На конкурсі стартапів Фестивалю інноваційних проектів "Sikorsky Challenge" проект з ФБМІ "Балансувальна платформа зі зворотнім біологічним зв'язком для реабілітації на етапі протезування" отримав перемогу в номінації "За найкраще технологічне рішення". Його відмітили голова журі конкурсу Вік Корсун та китайська фінансова компанія "Golden egg".
Автори проекту – співробітники кафедри біобезпеки і здоров'я людини ФБМІ проф., д.м.н. Ігор Худецький, доц., к.т.н. Юлія Антонова-Рафі та аспірант Данило Інтелегатор (на фото).
На сьогодні 235 тисяч інвалідів з порушеннями опорно-рухового апарату знаходяться на обліку протезно-ортопедичних підприємств. Близько 100 тисяч осіб щорічно звертаються за первинним протезуванням на ортопедичні підприємства України, і їх кількість зростає. Однак 30-40% осіб не протезуються через суттєві протипоказання, супутні захворювання та неможливість навчитись використовувати протези в повному обсязі.
У більшості випадків у людини, що перенесла ампутацію нижньої кінцівки, розвивається комплекс патофізіологічних і морфо-функціональних змін, порушення адаптаційно-компенсаторних реакцій, знижуються толерантність до фізичних навантажень і фізична працездатність. Тому виникає потреба в нових засобах фізичної терапії, спрямованих на зменшення негативних змін і успішну адаптацію до протезів. Велике значення для соціалізації хворих має фізична реабілітація, яка допомагає підготуватися до протезування й уникнути ускладнень. Поєднання фізичної реабілітації з технічними засобами, що оцінюють стан людини в процесі занять і відображають реакцію організму на навантаження, є невід'ємною складовою процесу протезування. Метою розробки "Балансувальна платформа для реабілітації інвалідів з ампутацією нижніх кінцівок" є вирішення цих завдань реабілітації.
Реабілітаційний тренажер прискорює відновлення рухових функцій, скорочує час реабілітації, покращує якість життя, соціалізацію пацієнта. Особливістю апарату є застосування бездротових технологій контролю та управління, візуалізації динаміки зміщення центру ваги пацієнта, наявності контролю за функціональним станом та зворотного зв'язку в системі управління навантаженням шляхом компенсації ваги пацієнта та граничної амплітуди коливань платформи.
Аналіз амплітуди коливань та зусиль на її вершинах, що свідчать про повну чи часткову втрату рівноваги, фізіологічної ціни відновлення рівноваги на платформі, дозволяє керувати процесом реабілітації. Загалом тренажер реалізує технологію реабілітації, яка передбачає перехід від вертикального положення пацієнта при мінімальному навантаженні на протез у статичному стані до поступового збільшення амплітуди коливань.
Для відпрацювання рухів опорна плита має напівциліндричну поверхню з можливістю коливань по одній осі (вліво – вправо, вперед – назад чи в бічних напрямках). Інформацію про процес тренування надають датчики ваги пацієнта, прискорення, кутового зміщення з можливістю демонстрації показників на екрані. Дані після обробки спеціальною комп'ютерною програмою в динаміці аналізуються та зберігаються в персональній базі пацієнта. Тренажер може застосовуватися в процесі фізичної терапії для широкого спектру патологій з синдромом порушення підтримки рівноваги, наприклад, після ішемічних інсультів чи тривалого перебування в лежачому положенні. Тренажер достатньо мобільний, легко монтується і демонтується.
З питань розробки реабілітаційної техніки факультет біомедичної інженерії КПІ ім. Ігоря Сікорського співпрацює з Київським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством, де і апробуються апарати. Більшість конструктивних рішень захищені патентами.