Друга світова війна

65 років тому, 6 листопада 1943 р., радянські війська в ході Київської наступальної операції визволили столицю України від німецько-фашистських загарбників.

У кожної держави, кожного народу є події і дати, які складають основу, базові точки їх історії, підґрунтя історичної пам’яті і національної гордості. Для нас, для прийдешніх поколінь, такою знаковою віхою була і вічно буде Перемога у Великій Вітчизняній війні.

Василь Андрійович Симоненко (08.02.1935, с. Біївці, Лубенський район, Полтавська область — 13.12.1963, Черкаси) — український поет і журналіст, шістдесятник.

Cтрахіття війни і радість перемоги і досі живуть у пам’яті ветеранів. У НТУУ “КПІ” ще працюють ті, хто наближали пам’ятний день. Ми поцікавилися у безпосередніх учасників війни, що відчували вони тоді, далекого і радісного 9 травня 1945 року?

22 червня 1941 року – чорна дата в історії нашого народу. В цей день, 65 років тому, фашистська Німеччина віроломно напала на Радянський Союз – почалася Велика Вітчизняна війна. Початок війни став початком дорослого життя для понад чотирьох сотень юнаків та дівчат, випускників КПІ. Вчорашні студенти стали на захист Батьківщини в лавах Червоної армії, партизанських загонах, самовіддано працюючи в тилу. 68 з них не повернулися з поля бою…

На урочистості з нагоди 61-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній 5 травня до зали засідань Вченої ради було запрошено ветеранів війни Київської політехніки.

Минув шістдесят один рік від часу закінчення Великої Вітчизняної війни. Здобутком історії давно стали події тих буремних років, коли весь радянський народ виборював перемогу у важкій боротьбі з фашистськими загарбниками.

Учасник визволення Києва, колишній викладач кафедри фізики КПІ, майор у відставці, доцент кандидат педагогічних наук Михайло Іванович Величко згадує бої на Букринському плацдармі, учасником яких він був.

Учасник визволення Києва, випускник теплоенергетичного факультету КПІ1941 року, нині полковник у відставці Володимир Миколайович Зорін розповів нашому кореспонденту В. Я. Мельнику про події, учасником і свідком яких він був.

Дивлячись на великі світлі корпуси нашого майже сорокатисячного Університету, важко навіть уявити, що тут було після визволення Києва.