Звичними у побуті та довкіллі стали для нас вироби з полістиролу: тепло- і звукоізоляційні матеріали, одноразовий термопосуд, усілякі упаковки тощо. Викидати цей матеріал на смітник не можна: він не розкладається протягом 80 років (навіть у широкому діапазоні температур), легко переносить вплив ультрафіолету, води, повітря та інших природних факторів. При цьому може вступати в хімічні реакції з іншими речовинами, при яких токсичні речовини потрапляють у ґрунт і атмосферу. Тож звалища пінопласту шкодять навколишньому середовищу і здоров'ю людей. Не можна і спалювати пінопласт. Під час його горіння в атмосферу виділяються синильна кислота, чадний газ, сажа, фосген та ін. В результаті утилізації з твердих пінопластових відходів роблять деталі меблів, утеплювачі, нові блоки пінопласту, а також клей.
Саме екологічним способам перероблення полістиролу для виготовлення клеїв та зв'язувальних матеріалів і присвятив свій стартап-проєкт к.т.н., доцент кафедри ливарного виробництва чорних і кольорових металів ІФФ Максим Фесенко. Розробка стала фіналістом конкурсу інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge".
Максим розповів кореспонденту "КП": "Проєкт направлено на утилізацію та перероблення пінополістиролу (пінопласту). Після розчинення пінополістиролу (пінопласту) в спеціально розроблених реактивах одержуємо клеї, зв'язувальні та лакофарбові матеріали. Клеї й лакофарбові матеріали мають широке застосування. Вони призначені для деревини, гіпсу, цементу, бетону, пінополістиролу, пластмас, металу, шкіри тощо. Зв'язувальні матеріали можуть бути використані при виготовленні ливарних форм, цегли, керамічних, глиняних, цементних, гіпсових виробів (наприклад, виробництво тротуарної плитки)".
Відмінність запропонованого способу від існуючих – використання нетоксичних розчинників на живичній основі (вуглеводню). За своєю суттю спосіб розчинення досить простий, але має значні переваги: продукти перероблення не шкідливі для навколишнього середовища та людини. Організація способів перероблення не вимагає великих виробничих площ і використання складного дорогого устаткування.
"Характеристики речовин, отриманих у результаті утилізації, кращі за аналоги, – додає М. Фесенко: швидкість склеювання матеріалів більша, ніж у аналогів у 2-3 рази, час сушіння на повітрі лакофарбових матеріалів 10-20 хвилин залежно від матеріалу, що покривається. Собівартість матеріалів, отриманих після перероблення пінополістиролу (пінопласту), в 2,0-2,5 разу менша за аналоги.
Крім того, запропоновані способи перероблення пінополістиролу (пінопласту) вирішують екологічну проблему – утилізацію відходів, покращують умови довкілля, зменшують кількість відходів на звалищах".
Споживачами матеріалів після перероблення пінополістиролу (пінопласту) є організації житлово-комунального господарства, будівельні компанії, підприємства ливарної галузі, технологічні компанії (3D-друк), меблеві виробництва тощо.