Наближається початок нового навчального року, а разом з ним – і черговий етап акредитації освітніх програм університету. Про це, а також про деякі плани Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) щодо вдосконалення і адаптації процедур акредитації до умов воєнного часу йшла мова під час візиту до КПІ ім. Ігоря Сікорського голови Агентства Андрія Бутенка з заступниками Оленою Єременко та Іваном Назаровим, який відбувся 14 липня.
КПІ вже накопичив неабиякий досвід акредитації своїх програм, але для того, щоб кожна з них була успішною, потрібно було ретельно попрацювати і, врешті-решт, вибудувати в університеті систему підготовки до зовнішнього оцінювання його освітньої діяльності. Про неї під час зустрічі очільників НАЗЯВО з керівництвом університету розповів виконувач обов'язків першого проректора, директор департаменту якості освітнього процесу Олексій Жученко. Власне, презентація його так і називалася – "Система внутрішнього забезпечення якості освіти КПІ ім. Ігоря Сікорського в розрізі акредитації освітніх програм". Про доволі високу її ефективність свідчать факти.
"У 2019 – 2022 роках акредитовано 71 освітню програму КПІ, причому 15% з них визнано зразковими. В нас немає жодної умовної акредитації", – повідомив Олексій Жученко. Додамо, що це 19 освітньо-професійних бакалаврських програм, 13 освітньо-професійних магістерських програм, 2 освітньо-наукові магістерські програми, 37 освітньо-наукових програм рівня PhD. Варто зауважити принагідно, що в Україні менше десятка вишів можуть похвалитися тим, що не мають у своєму активі умовних акредитацій.
Він також розповів про пріоритетні напрями внутрішньої системи забезпечення якості освіти, яка дозволяє підготувати програми університету до успішного проходження процедур зовнішньої акредитації. Особливістю її є залучення до розробки та реалізації освітніх програм роботодавців, участь в оцінюванні якості освітніх програм здобувачів вищої освіти, вдосконалення політики академічної доброчесності, вивчення думки роботодавців, а також подальший моніторинг кар'єрного шляху випускників.
Докладніше про співпрацю з роботодавцями розповів ректор КПІ академік НАН України Михайло Згуровський. "Ми орієнтуємося не лише на формальні переліки вимог до освітніх програм, але й, передусім, на вимоги наших провідних роботодавців. Великі транснаціональні компанії, які жорстко конкурують на своїх ринках, є для нас найкращими порадниками щодо того, які саме фахівці можуть бути сьогодні конкурентоспроможними на ринку праці, – підкреслив він. – Але, звичайно, внутрішній обмін інформацією між українськими університетами є також дуже корисним".
Серед проблем, що їх порушували учасники зустрічі, було й дуже актуальне, особливо як на сьогоднішню ситуацію в країні, питання щодо оплати акредитації. Зауважимо, що вартість акредитації однієї освітньої програми щороку зростає: якщо 2019 року вона становила трохи більше 51 тисячі гривень (і це без урахування витрат на відрядження експертів), то у 2022-му – вже понад 67 тисяч гривень. Отож у КПІ за три останні роки на ці цілі витрачено понад 3,5 млн гривень. Знайти такі кошти в період війни надзвичайно важко, тому проблема дійсно стоїть дуже гостро. Андрій Бутенко поінформував, що, усвідомлюючи це, Агентство активно працює над її вирішенням. Зокрема, пропонується, щоб до кінця режиму воєнного стану в країні і до кінця року, коли стан цей закінчиться, університети могли самі обирати форму акредитації. Це може бути традиційна форма, з виїздом до університету трьох експертів; акредитація в дистанційному режимі, напрацьованому в період пандемії COVID-19, а сьогодні ще й продиктована міркуванням безпеки як викладачів, так і експертів; або умовна, згідно з Постановою КМ України від 16.03.2022 р. №295, терміном на 1 рік без проведення або з частковим проведенням експертизи, тобто за формальними ознаками. Це важливо, бо вартість акредитації великою мірою залежить саме від форми її проведення, отож і коштів на її проведення за однією з двох останніх форм піде, звісно, менше. Крім того, за словами очільника НАЗЯВО, опрацьовуються способи максимально можливого зниження, сказати б, базової оплати, і, в разі погодження нової методики її обчислення відповідними державними органами, вона буде зменшеною більш ніж на третину.
