3 days 1 hour ago
30 жовтня 2026 року відбулася XIV Міжнародна науково-практична конференція «Наукова школа Романа Іванченка». У конференції взяли участь українські та іноземні науковці, викладачі, здобувачі, аспіранти та студенти. На пленарному засіданні з вітальним словом до учасників та гостей конференції звернувся Петро Киричок, директор ННВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського і наголосив: “Науковий діалог, обмін досвідом і спільне осмислення інформаційних загроз допомагають не лише розвивати академічні контакти, а й краще розуміти виклики, перед якими постають демократичні суспільства.”. Джоанна Мікош (Лодзь, Польща) описала результати аналізу висвітлення війни в Україні польським виданням Wirtualna Polska (2022–2025). Світлана Фіялка (Київ, Україна) розглянула проблеми використання ШІ-детекторів на прикладі наукової сфери, аргументувавши, що дектектори слугують інструментом первинного скринінгу. Міхай Вакаріу (Бухарест, Румунія) презентував результати дослідження, в якому описано перебіг дезінформаційних на прикладі просування Келіна Джорджеску у Facebook, TikTok і новинних медіа за даними IANews.ro × Strategios. На його думку, сучасна дезінформаційна діяльність має гібридний вимір, тобто представлена окремими публікаціями користувачів, профілями, що поширюють дезінформацію, мережами пов’язаних між собою акаунтів та медіа, які системно поширюють неправдиву інформацію. Аріан Кадріу (Пріштіна, Косово) та Дельфіна Ертановська (Варшава, Польща) презентували дослідження механізмів подолання комунікаційної кризи, що виникла на фоні гібридних атак проти НАТО з боку рф. Далі робота продовжилась у межах круглого столу на тему «Журналістика в умовах війни та глобальних викликів»...
30 жовтня 2026 року відбулася XIV Міжнародна науково-практична конференція «Наукова школа Романа Іванченка». У конференції взяли участь українські та іноземні науковці, викладачі, здобувачі, аспіранти та студенти.
На пленарному засіданні з вітальним словом до учасників та гостей конференції звернувся Петро Киричок, директор ННВПІ КПІ ім. Ігоря Сікорського і наголосив: “Науковий діалог, обмін досвідом і спільне осмислення інформаційних загроз допомагають не лише розвивати академічні контакти, а й краще розуміти виклики, перед якими постають демократичні суспільства.”
Джоанна Мікош (Лодзь, Польща) описала результати аналізу висвітлення війни в Україні польським виданням Wirtualna Polska (2022–2025).
Світлана Фіялка (Київ, Україна) розглянула проблеми використання ШІ-детекторів на прикладі наукової сфери, аргументувавши, що дектектори слугують інструментом первинного скринінгу.
Міхай Вакаріу (Бухарест, Румунія) презентував результати дослідження, в якому описано перебіг дезінформаційних на прикладі просування Келіна Джорджеску у Facebook, TikTok і новинних медіа за даними IANews.ro × Strategios. На його думку, сучасна дезінформаційна діяльність має гібридний вимір, тобто представлена окремими публікаціями користувачів, профілями, що поширюють дезінформацію, мережами пов’язаних між собою акаунтів та медіа, які системно поширюють неправдиву інформацію.
Аріан Кадріу (Пріштіна, Косово) та Дельфіна Ертановська (Варшава, Польща) презентували дослідження механізмів подолання комунікаційної кризи, що виникла на фоні гібридних атак проти НАТО з боку рф.
Далі робота продовжилась у межах круглого столу на тему «Журналістика в умовах війни та глобальних викликів». Захід об'єднав науковців, журналістів, редакторів, правозахисників і фахівців зі стратегічних комунікацій. Учасники обговорили актуальні проблеми журналістської освіти, інформаційні загрози, цифрову трансформацію медіа, професійну стійкість журналістів та відповідальність перед аудиторією.
Ігор Дармостук, заслужений журналіст України, шеф-редактор інтернет-видання «КиївВлада», викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка, представив системні проблеми журналістської освіти в умовах війни та можливі механізми їх подолання. Основою виступу стали результати фахової дискусії та праця «Професійні рекомендації: стратегічна трансформація журналістської освіти», підготовлена спільно з Андрієм Бистровим. Доповідач розглянув кадрові, змістові, інфраструктурні та інституційні проблеми підготовки журналістів. Серед запропонованих рішень - стажування викладачів у редакціях, оновлення навчальних програм і посилення співпраці університетів із медіа.
