Можна сміливо стверджувати, що людство розвивається завдяки інженерним фантазіям. Наш далекий пращур узяв до рук камінець і перетворив його на знаряддя праці. Розвивалося суспільство, створювалися нові інструменти й механізми. Сьогодні наука пішла вперед, але дуже важливим залишається вміння прогнозувати результати своєї роботи, спираючись на досвід попередніх поколінь.
Нині це не просто механічне створення нового обладнання, а вміння математично змоделювати роботу нових апаратів або модернізувати вже існуючі. Особливо це стосується галузевого машинобудування, зокрема процесів тепломасообміну, на яких базується сучасна хімічна промисловість. Підготовку кадрів саме для галузевого машинобудування здійснюють на кафедрі машин та апаратів хімічних і нафтопереробних виробництв ІХФ.
Наукова школа кафедри, яка займається процесами тепломасообміну, існує з 1928 р., сьогодні її очолює професор Я.М.Корнієнко. Викладаючи свої спецкурси, науковець заохочує студентів до виконання творчих завдань: відшукати сучасні технічні рішення в патентах провідних країн світу, запропонувати модернізацію апаратів та виконати її математичне обґрунтування. З таких завдань і розпочалася наукова робота магістрантки 6-го курсу Олександри Крамар. За час навчання вона досягла значних успіхів у науковій та інженерній підготовці.
Нині під керівництвом доцента І.А.Андреєва вона вдосконалює вібровіскозиметр для бетонних сумішей. Результати наукової роботи оприлюднено на 10 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях та в двох деклараційних патентах України на корисну модель. Олександра є активним членом студентського наукового гуртка кафедри. Результатом успішного навчання та наукового пошуку стало присудження їй стипендії Верховної Ради України.
Студентка бере активну участь у громадському та культурному житті університету, є старостою групи. Знаходить час і на дозвілля, займається рукоділлям. Вважає, що вишивання заспокоює, дає гарний результат: не тільки тішить погляд, а й дозволяє зосередитися та шукати оптимальний варіант вирішення поставлених завдань.
Як говорить Олександра: "Завдяки КПІ, а саме викладачам кафедри МАХНВ, які дали мені глибокі теоретичні знання та цінні практичні навички, я зможу досягти своєї мети – стати висококваліфікованим фахівцем і в майбутньому, сподіваюсь, досягти певних кар'єрних успіхів. Незабаром захист магістерської дисертації, а я вже сумую за студентськими роками".