Суспільство і наука

100 років тому в журналі “Известия “Киевского политехнического института Императора Александра ІІ” (1903 р., книга III, стор. 7–25) було опубліковано текст промови першого ректора КПІ В.Л. Кирпичова на незвичну для технічного навчального закладу тему: “Значение фантазии для инженеров”. Думки, висловлені в ній, і сьогодні сприймаються з інтересом – щось подібне нечасто пишуть чи говорять останнім часом. Пропонуємо увазі читачів скорочений текст цієї промови. Думаємо, знайомство з нею буде для політехніків приємним, цікавим і корисним.

У статті академіка НАН України М.З. Згуровського, надрукованій в Міжнародному суспільно-політичному щотижневику “Дзеркало тижня”, № 39 (618) від 14 жовтня 2006 року, визначається, що стратегія розвитку об’єднаної Європи спрямована на гармонійний розвиток трьох вершин так званого “трикутника знань” – освіти, досліджень та інновацій, що передбачає рішучу підтримку з боку держави та суспільства, а також відповідні рівні стимулювання людської активності у сферах традиційного виробництва знань та конкурентоспроможної продукції.

Як кажуть, взятися за перо мене спонукали щойно оприлюднені в ЗМІ (наприклад, газеті “Сегодня” від 18.08.09) дані щодо кількості заяв і конкурсів на різні факультети та спеціальності, що можна, зокрема, опановувати в нашому рідному університеті з ключовим, як мені завжди здавалося, словом “те

2008 рік ознаменувався прекрасним олімпійським святом в Пекіні, шокуючою війною на Кавказі, яка засвідчила повернення світу до двополярної моделі, а також зміною лідерів військово-політичних центрів цієї моделі – США та Росії.

Сьогодні телебачення – це найбільш затребувана в населення інформаційна послуга. Число телеглядачів набагато перевищує як число користувачів Інтернету, так і число абонентів фіксованих і мобільних мереж зв'язку.

У своїй статті "Наука та інновації – основа модернізації економіки держави" проректор з наукової роботи чл.-кор.

Іван Павлович Бардін (1883–1960) – академік і віце-президент АН СРСР, Герой Соціалістичної Праці, кавалер семи орденів Леніна, двічі лауреат Державної премії, лауреат Ленінської премії, людина, яка стояла біля витоків проектування найпотужніших металургійних підприємств, а також розроблення і впровадження в СРСР неперервного розливання сталі та киснево-конвертерного процесу.

Пройшло майже 20 років відтоді, як фірмою SONY була комерціалізована, можливо, одна з найвидатніших розробок кінця ХХ століття – літій-іонний акумулятор (ЛІА).

Міжуніверситетський медико-інженерний факультет НТУУ “КПІ” пропонує GRID-технології та медицина. Як відмічається в Указі Президента України від 8 серпня 2000 р.

Якщо кинути жабу в каструлю з кип'ятком, вона вистрибне. Але якщо воду нагрівати поступово, жаба залишиться в каструлі і звариться. Чому? Тому що її механізми сприйняття загрози для життя налаштовані не на повільні, а на раптову зміну.