Катерина Попова, керівна директорка комунікаційної агенції PLEON Talan, магістерка зі стратегічних комунікацій King's College London, присвятила виступ іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанням (FIMI). На прикладах російських інформаційних операцій вона розглянула механізми використання наявних суспільних розколів, політичних суперечностей та психологічних вразливостей аудиторії. Окрему увагу доповідачка приділила складності оцінювання ефективності інформаційного впливу: значне охоплення повідомлень не обов'язково означає зміну переконань чи поведінки людей. Виступ викликав жваве обговорення, зокрема щодо складнощів документування FIMI та причин і особливостей російських інформаційних операцій в Африці.
Ірина Виртосу, членкиня правління Центру прав людини ZMINA, тренерка з прав людини та фасилітаторка, порушила непросту тему особистих втрат журналістів - зокрема, коли помирають їхні колеги або герої журналістських матеріалів. Вона також представила результати дослідження «Між вигоранням і місією: як українські журналісти зберігають стійкість під час війни», проведеного за підтримки ЮНЕСКО. Згідно з дослідженням, 32% опитаних медійників мають виражені симптоми професійного вигорання, ще 48% - частково їх відчувають. Водночас 66% респондентів відчувають гордість за свою роботу. Доповідачка поділилася рекомендаціями щодо турботи про себе, встановлення професійних меж та етичного висвітлення людських трагедій. Тема викликала зацікавлення студентів, які після виступу запропонували організувати окрему гостьову лекцію про те, як коректно писати про втрату.
Олег Джолос, кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри аудіовізуальних медіа Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, розглянув тенденції цифрової трансформації українських медіа в умовах війни. Доповідач звернув увагу на те, що технології розвиваються швидше, ніж формуються етичні підходи до їх застосування. Це створює нові виклики для журналістської професії та потребує не лише технологічної адаптації редакцій, а й переосмислення відповідальності за створення й поширення інформації.
Олена Цинтила, ведуча телеканалу «Ми – Україна», авторка контрпропагандистського ютуб-проєкту «Серйозно!?», медіатренерка, директорка з комунікацій PR Buro Ackermann, присвятила виступ інформаційним потребам аудиторії та принципам відповідального створення медіаконтенту. Вона звернула увагу на суперечливість інформаційних запитів українців, які в умовах тривалого стресу водночас прагнуть отримувати новини й намагаються обмежувати потік тривожної інформації. Важливо враховувати не лише достовірність і суспільну значущість матеріалу, а й контекст його публікації та можливий вплив на людей. Зокрема, перед публікацією варто замислитися, як сприйме контент людина, яка переживає втрату, військовослужбовець або людина, яка віддала останні кошти на допомогу, і чи не експлуатує матеріал чужу травму.
Дарія Оксенюк, студентка Національного університету біоресурсів і природокористування України, представила дослідження стратегій російської пропаганди в архітектурі гібридних конфліктів XXI століття. Її доповідь доповнила обговорення інформаційних загроз розглядом ролі пропаганди в сучасних конфліктах. Участь молодих дослідників дала змогу поєднати професійний досвід медійників та науковців із поглядами нового покоління фахівців.
Під час круглого столу учасники не лише представили результати досліджень і практичний досвід, а й обговорили питання професійної відповідальності, довіри до медіа та суспільної стійкості. Попри різноманітність тем, виступи об'єднувала увага до здатності журналістики адаптуватися до викликів війни, зберігаючи професійні стандарти, незалежність і людяність.
Після круглого столу активне обговорення тривало у межах різнотематичних секцій. Виступи доповідачів продемонстрували високий науковий рівень учасників конференції, окреслили коло актуальних питань сучасних медійних, культурних і видавничих процесів, засвідчили актуальність обраних тем.
Після пленарного засідання та круглого столу робота XIV Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова школа Романа Іванченка» продовжилася в межах тематичних секцій, кожна з яких працювала окремо.
У секції «Стратегічні комунікації воєнного часу» учасники розглядали питання збереження історичної пам’яті та її комунікаційного осмислення на прикладі меморіалізації урочища Холодний Яр (Андрійчук М.), меметизації культурних образів у соціальних мережах (Гандзюк В.), трансформації функцій медіа національних меншин в умовах повномасштабної війни (Зражевська Н.), впливу медійних наративів у креативних індустріях (Кривошея М.), стратегій реагування українських видавництв на репутаційні кризи (Курта В.), документального кіно про війну як простору стратегічної комунікації (Росінська О.), меж візуальної мови у воєнних комунікаціях (Сталинська Т.), а також ролі книжкових серій у деколонізації та переосмисленні української літературної спадщини (Федосюк М.).
У межах секції «Реклама та маркетинг медіаконтенту» обговорювали планування бренд-колаборацій у форматі ютуб-проєктів (Брицька М.), трансформацію створення рекламного контенту під впливом технологій штучного інтелекту (Воробйова С.), стратегії SMM-просування на текстильному ринку (Єліцина В.), використання вертикального відеоконтенту в Instagram для формування довіри до бренду (Капустянська Є.), світові моделі функціонування та оцінювання ефективності соціальної реклами (Ковальова Т., Лелека О.), вплив гендерних стереотипів у рекламі (Лелека О., Худик А.), візуальну комунікацію ресторанних брендів (Павлушкіна М.), антикризовий PR медичних організацій (Рябенко К.), цензуру в рекламі та медіаконтенті під час війни (Самардак Р.), маркетинг романтичного фентезі в цифрових комунікаціях видавництв (Сасіна Є.), комунікаційні стратегії кав’ярень третьої хвилі (Саханда К.), креативні прийоми рекламних текстів (Степанець Є.) та неформальну комунікацію брендів із молодіжною аудиторією (Хицюк Д.).
У секції «Актуальні проблеми медіаосвіти» увагу було зосереджено на сучасних викликах професійної підготовки редакторів літературно-художніх видань (Масімова Л.), науковому тлумаченні термінів «англізм» та «англіцизм» (Пангелова М.), дуальній освіті як одному зі шляхів удосконалення підготовки журналістів (Петренко С., Фіголь Н.), відповідальності за контент у соціальних мережах і розмежуванні ролей професійних медіа, блогерів та цифрових платформ (Рудень Д.), а також понятті внутрішньоорганізаційних комунікацій у терміносистемі соціальних комунікацій (Тріщук О., Говера О.).
У секції «Креативні інновації в журналістиці, видавничій справі, рекламі та PR» розглядали жанрово-стильові особливості репортажів на воєнну тематику (Бикова О.), сексуалізацію жінок у рекламі та пов’язані з нею ризики (Волошина А.), можливості й ризики використання штучного інтелекту в оформленні книжкових видань (Головко О.), особливості репрезентації фізичного каліцтва у світовій та радянській літературі про війну (Джоган О.), трансформацію читацької культури в контексті нових соціокультурних форматів (Ковальова О., Шмига Ю.), значення відкритих джерел інформації для комунікаційної стратегії бренду (Кульчицький М.), цифровізацію журналістської практики (Лелека О., Драпей М.) та розвиток соціальних мереж як нових медіаплатформ (Лелека О., Крутаков М.). Окрему увагу приділили ергономічним рішенням у шрифтовому дизайні 1920-х років (Холод Г.), відеоподкастам як інструменту локального сторителінгу (Шерстюк М.), генеративним аудіовізуальним образам (Яковлев Т.), наративному конструюванню персонального бренду музикантів (Гладкевич У.) та інтернет-мемам як засобу креативної комунікації (Одобецька І.).
Важливим нововведенням цьогорічної конференції стало започаткування окремої секції студентських досліджень, яка працювала як самостійний науковий майданчик. Її створення дало змогу виокремити дослідницькі ініціативи здобувачів вищої освіти, надати молодим науковцям можливість представити власні напрацювання та долучитися до фахового обговорення актуальних проблем медіа й комунікацій.
Тематика секції студентських досліджень охоплювала широкий спектр актуальних питань: маркетингові комунікації, рекламу та просування брендів у соціальних мережах (Бєсєда Д., Немеровець В., Дуженко В., Лєдяєва Д., Мазурок В., Нікіфорчук А., Носок А., Міндьо А., Пацелюк В., Побєднова Є.), територіальний брендинг та антикризові комунікації (Видиш А., Кочанова М., Мельник С., Осадча М.), використання штучного інтелекту в рекламі та редакційній практиці (Гарматій Ю., Літвинчук В.), цифрову журналістику, протидію маніпуляціям та репрезентацію війни в медіа (Вакула В., Зайченко В., Затірка Г., Зінчик В.), а також сучасні тенденції книговидання, цифрове книжкове піратство, літературні подкасти та доступність книжкового дизайну (Літвінчук А., Лифаренко Р., Слободенюк Б., Хаванська М., Ткаченко П.).
Загалом робота п’яти тематичних секцій продемонструвала широкий спектр наукових інтересів учасників конференції та актуальність досліджень у сфері журналістики, видавничої справи, реклами, PR і стратегічних комунікацій. Представлені доповіді стали підґрунтям для фахових дискусій, обміну досвідом і подальшого розвитку наукової співпраці.
Щиро дякуємо всім учасникам за змістовні виступи, активну участь і наукову зацікавленість!
Висловлюємо також глибоку вдячність Збройним силам України! Завдяки ним представники академічної спільноти, фахівці-практики, аспіранти та студенти вчергове змогли долучитися до обговорення важливих дослідницьких тем у сфері журналістики, протидії дезінформації, стратегічних комунікацій та видавничої справи.
Докладнішу інформацію про XIV Міжнародну науково-практичну конференцію «Наукова школа Романа Іванченка» та матеріали конференції можна знайти на сторінці конференції.
Адміністратор
