Кафедра математичного моделювання та аналізу даних НН ФТІ пишається тим, що професори Наталія Куссуль і Андрій Шелестов включені до відкритої бази даних найбільш цитованих науковців світу.
Цю базу створив Стенфордський університет на основі стандартизованої методики, що враховує різні індекси цитування, впливовість наукових видань, де публікуються роботи, і навіть порядковий номер автора в публікації.
При цьому рейтинги визначаються без урахування самоцитування. У базі даних окремо підраховуються показники за всю наукову кар'єру вченого і окремо для одного останнього року. Вчені класифікуються за 22 науковими напрямами та 176 підгалузями.
До списку 92 найбільш цитованих науковців України за всю їхню кар'єру включено професорку Наталію Куссуль. Її основним науковим напрямом згідно з базою даних визначено "Штучний інтелект та обробка зображень". А от список найбільш цитованих науковців за останній рік ширший, і до нього серед 108 українських науковців включено також професора Андрія Шелестова. Його науковий напрям теж визначено як "Штучний інтелект та обробка зображень".
За версією Стенфордського університету, серед 92 найбільш цитованих за всю кар'єру науковців України є лише двоє представників КПІ ім. Ігоря Сікорського (проф. В.М. Локтєв та проф. Н.М. Куссуль), а серед 108 найбільш цитованих українських науковців за останній рік – шестеро вчених нашого університету. (Список найкращих українських науковців за всю кар'єру; Список найкращих українських науковців за 1 рік)
Для порівняння, в кожний із рейтингових списків включено близько 200 тис. науковців світу. Серед них лише близько 100 науковців, які протягом своєї кар'єри працювали або працюють в Україні, і понад 400 науковців одного лише Університету штату Меріленд (UMD), з яким співпрацює кафедра. Пишаємось, що серед представлених у базі найбільш цитованих науковців UMD за останній рік є і випускник фізтеху професор Сергій Скакун.
Які ж фундаментальні та прикладні дослідження сприяли таким результатам? Завідувачка кафедри математичного моделювання та аналізу даних Наталія Куссуль поінформувала, що кафедра існує всього рік. "Наша сфера досліджень – прикладні задачі штучного інтелекту на основі супутникових даних, – говорить вона. – Ця галузь активно розвивається з 2015 року, коли у вільному доступі з'явились великі об'єми супутникових даних, і називається "геопросторовий інтелект". Наші дослідження за цією тематикою підтримує Національний фонд досліджень України і міжнародні програми, зокрема Horizon Europe. Ця тематика також у фокусі німецько-українського центру ключових компетенцій AIDA&TI (https://aidati.org/), який виграв перший етап конкурсу Міністерства освіти Німеччини і зараз напрацьовує стратегію і програму розвитку". І пояснює: "За допомогою супутників можна багато корисного проаналізувати. Приміром, збитки від війни: для сільського господарства, екології тощо". І розповіла про заповідник "Смарагдова мережа" на Луганщині, що охороняється ЮНЕСКО. Нині його частина потрапила до зони бойових дій. Показово, що площа лісу на території, підконтрольній Україні, збережена і відновлюється, а дерева на окупованій території повністю знищені. "Лісів і так мало, – бідкається науковиця, – вони конче необхідні, але спостерігаємо знищення".
Інший приклад: міжнародні агенції надають українським фермерам, які постраждали від війни, всіляку допомогу. І саме супутникова інформація підтверджує чи спростовує те, що задекларували господарники: як оброблялося те чи інше фермерське поле, чи було в зоні бойових дій, яких збитків зазнало. "Завдяки нашим технологіям розпізнавання можемо надати таку інформацію, – веде далі Наталія Миколаївна. – Спочатку навчаємо нейронну мережу розпізнавати, що саме росте на ділянці, а потім аналізуємо, як розвиваються, відповідно до моделей, певні рослини. Цього року видно, що багато полів недоотримали добрив, тобто сільськогосподарські культури повільніше і гірше ростуть". І з помітним сумом додає: "Раніше ми займалися більш мирними справами, будували моделі сталого розвитку сільського господарства, міських територій, тобто привносили інтелектуальні моделі в наше сучасне життя".
На запитання, якими якостями має володіти ефективний науковець, пані професорка відповіла: "Вірити в себе, розвиватись, хотіти багато. Якщо ставиш перед собою високі цілі, то й досягнеш їх. Але важливо розуміти, що це – велика праця". Такі ж само і її студенти: вмотивовані молоді люди, які глибоко студіювали математику, фізику й іноземну мову в школі. Їм нелегко навчатися на молодших курсах. Але потім вони можуть успішно заробляти власним розумом та самореалізовуватися. А ми не втомлюватимемося популяризувати успішних вчених і їх здобутки.