Грізна бойова машина з ніжним дівочим ім’ям
Одним з найбільш відомих символів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років є знаменита “Катюша” – бойова машина реактивної артилерії.
Монумент бойової слави в парку
Монумент бойової слави встановлено на проспекті Перемоги № 37 біля входу до парку Київського політехнічного інституту. Відкрито 03 листопада 1967 року. Скульптори А.Н. Морозова та А.Г. Суровцев. Пам'ятник - стела з монолітного тонованого бетону у вигляді неправильного витягнутого п'ятикутника.
Подвиг незгасний. До 65-ї річниці визволення України від фашистських загарбників
28 жовтня 1944 року завершилось визволення України від фашистських загарбників. Сталося це у Закарпатті, де під натиском військ 4-го Українського фронту останній підрозділ гітлерівського вермахту залишив нашу землю. Битва за визволення України тривала з грудня 1942 року.
1941-1945: Фронтовики викладачі, співробітники, випускники і студенти КПІ
З перших днів війни багато викладачів і співробітників, випускників і студентів інституту добровільно і через мобілізацію поповнили Червону Армію.
1941-1943: КПІ в евакуації - підготовка інженерів та дослідна робота для народного господарства і оборони країни
У Ташкенті інститут розмістився на базі Середньоазіатського індустріального інституту (САІІ) і спершу існував як самостійний вуз. У його складі функціонували 4 факультети і 12 кафедр, на яких навчалася 31 група студентів другого — п'ятого курсів. Планувалось розпочати навчання з вересня і проводити заняття переважно у вечірні години, частину кафедр і студентів передати до складу САII.
1943-1951: Реевакуація і відбудова інституту
Визволення Києва у листопаді 1943 р. дало можливість відновити роботу інституту. Уповноваженим по відбудові вузу було призначено доц. В. І. Городиського. Почалася реєстрація викладачів, співробітників, студентів, які поверталися до інституту. До 25 листопада було зареєстровано 8 професорів, 9 доцентів, 16 викладачів, 30 працівників допоміжного персоналу, 20 студентів.
Вони здобували перемогу
З кожним роком віддаляються події однієї з найжорстокіших війн, які зазнало людство. Та не перестають боліти рани у тих, хто своїм життям захищав рідну землю від ворожої навали. Молодому поколінню українців важко уявити справжні масштаби наших втрат – людських, економічних, культурних, соціальних, адже безжалісне колесо війни, прокотившись Україною, залишило за собою катастрофічні наслідки. Але пам’ятають про це ветерани, чия доля була опалена війною.
Дорогі визволителі, шановні ветерани Великої Вітчизняної війни! [2009]
З кожним роком віддаляються події однієї з найкровопролитніших війн, які зазнало людство. Велика Вітчизняна війна назавжди залишиться в історії як жорстоке збройне протиборство, яке призвело до небачених збитків. Молодому поколінню українців важко уявити справжні масштаби втрат – людських, економічних, культурних, соціальних, адже безжалісне колесо війни, прокотившись Україною, залишило по собі катастрофічні наслідки.
На захисті Одеси та Севастополя. Спогади ветерана
У 1940-му році, після закінчення школи, по путівці комсомолу я був направлений для служби в Чорноморський флот. Служба почалася в навчальному загоні Одеської військово-морської бази.
1941-1945: Київський індустріальний / політехнічний інститут у час Великої вітчизняної війни
У червневі дні 1941 р. Київський індустріальний інститут завершував 43-й навчальний рік. В інституті навчалися 3000 студентів, працювали понад 300 професорів-викладачів, загальна чисельність інститутського колективу складала 5000 чоловік [1, с. 2]. Як і в інших вузах, випускники захищали дипломні проекти і одержували призначення на роботу, старшокурсники мали виробничу практику в різних містах країни, студенти молодших курсів складали перевідні іспити.