізу, систематизації та узагальнення одержаної інформації, вирішення реальних технічних завдань.

Під час формування фундаментального багажу знань досить часто обґрунтовується необхідність посилення фізичної та математичної підготовки. Водночас недостатньою мірою аналізуються проблеми, що стосуються особливостей вдосконалення підготовки з хімії – однієї з природничих наук, яка значною мірою забезпечує ґрунтовну фундаментально-наукову компоненту підготовки фахівців.

Високий рівень інженерної роботи та генерація нових ідей при вирішенні технологічних та конструкторських підходів можуть ґрунтуватися тільки на глибокому розумінні хімічних і фізико-хімічних закономірностей процесів, що є базовими для створення новітніх природничо-технологічних галузей. Плідна діяльність майбутніх інженерів у різноманітних галузях виробництва, науки є неможливою без опанування системи фундаментальних хімічних знань.

Особливо важливим компонентом хімічної освіти є лабораторний практикум, виконання якого забезпечує формування у студентів навичок експериментальної роботи та проведення наукових досліджень, що є важливою складовою професійної діяльності. Передусім мається на увазі формування у майбутніх інженерів достатньої хімічної культури. Кожний спеціаліст, чи то інженер-приладобудівник, машинобудівник, теплоенергетик, так само як і фахівець у галузі біомедичної інженерії, мікроелектроніки повинен, як мінімум, мати достатнє уявлення про ті "хімічні компоненти" своєї діяльності, які сприятимуть її інтенсифікації чи меншою мірою раціоналізуватимуть результати виконаної роботи.

Наприклад, суттєві якісні зрушення в галузі мікроелектроніки можуть бути реалізовані тільки при застосуванні нових напівпровідникових матеріалів, які можуть бути добуті із застосуванням досягнень нанотехнологій. У машинобудуванні реалізуються сучасні методики, що дозволяють одержувати металічні та металокерамічні матеріали, модифіковані домішками карбідів, нітридів, які характеризуються унікальними експлуатаційними властивостями, зокрема високою стійкістю до корозії та зношуваності в різних температурних режимах.

У сфері енергетики суттєві досягнення стають можливими лише завдяки глибинному розумінню хімічних особливостей процесів горіння палива, принципів керування кінетичними особливостями процесів при застосуванні багатофункціональних речовин, які стабілізують процеси горіння, запобігають утворенню накипу в котлах, зменшують зношуваність деталей.

Також одним з важливих аспектів хімічної освіти є екологічний. Майбутні інженери-технологи під час проведення конструкторських розробок мають не тільки якісно засвоїти закономірності фізико-хімічних процесів та набути вмінь керування їх оптимальними режимами, але водночас навчитися запобігати техногенним впливам людини на природні процеси та володіти методами контролю можливих джерел забруднення навколишнього середовища шкідливими речовинами.

Але виділення незначного обсягу кредитів на вивчення такої необхідної фундаментальної дисципліни, як хімія або повна відсутність її як предмету в навчальних планах деяких технічних напрямів підготовки бакалаврів, також неналежне ставлення студентів до складання підсумкового контрольного заходу (відсутність екзамену з дисципліни "Хімія") не гарантує формування сучасного різнобічно розвиненого фахівця.

Міжнародна та національна діяльність у 2011 році, який за резолюцією 63-ї Генеральної Асамблеї ООН проголошений Роком хімії, повинна підвищити рівень поінформованості людей щодо важливості хімії та її внеску в систему фундаментальних знань, а також роль цієї галузі природознавства в забезпеченні успішного та ефективного вирішення таких проблем, як розробка та втілення принципово нових процесів у сферу матеріального виробництва штучних та синтетичних матеріалів із різноманітними важливими властивостями; дотримання екологічних вимог у нових технологічних процесах, створення замкнених виробничих циклів та безвідходних технологій, теоретичне обґрунтування та розробка енерго- та ресурсозберігаючих технологій, модернізація існуючих виробництв; забезпечення зростаючого населення планети надійними джерелами чистої води, енергії, продовольства і продукцією галузі будівельних матеріалів, а також формування належного стану довкілля для підтримання здоров'я людей.

Отже, розширення та вдосконалення хімічної підготовки бакалаврів ВНЗ може не тільки забезпечити створення якісної світоглядної бази, але водночас стає чинником успішного виконання інженерних розробок та вирішення технологічних "ноу-хау".

Сучасний прогрес неможливий без хімії!

О.П.Качоровська, ст. викладач,
А.В.Підгорний, к.х.н., доц. кафедри загальної та неорганічної хімії

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій