Науково-популярна газета "Світ"

 Нотатки учасника підготовки 30 жовтня з окупованих Олешок почалася евакуація мешканців, які прагнуть виїхати на підконтрольну Україні територію. А 31 жовтня їх уже зустрічами Чернігів і Київщина. За цим бажанням постала праця багатьох людей та інституцій: українських та міжнародних організацій, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його офісу, дипломатів, військових, а також надзвичайно […]

Слово – зброя. Війна примусила переосмислити цю знайому зі школи метафору. Мова – це фактор нашої державної й особистої безпеки, наш дім і наш кордон, який намагається посунути агресор. 27 жовтня, коли в Україні відзначатимуть День української писемності та мови, ми знову згадуватимемо про те, як нас змінила війна і як пережитий людський досвід закарбовується […]

Майже 500 науковців – представників більш як тридцяти країн – оприлюднили відкритого листа із закликом посилити заходи безпеки під час розроблення й тестування ШІ, а також створити міжнародний орган із нагляду за такими системами. Під зверненням є підписи дослідників, яких називають піонерами Штучного інтелекту – це лауреат Нобелівської премії з фізики за 2024 рік Джеффрі […]

ШІ не зможе замінити людину в професіях, де конче потрібні емпатія, креативність і власний досвід. Таку заспокійливу думку вкотре довелося почути під час обговорення доповіді професора кафедри теоретичної кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка члена-кореспондента НАН України доктора фізико-математичних наук Юрія Крака «Людиноцентрований штучний інтелект та його застосування» на засіданні Президії НАН України. Зручний […]

5 жовтня Нобелівська асамблея Каролінського інституту назвала лауреатів премії з фізіології або медицини. Їх троє: німці Петер Хегеманн (Берлінський університет імені Гумбольдта) і Георг Нагель (Вюрцбурзький університет) та американець Карл Дайссерот (Стенфордський університет). Премію вони отримають за відкриття світлочутливих іонних каналів і розвиток оптогенетики. Для провідного наукового співробітника відділу цитології Інституту фізіології ім. О. О. […]

«Що відбувається? Ми не розуміємо», — кажуть герої вистави «Hamlet_TBD» у Київському академічному театрі «Золоті Ворота». І чують у відповідь: «Ніхто не розуміє». Подібні слова (і запитання, і відповідь) за останні чотири роки казав собі чи не кожен українець. Як і університетські друзі данського принца Гамлета, ми раз по раз опиняємося в центрі подій, логіки […]

У № 16 газети “Світ” за цей рік вийшла моя зі співавторами стаття “Від популяризації досліджень до системної пропаганди науки”. Сам термін “пропаганда науки” викликав у деяких колег дискусії, тож, очевидно, потребує  ґрунтовного пояснення.  В Україні зазвичай на цьому місці використовується термін “популяризація науки”, який означає широке ознайомлення громадськості з досягненнями і результатами науково-дослідної роботи. […]

На це запитання «Світ» попросив відповісти академіка НАН України, директора Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Володимира ОСАДЧОГО. У недавньому інтерв’ю з головою Державного агентства водних ресурсів Ігорем Гопчаком ми вже торкались цієї проблеми. Керівник ДАВР назвав конкретні річки, яких торкнулося зневоднення. В останні роки — за його словами — найнижча водність спостерігалась […]

Війна змінює не лише лінію фронту, а й людські долі, наукові пріоритети та саму структуру академічного світу. Як повернути до досліджень тих, хто сьогодні тримає зброю? Чому фронтовий досвід і військові технології стають рушієм для всієї української науки? Про це говорили учасники Міжнародного наукового форуму, присвяченого Дню захисників і захисниць України. Організатори форуму – Рада […]

Науковці пропонують масштабувати використання одновимірних наноматеріалів на основі вуглецю і тугоплавких сполук Дослідженню одновимірних наноматеріалів присвятив свою доповідь Президії Національної академії наук завідувач відділу Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича НАН України, академік НАН України Юрій Солонін. Її тематика — «1D –наноматеріали на основі вуглецю і тугоплавких сполук: особливості структури та перспективи використання» — пов’язана зі […]

