В Україні 14 грудня відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Днем ліквідатора називають його ветерани.
У страшному 1986-му вся країна піднялася на боротьбу з розбурханою атомною стихією. Вже 30 листопада над зруйнованим енергоблоком Чорнобильської АЕС закінчили спорудження саркофага – об'єкта "Укриття". Його звели у рекордно короткий термін – 206 діб: без проєкту, без скарг, що подібного ніхто і ніколи не робив. На будівництві працювало близько 90 000 осіб. А 14 грудня держкомісія прийняла в експлуатацію цей комплекс захисних споруд. Понівечений реактор перестав бути джерелом радіоактивного забруднення. Тобто цього дня було поставлено умовну крапку в боротьбі з чорнобильським лихом.
Остаточно ядерного монстра ізолювали аж 29 листопада 2016 року. Тоді було завершено насування арки, яка накрила четвертий енергоблок. Будівництво нового саркофага, який розрахований на 100 років, тривало 4 роки і коштувало 2,15 млрд доларів.
Та повернімося років на 20 назад. У 1994 році громадські організації чорнобильців України звернулися до керівників держави з пропозицією запровадити День учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи. І в 2006 році його запровадили Указом Президента "…з метою гідного відзначення мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС…". Цього грудневого дня українці вшановують тих, хто ціною героїчних зусиль зупинив всепланетну катастрофу.
Десятки політехніків – колишніх і нинішніх – брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, працювали на об'єкті "Укриття". З них в університеті нині працює близько 30 осіб. Олександру Лелеченку – випускнику КПІ, Герою України, який віддав життя у боротьбі з атомною загрозою, на території КПІ ім. Ігоря Сікорського у квітні цього року встановлено пам'ятник (див. "КП" №15/2019, №16/2021, 18/2021).
Напередодні Дня ліквідатора до Київської політехніки завітали колеги, друзі О.Лелеченка, ветерани енергетичної галузі – випускники КПІ, ініціатори створення пам'ятника – Юрій Аполонський, начальник тех. відділу об'єкта "Укриття" Чорнобильської АЕС; Микола Бондар, начальник електроцеху об'єкта "Укриття", учень О.Лелеченка; Петро Божко, ветеран ЧАЕС, випускник КПІ 1979 р.; Костянтин Ноженко, випускник КПІ 1967 р., завідувач лабораторій кафедри автоматизації теплоенергетичних процесів ТЕФ, донедавна працював на об'єкті "Укриття". Вони поклали квіти до пам'ятника, передали для оприлюднення через газету "Київський політехнік" лист-подяку адміністрації університету та всім політехнікам за увічнення пам'яті свого побратима.
"14 грудня – це день-нагадування про людей, які побудували саркофаг, зробили промисловий майданчик станції придатним для подальшої роботи і відновили генерацію, – розмірковували ветерани. – Це день-спонукання, щоб ще й ще раз сказати слова подяки кожному з ліквідаторів, поки вони ще живі і можуть відчути цю заслужену ними вдячність".
"Так, цей пам'ятник – про життя, а не про смерть, – говорить К.Ноженко. – Про тих, хто жертвував собою, щоб захистити від радіаційного забруднення Київ, Україну і світ. Хтось втратив здоров'я, інші, як Олександр Лелеченко, – заплатили власним життям. Але вони живуть у пам'яті рідних, друзів, учнів, які приходять віддати шану і вклонитися цьому знаковому місцю: згадати минуле, поговорити про сьогодення".
Лист-подяка
У дні 35-річчя Чорнобильської катастрофи на території КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрито пам'ятник одному з перших ліквідаторів, випускнику електроенергетичного факультету КПІ, заступнику начальника електроцеху ЧАЕС, Герою України Олександру Лелеченку.
Скульптурну композицію виконав заслужений художник України Анатолій Валієв. Йому вдалося створити самобутній художній образ. На тлі пекельного виру спокійний, зосереджений вираз обличчя, але в очах безмірна напруга негайного прийняття рішень, від яких залежить життя мільйонів людей. Зображення палаючої земної кулі – як заклик до всієї світової співдружності бути пильними, ні на мить не забувати про захист життя на Землі від можливих незворотних катастроф, спричинених шаленим розвитком технологій.
Ми, ветерани енергетичної галузі, випускники КПІ, висловлюємо глибоку вдячність усім, хто брав участь у створенні і спорудженні пам'ятника, зокрема ректору Михайлу Згуровському, проректору з адміністративної роботи Вадиму Кондратюку, голові Ради з питань розвитку університету Віталію Котовському та декану ТЕФ Євгену Письменному за активне сприяння й допомогу. Образ, втілений у металі, не тільки висвітлює героїзм однієї людини, він спонукає стати на захист своєї землі, бути готовими до самопожертви на прикладі Героя – адже на зворотному боці палаючої земної кулі символічно зображена карта України.