Серед інших питань, які викликали жваве обговорення, були й шляхи запровадження незалежної акредитації програм. "У світі, в розвинутих країнах, акредитацією займаються передусім професійні товариства, – нагадав Михайло Згуровський. – Так там влаштовано, тому що так вирішив бізнес… Звісно, в різних країнах усе працює по-різному, і є різниця навіть залежно від галузей. Нам в Україні слід було б напрацювати певну систему реєстрації таких центрів на рівні держави – вони у нас також почали з'являтися. У процесі такої реєстрації могла б бути створена певна критеріальна база, тому що кожний такий центр чи-то в Європі, чи-то в інших країнах засновується якоюсь професійною агенцією. Можливо, ми могли б разом подумати, як спільно створити таку базу, бо поки її немає, діапазон якісних оцінок може бути аж занадто широким". До речі, при КПІ такий центр уже працює – це Центр незалежної акредитації інженерних освітніх програм Асоціації ректорів вищих технічних навчальних закладів України, керівник якого Богдан Дуда також узяв участь у зустрічі з керівництвом НАЗЯВО. Як розповів Андрій Бутенко, очолюване ним Агентство також займалося цією проблемою, і лише початок війни призупинив цю роботу, але вона, безумовно, потрібна і після війни її буде продовжено.
Спілкуючись після завершення зустрічі з представниками університетських медіа, Андрій Бутенко зупинився на здобутках КПІ у створенні і функціонуванні внутрішньої системи забезпечення якості освіти університету. "Побудова такої системи є дуже важливою. Бо це – здатність здійснювати самоаналіз, виявляти і швидко вирішувати власні проблеми та планувати нові гарні проєкти. Нам було надзвичайно цікаво ознайомитися з вашою системою й обговорити шляхи її подальшого вдосконалення. Цікавою є й практика вашого університету з розбудови незалежного Агентства оцінювання якості програм технічних університетів. Це може стати гарним майданчиком для розбудови подібних незалежних агенцій при інших університетах чи професійних асоціаціях". А у відповідь на запитання головного редактора "КП", чи планує НАЗЯВО поширювати досвід КПІ і в який спосіб, Андрій Бутенко пояснив: "Політика Національного агентства полягає в тому, що ми акумулюємо досвід різних університетів і поглиблюємо можливості обміну цим досвідом. Для цього створено спеціальну інформаційну систему, де кожен університет під час проходження акредитації ознайомлює всіх цікавих, усіх стейкхолдерів з власною системою як управління внутрішніми системами якості, так і їхньої реалізації. Це вже є публічною інформацією і кожний охочий може ознайомитися з елементами таких систем".
Отож з останніх його слів випливає, що створюючи ефективну систему забезпечення якості освіти, КПІ допомагає не лише своїм факультетам і гарантам освітніх програм у підготовці до акредитації, але й іншим українським вишам, які мають можливість використати її елементи у власній діяльності. Це також важливо, бо Україна потребує кваліфікованих фахівців незалежно від того, який виш вони закінчували. А після нашої перемоги таких фахівців потрібно буде ще більше, бо ж країна не лише відбудовуватиметься, але й оновлюватиметься і розвиватиметься.
Київську політехніку з робочим візитом відвідав голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко.
Під час зустрічі йшлося про актуальні проблеми акредитації освітніх програм і співпрацю КПІ та НАЗЯВО.
За останні два роки в КПІ акредитована 71 освітня програма, 15% з яких визначені зразковими.