2 грудня на базі КПІ ім. Ігоря Сікорського в онлайн-режимі відбулася Х Міжнародна науково-практична конференція "Глушковські читання-2021". Ця конференція була започаткована 2011 року і з того часу лише тричі проходила поза стінами Київської політехніки. Інтерес до її проведення зумовлений, передусім, тим, що в нашому університеті готують фахівців з багатьох ІТ-спеціальностей. Цьогорічна тема конференції – «Історія, сучасний стан та тенденції цифрового розвитку суспільства».
До певної міри програмним став виступ на першому її засіданні голови організаційного комітету конференції, голови Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського академіка НАН України Михайла Ільченка. Він нагадав, що ініціатива її проведення традиційно належить факультету соціології і права КПІ та його кафедрі філософії (до речі, її завідувач, Роман Богачов, був ведучим пленарного засідання), і привітав колег з установ-співорганізаторів – Інституту кібернетики ім. В.М.Глушкова НАН України, КНУ ім. Тараса Шевченка, Української асоціації фінтех та інноваційних компаній та ін. Особливу увагу він звернув на пророчі ідеї Віктора Глушкова, що сьогодні знайшли свою реалізацію в платформах безпаперового документообігу, "Індустрії 4.0", ІоТ, у напрямах діяльності Міністерства цифрової трансформації України, та зауважив, що, за його спостереженнями, сьогодні про академіка Глушкова знають набагато більше студентів, ніж 10-15 років тому.
На актуальності ідей В.М.Глушкова наголосив у своєму вітальному слові до учасників конференції завідувач кафедри теоретичної кібернетики факультету комп'ютерних наук та кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка член-кореспондент НАН України Юрій Крак.
Олександр Палагін, академік НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту кібернетики ім. В.М.Глушкова НАН України, у своїй пленарній доповіді розкрив розвиток ідеї ноосфери В.Вернадського в працях Глушкова та їхню екстраполяцію на сучасність. Сьогодні гостро постала проблема інтеграції наук, трансдисциплінарності, і тому інфосфера, когнітивістика, проблеми використання знань потребують першочергового розвитку.
Професорка Тетяна Єрмольєва з Інтернаціонального інституту прикладного системного аналізу (IIASA) в австрійському місті Лаксенбург презентувала колективну роботу "Виклики сучасних передових задач системного аналізу", здійснену під керівництвом професора Юрія Єрмольєва. Вона також ознайомила колег з результатами досліджень IIASA системних ризиків у сфері використання комплексних систем оцінки та управління, які можуть бути використані, наприклад, у господарській діяльності країни. До речі, серед співавторів цієї роботи – президент НАН України Анатолій Завгородній та віцепрезидент НАН України В'ячеслав Богданов.
Також надзвичайно цікавою виявилася доповідь професора Марка Железняка з Університету Фукусіми (Японія): у ній він представив розробку систем підтримки прийняття рішень з реагування на радіаційні аварії з урахуванням досвіду Чорнобиля та Фукусіми.
Учасників конференції привітав професор Бенджамін Петерс із Університету Талси (США), автор відомих праць з історії інформаційних технологій, зокрема популярної книги "Як не об'єднати у загальну мережу цілу націю. Непроста історія радянського інтернету". У ній висвітлюються спроби розробки та впровадження Віктором Глушковим ЗДАС у масштабах усього Радянського Союзу в 60 – 70-х роках ХХ ст. Це мала бути комп'ютерна мережа на зразок сучасного інтернету, але з більш широкими можливостями, у тому числі для керування економікою – нині ця ідея частково використана у концепції "Індустрія 4.0". Ця книга викликала широкий резонанс у науковому середовищі. Також Бенджамін Петерс розповів про книгу з історії кібернетики, над якою він працює нині.
Цікаві сторінки історії вітчизняної обчислювальної техніки висвітлила донька Віктора Глушкова Віра Глушкова, старша наукова співробітниця Інституту кібернетики ім. В.М.Глушкова. Вона розповіла про історію створення ЕОМ для інженерних розрахунків серії "МИР", які стали прототипами персонального комп'ютера.
Після надзвичайно насиченої та цікавої пленарної частини відбулися не менш цікаві секційні засідання, де презентації наукових та технічних розробок чергувалися з філософським осмисленням проблем сучасного цифрового розвитку суспільства.
На цих "Глушковських читаннях" вперше було організовано секцію молодих дослідників, на якій представили свої роботи студенти КПІ, зокрема з ІПСА, ФІОТ, ТЕФ, ХТФ, ФСП. Дуже жваву дискусію викликали повідомлення з проблем перспективи розвитку штучного інтелекту, безпеки інформації, плюсів та мінусів дистанційної освіти.
Насамкінець учасники конференції висловили сподівання на те, що наступного року конференція охопить ще більшу кількість учених. А у 2023 році, коли науковий світ відзначатиме сторіччя від дня народження Віктора Глушкова, до конференції "Глушковські читання" долучаться найвидатніші вчені України та світу.
Довідково:
Академік Віктор Глушков (1923 – 1982 рр.) – всесвітньо відомий вчений, один із головних фундаторів кібернетики, засновник та перший очільник Інституту кібернетики АН УРСР, ініціатор створення системи підготовки кадрів відповідного профілю. Він є автором фундаментальних праць з математичної логіки, теорії автоматів та алгоритмів, теорії математичних машин, застосування кібернетичних методів в економіці. Під його керівництвом були розроблені серії відомих ЕОМ – "Київ", "Дніпро", "Промінь" та ін. Віктора Глушкова також вважають батьком ідеї Інтернету – вперше у світі ідея інформаційної комп'ютерної мережі з'явилася в його проєкті Загальнодержавної автоматизованої системи управління (ЗДАС, більше відомої за російською абревіатурою ОГАС), який йому, на жаль, так і не вдалося втілити в життя у повному обсязі.