Ви є тут

Чорнобиль



Лелеченко Олександр: урятував країну і світ

Лелеченко Олександр

Минають роки, та з пам'яті вдячних співвітчизників не стираються імена героїв, хто в трагічні дні Чорнобильської аварії не роздумуючи приборкував розгнуздану атомну стихію. Щороку "КП" розповідає про політехніків – живих і мертвих, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії.



Згадаємо наших ліквідаторів аварії на ЧАЕС

1986. Група дезактивації води  біля мобільної установки

Третя декада квітня впродовж уже більше 30 років проходить під знаком Чорнобильської катастрофи.



26 квітня – роковини Чорнобильської катастрофи

2018.04.26 роковини Чорнобильської катастрофи

У Чорнобилі, за Чорнобилем, –
Чорний смуток і чорний біль…
У Чорнобилі, за Чорнобилем, –
Не справляють давно весіль…



Чорнобиль та Фукушіма: життя після трагедій крізь призму мистецтва

Показ документальної стрічки японського телебачення Kansai TV "Марія та Фукусіма"

25 квітня, у переддень 32-ї річниці Чорнобильської катастрофи, в Українсько-Японському центрі КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулося відкриття фотовиставки японського фотожурналіста Кадзуми Обари "Опромінення".



Катастрофа на ЧАЕС: тридцять один рік по тому

Конфайнмент, підготовлений до переміщення

26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія, що сколихнула весь світ.



Дезактивація води: як народжувалася "Технологія КПІ"

Вчені-ліквідатори аварії на ЧАЕС під час нагородження Почесними відзнаками на Вченій раді університету

Напередодні 30-х роковин Чорнобильської катастрофи редакція "Київського політехніка" зустрілася з першими в інституті ліквідаторами аварії на ЧАЕС кандидатами хімічних наук, доцентами А.Д. Крисенком та В.П. Басовим.



Участь МНДІ ПМ "Ритм" у вирішенні проблем ЧАЕС

Робот РТК-100М-3

Починаючи з 1994 року співробітники Міжгалузевого науково-дослідного інституту проблем механіки "Ритм" (МНДІ ПМ "Ритм")  НТУУ “КПІ” виконали низку дослідно-конструкторських робіт зі створення дистанційно-керованих робототехнічних комплексів для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що м



КПІ в міжнародних проектах у галузі фізичної ядерної безпеки

КПІ в міжнародних проектах

Головні проблеми, що їх обговорювали учасники круглого столу "Ризики та сучасні тренди глобальної ядерної безпеки", стосувалися того, якою має бути роль України в передачі досвіду подолання наслідків ядерної катастрофи в Чорнобилі країнам, які лише починають впроваджувати ядерні технології у свою



Меморіал "Героям Чорнобиля" на Троєщині

Київ. Ротонда Пантеон пам'яті

Одним із найбільших житлових масивів Києва є Вигурівщина-Троєщина (у повсякденному спілкуванні киян просто Троєщина) площею в три з половиною тисячі гектарів і майже з  півмільйонним населенням. Забудова масиву почалася в 1981 році, а заселення – у 1983 році.



Круглий стіл «Чорнобильська АЕС – 30 років потому»

2016.04.07 Круглий стіл «Чорнобильська АЕС – 30 років потому»

7 квітня в залі Вченої ради НТУУ «КПІ» відбувся круглий стіл на тему «Чорнобильська АЕС – 30 років по тому», організований Українським ядерним товариством (УкрЯТ), Державним спеціалізованим підприємством ЧАЕС, Національною атомною енергогенеруючою компанією «Енергоатом» і НТУУ «КПІ».

Сторінки

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій