Самсонов Григорій Валентинович. Біографічні відомості

Григорій Валентинович Самсонов (15.02.1918 - 22.12.1975), вчений у галузі хімії й технології неорганічних матеріалів. Народився в м. Пушкін (Ленінградська область). По закінченні Московського інституту тонкої хімічної технології (1940) працював на різних посадах у РФ. З 1956 працює в Україні в Інституті металокераміки і спеціальних стопів АН УРСР, 1961-63 — голова відділу технічних наук АН УРСР, з 1962 професор Київського Політехнічного Інституту, з 1961 член кореспондент АН УРСР.

Зморович Валентин Анатолійович. До 100-річчя з дня народження вченого-математика і педагог

Валентин Анатолійович Зморович народився 6 вересня 1909 р. в сім’ї викладача гімназії в Києві. В 1928 р. він став студентом фізико-математичного факультету Київського інституту народної освіти  (нині Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), який закінчив у 1932 р.

Математики КПІ і Київська школа теорії ймовірностей

Історія Київської школи теорії ймовірностей починається в середині ХІХ ст. Першу лекцію з цієї математичної дисципліни в Київському університеті Св. Володимира прочитав у 1863 р. Mихайло Єгорович Ващенко-Захарченко (1825–1912) при вступі на посаду доцента.

В.Л. Кирпичев. Значение фантазии для инженеров

100 років тому в журналі “Известия “Киевского политехнического института Императора Александра ІІ” (1903 р., книга III, стор. 7–25) було опубліковано текст промови першого ректора КПІ В.Л. Кирпичова на незвичну для технічного навчального закладу тему: “Значение фантазии для инженеров”. Думки, висловлені в ній, і сьогодні сприймаються з інтересом – щось подібне нечасто пишуть чи говорять останнім часом. Пропонуємо увазі читачів скорочений текст цієї промови. Думаємо, знайомство з нею буде для політехніків приємним, цікавим і корисним.

Джерело унікальної інформації. Перший звіт КПІ (1899 р.)

У відділі історичних раритетів науково-технічної бібліотеки НТУУ “КПІ” зберігається чимало рідкісних видань, книжок, звітів, альбомів тощо. Увагу привернула невеличка за обсягом книжка “Отчет о состоянии Киевскага Политехническага Института императора Александра ІІ за 1899г. ”.

Деякі шляхи реалізації стратегії “трикутника знань” в НТУУ “КПІ”

У статті академіка НАН України М.З. Згуровського, надрукованій в Міжнародному суспільно-політичному щотижневику “Дзеркало тижня”, № 39 (618) від 14 жовтня 2006 року, визначається, що стратегія розвитку об’єднаної Європи спрямована на гармонійний розвиток трьох вершин так званого “трикутника знань” – освіти, досліджень та інновацій, що передбачає рішучу підтримку з боку держави та суспільства, а також відповідні рівні стимулювання людської активності у сферах традиційного виробництва знань та конкурентоспроможної продукції.

Як тебе не любити, мій КПІ?

Якби поет Дмитро Луценко і композитор Ігор Шамо жили у часи заснування Київського політехнічного інституту, то можна з великою ймовірністю сказати, що вони написали б пісню “Як тебе не любити, мій КПІ”.

ММІ та ХТФ – ровесники КПІ

При створенні КПІ, 110 років тому, у ньому було чотири відділення – механічне, хімічне, інженерне та сільськогосподарське. З часом два останні були перетворені на самостійні вищі навчальні заклади.

До 20-річчя осередку “Просвіта” КПІ: Мова – не другорядна справа

Коли я навчався в Політехнічному інституті, у залі засідань Вченої ради був спортзал, і там я займався спортивною гімнастикою разом з олімпійською чемпіонкою Ларисою Латиніною. Тоді вона мала українське прізвище. А потім стала Латиніною, й Україна втратила справжній видатний талант.

Підписка на