17 грудня 2003 року виповнилося сто років від того часу, коли брати Орвілл та Уілбер Райти здійснили перший пілотований політ на моторному аероплані “Флайєр-1”. Дальність першого польоту становила 37 метрів, а тривав він 12 секунд. Але цей коротенький політ відкрив нову еру в історії людства.
19 березня відбулася наукова сесія Вченої ради НТУУ «КПІ», на якій виступав з доповіддю член-кореспондент НАН України Борис Миколайович Малиновський, який більше півстоліття працював у галузі комп’ютерної науки та техніки, а останніми роками займається історією вітчизняного комп’ютеробудування.
Людина – цар природи. Ця фраза, відома кожному з дитинства, уже «набила оскому» (особливо сьогодні, коли природа «віддячує» за наше нерозумне ставлення до неї землетрусами, ураганами, парниковим ефектом та іншими проявами своєї сили).
На початку жовтня 2007 року у Полтаві в аудиторіях Полтавської державної аграрної академії пройшла ІV Всеукраїнська наукова конференція “Актуальні питання історії і техніки” під егідою Асоціації працівників музеїв технічного профілю.
17 вересня 2007 р. виповнилось 150 років з дня народження основоположника космонавтики Костянтина Едуардовича Ціолковського.
1955 рік. Космос? Супутник? Ці слова ще належали фантастам. І хоча геофізичні ракети піднімались у небо все вище і вище і на кілька хвилин вривались у комічні висоти, небагатьом вірилось, що космічна ера настане так скоро.
П’ятдесят років – достатній час, щоб оцінити значення прориву в космос (запуск першого штучного супутника Землі) та крок за кроком проаналізувати історію послідовного накопичення знань для проникнення у Всесвіт.
У грудні 1881 р. швейцарський підприємець Яків Гретер, що мешкав у Києві, придбав у спадкоємців полковника Леоновича право на довічне користування чотирма десятинами (близько 4,4 га) казенної землі за західною околицею Києва – на Шулявці.
Уже багато років Довженків сад, розташований на території Національної кіностудії, разом з архітектурним ансамблем Київського політехнічного інституту й заводами, які працюють на цих теренах, є одним з символів Шулявки. Втім, не всі знають що було тут до спорудження кіностудії.
Ім’я Миколи Миколайовича Бенардоса (1842-1905) добре відоме фахівцям у галузі зварювання. Із самого початку використання спосіб електродугового зварювання металів вугільним (не плавким) електродом одержав назву “способу Бенардоса”.
