Київський політехнік

"Сніговий барс" в альпінізмі – це почесне звання, що з середини 1960-х присвоювалося в срср за сходження на найвищі вершини країни – семитисячники. Без балонів з киснем, без носильників, з неоковирним важким спорядженням, у валянках і в самотужки пошитому одязі ентузіасти долали льодові кілометри гірських схилів. Лише в 1990-х з'явилося легке і на­дійне оснащення, інноваційні матеріали. Серед володарів жетона "Підкорювач найвищих гір" – і плеяда випускників Київської політехніки. Назвемо їх.

У рік 40-х роковин катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції відзначатиме 25 років від дня за­снування Славутицька філія КПІ ім. Ігоря Сікорського (далі – Філія), яка нині відіграє значну роль у підготовці фахівців для вітчизняної атомної енергетики та суміжних галузей, зокрема у сфері зняття з експлуатації ядерних об'єктів, поводження з радіоактивними матеріалами, екологічної безпеки тощо. Редакція "Київського політехніка" звернулася до виконувача обов'язків її директора доктора технічних наук, професора, академіка НАН України Анатолія Носовського з проханням розповісти про історію та сьогодення Славутицької філії.

Виставка відомого українського художника Василя Климика пройшла у квітні в Картинній галереї ім. Григорія Синиці Центру культури і мистецтв КПІ.

На початку року Наукова рада НФДУ оприлюднила рейтингові списки проєктів – переможців конкурсів, що будуть реалізовані  за рахунок грантової підтримки.  КПІ ім. Ігоря Сікорського – лідер серед ЗВО за кількістю проєктів, що отримають державне фінансування.

"Київський політехнік" уже згадував у своїх матеріалах про технологію очищення забрудненої радіонуклідами води, що її в перші ж тижні після Чорнобильської катастрофи розробила група науковців КПІ. Її впровадження до певної міри забезпечило збереження природних водних екосистем Київщини від значного забруднення радіонуклідами і захист здоров'я багатьох людей від імовірних мутагенних процесів і негативних генетичних ефектів. Про те, як формувалася ця група і як вона працювала, згадує один з її безпосередніх учасників Анатолій Крисенко.

Сорок років відділяє нас від техногенної катастрофи, що сталася на Чорнобильській АЕС. Тоді в  Україні радіоактивна хмара накрила 12 з 25 областей – 2293 населених пункти. Але Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й безмежна мужність наших людей, які ліквідовували наслідки аварії. Ризикуючи життям і здоров'ям, вони захистили людство  від згубного впливу й поширення радіації. Ще живі учасники і сучасники тих подій, жива пам'ять. І в серці кожного з нас одне: щоб ніколи знову.

Нещодавно у Державному політехнічному музеї ім. Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрили фотовиставку "Права в наших руках". Її відкриття було приурочене до Дня українського добровольця 14 березня.

Державний політехнічний музей імені Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського підготував і провів у межах Родинної суботи до Міжнародного дня числа Пі, який щорічно відзначається 14 квітня, квест "Святкуємо число Пі". Програму квесту спільно розробили два відділи музею – науково-освітньої та експозиційної роботи.

Понад 30 років тому в КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрито Картинну галерею ім. Григорія Синиці. Сьогодні його полотна прикрашають хол ЦКМ. Насправді, швидше не "прикрашають", а промовляють, запитують, звертаються голосами предків до нас, нинішніх, хто пробігає повз у повсякденній метушні.