Однією з визначальних тенденцій сучасної наукової комунікації є міжнародний рух за відкритий доступ – рух за вільний та безперешкодний онлайновий доступ до наукових та освітніх матеріалів. Університетські бібліотеки завжди були прихильниками відкритого доступу, і Науково-технічна бібліотека НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського" не виняток. Тому в рамках Міжнародного тижня відкритого доступу Open Access Week (24–30 жовтня), який цього року відзначався у світі вдесяте, у Студентському просторі "Belka" пройшов семінар "Відкритий доступ до наукової інформації: хто, для чого і як". Учасниками семінару стали викладачі, студенти, співробітники університету, представники редакцій наукових журналів. Про відкритий доступ розповіла директор бібліотеки Оксана Бруй.
Передумовами виникнення руху за відкритий доступ стали зростання цін на наукові журнали та інтенсивний розвиток інформаційних технологій. Початок наукової дискусії про те, як пришвидшити розвиток науки в глобальному вимірі розпочався ще з середини ХХ ст. у США. А в 1991 р. було створено перший відкритий архів з фізичних та комп'ютерних наук, відомий сьогодні як АrXiv (arXiv.org). У 1998 р. пройшов Американський науковий форум з відкритого доступу (American Scientist Open Access Forum), на якому дослідники обговорювали проблеми доступу до наукової інформації. Одна з таких проблем – висока вартість передплати наукових журналів, яка визначається тисячами доларів на рік і постійно зростає. У 2001 р. 34000 науковців підписали Лист до наукових видавців, у якому відображено ідею відкритого доступу. У 2002 р. було оприлюднено Будапештську ініціативу відкритого доступу (BOAI), де було сформульовано поняття відкритого доступу, що включає:
- безкоштовний онлайновий доступ до наукової літератури;
- вільне використання для досліджень, навчання та інших цілей;
- право автора на контроль над своєю роботою і право на посилання та цитування.
Починаючи з 2009 року у жовтні щороку проходить Міжнародний тиждень відкритого доступу, який ініціювала Коаліція наукових видань та академічних ресурсів (SPARC). До цієї події долучаються бібліотеки, університети, видавці, громадські організації по всьому світу, щоб популяризувати ідею відкритого доступу та вирішувати актуальні питання його розвитку.
Сьогодні реалізуються два шляхи відкритого доступу: архіви відкритого доступу ("зелений шлях"), що пропонують самоархівування науковцями своїх робіт, та журнали відкритого доступу ("золотий шлях"), що впроваджують нову фінансову модель, коли за процес наукового видавництва сплачують не передплатники журналів, а автори або інституції.
Широку підтримку відкритому доступу сьогодні надають усі учасники процесу наукової комунікації: науковці науково-освітніх організацій, видавці, бібліотеки, оскільки всі отримують певні переваги.
Для науковців це: вільний доступ до останніх досліджень у галузі; більш активне поширення та вплив їхніх робіт, а отже більше цитування та науковий авторитет. Для науково-освітніх організацій: авторитет, престиж у науковому світі та рейтинги, а також нові можливості управління науковою комунікацією організації. Для видавців: ширша присутність та видимість видання, зростання цитування та підвищення імпакт-фактору. Для бібліотек: легкий доступ до джерел наукової інформації, якісне задоволення інформаційних потреб користувачів, нові партнерства із науковцями, викладачами, видавцями. Для національної економіки, розвитку науки і суспільства відкритий доступ забезпечує прискорення наукового прогресу, продуктивності, передачі знань.
Водночас критики відкритого доступу зазначають його недоліки. Пишуть, що відкритий доступ становить загрозу інтелектуальній власності. З іншого боку, вільний доступ до публікації є підтвердженням авторства, а ліцензії Creative Commons надають авторам можливість регулювати використання своїх творів. Стверджують, що у відкритий доступ при відсутності рецензування можуть потрапляти неякісні і навіть хибні роботи. Однак, це стосується не лише видань відкритого доступу, а й комерційних. Зауважують, що зростання завдяки відкритому доступу кількості публікацій вимагає від дослідників збільшення витрат часу на ознайомлення з матеріалами за темою дослідження, що призводить до зменшення часу на саме дослідження. Однак для швидкого і якісного відбору публікацій варто звертатися саме до спеціалізованих архівів, баз даних, користуватися допомогою фахівців з пошуку.