Установи НАН України взяли участь у хакатоні Kyiv City Accelerator 2026 2 жовтня в Колонній залі КМДА відбувся хакатон, який відкрив міську акселераційну програму Kyiv City Accelerator 2026. Він поєднав підприємства Києва зі стартапами, технологічними компаніями та науковими командами, щоб знайти практичні рішення для реальних викликів промисловості. Мета програми — сформувати 20–25 потенційних пілотів або […]

«75 років Української Ради Миру: уроки історії та виклики миру в ХХІ столітті» — такою була тема круглого столу, який відбувся у Міжнародний день миру— 21 вересня. Саме цього дня 1951 року було засновано Український комітет захисту миру, діяльність якого у незалежній Україні продовжує Українська Рада Миру. Організаторами круглого столу стали також КНУ імені Тараса […]

Що про маловоддя Дністра можна сказати людям з критичним мисленням і засадничими поняттями в екології? Подивимося на карту Укргідрометцентру з «ураженою безпрецендентною посухою» територією. Вона не повторює, але значною мірою збігається з територією, що була підвладною імперії Габсбургів (1772-1918 рр). Мова не лишень про басейн Дністра. А і про про сонячне Закарпаття, річку Тису. «Регуляції […]

І як тут допомогла бібліотека Нещодавно Харківську державну наукову бібліотеку імені В.Г. Короленка відвідав дослідник, колишній інженер та науковий співробітник Олексій Михайлович Тюрін. Метою його візиту було розв’язання проблеми оприлюднення результатів його багаторічної наукової праці. Це була історія дивовижного інтелектуального подвигу довжиною у 20 років. Свого часу О.М. Тюрін здійснював автономні математичні розвідки, спрямовані на […]

ВЛУЧАННЯ, СПРЯМОВАНЕ ПРОТИ ГОЛОВНОЇ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВИ «Це було пряме влучання, очевидно, спрямоване проти Національної академії наук як головної наукової організації нашої держави, — наголосив президент НАНУ Антолій Загородній в коментарі газеті «Світ». – Оскільки була обідня перерва, частина наших працівників була поза приміщеннями, і це багатьох врятувало. На превеликий жаль, маємо двох загиблих». Як […]

Про те, як дощова вода, сніг та навіть туман і роса з незадіяного ресурсу можуть стати повноцінним джерелом водопостачання для домогосподарства, «Світ» поговорив з Богданом ПОПОВИМ – керівником Екологічної дослідницької станції «Глибокі Балики», пермакультуристом та ковалем. – Пане Богдане, ось людина каже: «Рік посушливий, усе в’яне. Хочу зберегти воду на ділянці. Що мені робити?» – […]

Перше в новому навчальному році засідання президії провела Академія наук вищої школи України. Одним з головних питань стала організація навчального процесу в умовах різкого погіршення безпекової ситуації. У зв’язку з цим було та обговорено проєкт звернення до міністра освіти і науки України Андрія Бутенка, авторами якого стали академіки АН ВШУ Володимир Бахрушин, Микола Патика та […]

а довгострокова стратегія розвитку людства, заснована на відповідальності, знаннях і цінностях Саме так прозвучала головна думка круглого столу, що відбувся в Києві сьогодні, 21 вересня — у Міжнародний день миру — і був присвячений 75-й річниці Української Ради Миру, урокам історії та викликам миру у XXI столітті. Рівно 75 років тому у вересні 1951 року […]

Лауреатами премії імені Василя Стуса — за особливий внесок в українську культуру і стійкість громадянської позиції — нинішнього року стали перекладач, письменник, науковець Андрій СОДОМОРА та історикиня, письменниця і публіцистка, докторка історичних наук Олена СТЯЖКІНА. Сьогодні в гостях у «Світу» відомий в Україні й далеко за її межами письменник, перекладач, дослідник глибинного таїнства українського античного […]

Відсутність звички до вдумливого читання – одна з причин провалу в математиці. Експертне середовище продовжує обговорювати підсумки міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025. Національний звіт за його результатами оприлюднили під час VII Міжнародної науково-практичної конференції «EA-2026: освітні оцінювання вчора, сьогодні, завтра». Коментарі лунають різні, іноді – полярні, від констатації катастрофи до захоплення адаптивністю нашої освітньої системи, […]