100 років військово-повітряним силам: НТУУ “КПІ” та МДТУ ім. Баумана біля витоків повітроплавання

12 серпня 2012 р. виповнилося 100 років з моменту створення військово-повітряних сил (ВПС). Ця дата безпосередньо пов'язана з діяльністю Київського політехнічного інституту, у якому ще з 1906 року дуже бурхливо формувався повітроплавальний напрямок діяльності професорів, викладачів та студентів, серед яких найбільш активними були професор Делоне, студенти Бобров та брати Касьяненки – Євген, Іван та Андрій.

Понад 40 різних типів аеропланів були розроблені та побудовані майже за власний кошт у короткий термін (1910–1912 рр.) студентами та викладачами КПІ.

З нарису ректора НТУУ "КПІ" М.З. Згуровського "Киевские политехники-пионеры авиации, космонавтики, ракетостроения" відомі усі імена та здобутки видатних піонерів і конструкторів  авіації та ракетобудування від монархічної Росії до теперішнього часу.

Минуло понад 100 років від дня, коли 23 травня 1910 р. у повітря піднявся перший у царській Росії літак-біплан з вітчизняних матеріалів "Кудашев-1" власної конструкції професора КПІ Олександра Сергійовича Кудашева. Ще через місяць студент КПІ Ігор Сікорський підняв у повітря свій літак.

Разом з творцями КПІ вагомий внесок у створення і розвиток повітряних кораблів зробили видатні вчені і конструктори університету-побратиму – Московського державного технологічного університету ім. Баумана, в якому з 1872 р. працював і в 1882 р. захистив докторську дисертацію на тему стійкості руху Микола Єгорович Жуковський. 

У 1893 р. М.Є. Жуковський сказав свою крилату фразу: "Человек не имеет крыльев, и по отношению веса своего тела к весу мускулов он в 72 раза слабее птицы… Но я думаю, что он полетит, опираясь не на силу своих мускулов, а на силу своего разума".

З 1909 року М.Є.Жуковський розпочав читати в МДТУ ім. Баумана курс лекцій з повітроплавання та створив студентський гурток, учнями якого були відомі в майбутньому авіаконструктори А.М. Туполєв, Б.С. Стечкін, О.М. Юр'єв, О.О. Архангельський, П.О. Сухий, В.М. Петляков, О.О. Мікулін, В.П. Вєтчінкін.

Тут він у 1910 році створив аеродинамічні лабораторії. А наприкінці 1918 р. за ініціативою М.Є.Жуковського у Москві було створено легендарний Центральний аеродинамічний інститут (нині ЦАГІ), де розпочинали свою професійну діяльність багато видатних авіаконструкторів.

За 100 років історії авіабудування пройдено славетний та легендарний шлях. Цей шлях Росія і Україна пройшли разом пліч-о-пліч, з гордістю згадуючи своїх видатних авіаконструкторів, які виховувалися технічними інститутами, головними серед яких є Київський політехнічний та МДТУ ім. Баумана.

У списку прославлених випускників КПІ – імена, якими пишається не тільки українська, а й уся світова авіація. Серед них Ігор Сікорський, Олександр Мікулін, творець гідролітаків Дмитро Григорович, брати Касьяненки, Олександр Кудашев, розробник турбореактивних двигунів Архип Люлька, а видатні радянські авіаконструктори – Константин Калінін, Сергій Корольов, Володимир Челомей, Лев Люльєв та багато інших представників "золотих імен" Київської політехніки – зробили безцінний внесок у створення та розвиток ракетно-космічної техніки.

Фундамент, який був закладений в освітню систему з часів Російської імперії видатними вченими та педагогами, і дотепер залишається надійним та ґрунтовним.

На основі поглибленої підготовки з фундаментальних природничих дисциплін у поєднанні із загальноінженерними курсами та практичною роботою в лабораторіях і на виробництві набувають розвитку й нові наукові та освітні напрямки, здійснюються нові відкриття та відкриваються нові горизонти для творчої діяльності фахівців технологічного спрямування.

Водночас дослідження, відкриття та реалізація нових технологій, механізмів, систем та цілих комплексів стають усе більш складними, капіталомісткими. Час потребує об`єднання зусиль та зміцнення партнерства. І особливо це доцільно здійснювати в освітньому процесі.

Стара мудрість говорить, що найкращий результат дає та діяльність, яка спрямована на розвиток позитивного, а не та, яка спрямовується проти негативного.

Безпосереднє відношення це має і до освіти. Нам потрібно об`єднувати молодь, згуртовувати її для вирішення суспільних, екологічних та соціальних завдань та проблем.

Наше спільне майбутнє лежить у секторі загального напряму підвищення якості та мобільності підготовки фахівців з використанням сучасних інноваційних освітніх технологій, креативних підходів та відкритих прозорих взаємовідношень педагога та студента.

Наше спільне майбутнє лежить в одному векторі: освіта – наука – інновації.

Наше спільне майбутнє залежить в реалізації однієї парадигми суспільного розвитку: використання знань та інновацій задля сталого розвитку суспільства в гармонії з природою, в гармонії з людиною та її душею.

З нагоди 100-річчя ВПС на базі  МДТУ ім. Баумана було організовано та 17 жовтня 2012 р. проведено Міжнародну науково-практичну конференцію "Підготовка кадрів для високотехнологічного комплексу: досвід та перспективи", присвячену цій знаменній даті. Від імені ректора та ректорату НТУУ "КПІ" на конференції з доповіддю "КПІ та МДТУ ім. Баумана біля витоків повітроплавання" виступив проректор Г.Б. Варламов, який вручив президенту МДТУ ім. Баумана І.Б. Федорову пам`ятний подарунок-офорт заслуженого художника України Іванова-Ахметова, викладача ВПІ, на якому зображений перший у світі пам`ятник Ігорю Сікорському.

За вагомий внесок у розвиток повітроплавання та виховання фахівців і конструкторів високого ґатунку ректор НТУУ "КПІ" М.З. Згуровський та проректор Г.Б. Варламов нагороджені медаллю "100 лет авиации России".

Г.Б. Варламов, проректор НТУУ "КПІ"