Існують різні види наукових журналів, які надають вільний безкоштовний доступ до своїх публікацій. Можна виділити декілька типів таких видань:
- журнали відкритого доступу, які надають вільний онлайновий доступ для читачів без будь-яких фінансових, юридичних та технічних перешкод;
- гібридні журнали відкритого доступу, які надають вільний онлайновий доступ без будь-яких затримок лише до тих статей, вільний доступ до яких оплачений авторами (їхніми установами чи грантодавцями);
- журнали із затримкою відкритого доступу, які надають вільний онлайновий доступ після закінчення періоду ембарго.
Функціонують різні моделі оплати за публікації статей у журналах відкритого доступу: коли сплачує автор; сплачує його організація; оплата закладається в грант на наукове дослідження.
Крім того, журнали можуть надавати особливі умови оплати для авторів з країн, що розвиваються.
У директорії журналів відкритого доступу (DOAJ) http://www.doaj.org/ представлено найавторитетніші наукові журнали відкритого доступу. На день семінару (24 жовтня) там був представлений 9181 журнал з 128 країн, у тому числі 87 журналів з України. У 2002 р. директорія налічувала всього 33 журнали з 7 країн.
В Україні активно розвиваються журнали відкритого доступу. Так, у проекті "Наукова періодика України на OJS" (http://journals.uran.ua/index.php/index/index) на жовтень 2016 р. представлено 380 журналів.
Дані наукових досліджень можуть розміщатися також в архівах (репозитаріях) відкритого доступу. Виділяють інституційні електронні архіви; тематичні електронні архіви; агрегатори, де представлено дані з декількох архівів; архіви державні, де є урядові дані.
Репозитарії відкритого доступу забезпечують вільний доступ до наукових матеріалів, їх архівування та збереження на довготривалій основі, можливість обміну метаданими, гарантують незмінність е-публікації. Вони забезпечують постійне зберігання та надійне збереження публікацій, постійні URL, оперативне поширення результатів наукових досліджень серед світової наукової спільноти, пошук у метаданих та повнотекстовий пошук у цифрових матеріалах, отримання гарантовано високих результатів індексування в Google та інших пошукових системах, можливість збагачення CV науковців повними текстами, підвищення рейтингу та індексу цитування, можливість для пошуку міжнародних партнерів тощо.
Правове забезпечення відкритого доступу забезпечують ліцензії Creative Commons (http://creativecommons.org), що є гнучкою і справедливою системою копірайтів, яка, з одного боку, захищає авторів, а з іншого – спонукає до вільного використання їхніх творів. Creative Commons дозволяє авторам самостійно визначати засади подальшого використання їхніх творів.
Можливість отримати інформацію та знайти альтернативні шляхи доступу до платної наукової інформації надає спеціальний додаток до браузера Кнопка Відкритого Доступу (https://openaccessbutton.org). Додаток шукає у відкритих джерелах, а також надсилає повідомлення автору, якщо хтось потребує інформації про його дослідження.
НТБ ім. Г.І.Денисенка НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського" активно реалізує ідеї відкритого доступу. Бібліотека займається питаннями створення, підтримки та розвитку відкритого доступу в КПІ. Серед них розвиток ELAKPI – відкритого електронного архіву наукових і навчальних матеріалів НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського" (http://ela.kpi.ua). Також наукові журнали та конференції КПІ представлені у відкритому доступі на платформах Наукова періодика України (http://journals.uran.ua/) та Наукові конференції України (http://conferences.uran.ua/).
Відкритий доступ як інноваційна ідея з власною ідеологією, правовим обґрунтуванням та технологічними рішеннями зародився в середовищі "виробників" та "споживачів" наукової інформації, змінив модель наукової комунікації та має широку підтримку серед науковців, держави, суспільства, міжнародних організацій.
Презентація "Відкритий доступ до наукової інформації: хто, для чого і як" є у відкритому електронному архіві нашого університету – http://ela.kpi.ua/handle/123456789/17904.
У подальшому працівники нашої бібліотеки планують докладніше ознайомити всіх зацікавлених читачів з різними аспектами відкритого доступу.