Київський скульптор Олександр Анатолійович Кузьмін належить до тих митців, які впевнено працюють не лише з глиною, бронзою та каменем, але й використовують дерево, зварні сталеві елементи, мармур, срібло, полімер, гіпс тощо. Це допомогло йому сформувати власний творчий почерк і в кожному новому творі втілювати своє ставлення до теми, поєднувати сучасне бачення з класичним звучанням композиції.
Серед численних київських будівель, декор яких було виконано Еліо Саля , в літературі згадується також і головний корпус КПІ ім.Ігоря Сікорського. Проте цілком забутими нині є роботи, зроблені італійським майстром у механічних майстернях КПІ.
Запрошувати іноземних умільців до України – традиція давня. Зокрема, найвідомішими італійськими митцями у Києві стали флорентієць Франческо Бартоломео Растреллі у XVIII ст. (Андріївська церква, Маріїнський палац) та римлянин Вінченцо Беретті із сином у XIX ст. (червоний і жовтий корпуси університету, Інститут шляхетних дівчат, анатомічний театр, Володимирський собор). Не оминули вихідці з Апеннін і КПІ.
На початку грудня 2023 року студенти 3-го та 4-го курсів НН ІЕЕ, що навчаються за ОПП "Енергетичний менеджмент та енергоефективні технології", відвідали лабораторію відділу будівельної фізики та енергоефективності Державного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій
Об'єкти культурної спадщини – це різноманітні пам'ятки минулих епох, що представляють особливу культурну цінність для сучасного і майбутніх поколінь. Даний статус означає, що об'єкт з боку держави підлягає особливому захисту, спрямованому на збереження автентичності.
На стінах корпусу №18 з боку вулиці Борщагівської з'явився новий мурал. Звісно, він не проявився на бетонній площині будівлі сам по собі: його створив відомий французький художник, майстер стріт-арту з Ліона Nelio.
Влітку минулого року виповнилося 50 років з дня смерті надзвичайно цікавого архітектора і художника Миколи Шехоніна. Роковин цих ніхто не помітив. А колись він був дуже відомим у Києві архітектором й побудував кілька знакових для української столиці об'єктів.
За зовнішнім виглядом, художнім оздобленням і планувальними рішеннями будівлі різних проєктів дуже відрізнялися один від одного. Різноманітність у розв'язанні поставленого завдання продемонструвала, як було вказано у висновках Комісії, "багатство фантазії, талант і досвідченість п.п. конкурентів і значною мірою ускладнило роботу Комісії Суддів".
Саме так називають київські екскурсоводи нову будівлю Театру на Подолі. Вважається, що сучасна архітектура дозволяє глядачеві отримувати задоволення від того, що відбувається на сцені, і не відволікатися на убранство.
22 лютого відбулося підсумкове засідання робочої групи з питань розвитку майнового комплексу університету в період 1972– 2019 рр., створеної для перевірки інформації, наведеної в лекції Семена Широчина "Архітектура КПІ ім.
