Створення самонавчальної організації

Якщо кинути жабу в каструлю з кип'ятком, вона вистрибне. Але якщо воду нагрівати поступово, жаба залишиться в каструлі і звариться. Чому? Тому що її механізми сприйняття загрози для життя налаштовані не на повільні, а на раптову зміну.

Можна навести багато прикладів, коли подібно до жаби, гинули великі організації через нездатність контролювати повільні процеси. Я не виключаю можливості того, що «температура середовища», в якому знаходиться низка інститутів і факультетів НТУУ «КПІ», почала підвищуватись. Чи встигнемо ми виплигнути?

Система влаштована таким чином, що навіть мимоволі впливає на поведінку своїх елементів. Також трапляється, що окремі елементи змінюють поведінку всієї системи. Навчаючись в НТУУ «КПІ» і відчуваючи себе частиною колективу, хочеться допомогти цій великій організації вибрати найбільш успішний вектор розвитку.

Тези, які розкриваються в даній статті:

  • Кожен факультет або інститут в НТУУ «КПІ» має всі базові якості для становлення навчальної організації;
  • Поточну систему навчання не потрібно повністю змінювати. Необхідно лише правильно скористатися правилом «важеля»: натиснути в потрібному місці;
  • Виховання професіоналів «нового» є концептуально новою на території України ідеєю, що веде до насичення ринку унікальними фахівцями.

Інтелектуальні моделі

Блондинки – тупі. Хто повісив на них ярлик тупих? Або чому функціональний аналіз дуже складний предмет? Хто це придумав? Люди дуже часто сприймають за дійсність висновки інших людей (я сам так роблю), деколи навіть не перевіривши це самостійно. Так, можливо ці висновки (моделі) несуть в собі істину, але як часто це буває, і як часто ця істина змінюється в часі?

Розглянемо інтелектуальну модель, як сукупність досвіду і забобонів, які визначають реакцію на те або інше явище. Ці моделі можуть бути простими узагальненнями («нікому не можна вірити») або бути складними теоріями («чому моя родина така дивна»). Але тут головне з'ясувати, що інтелектуальні моделі дієві – вони формують наші вчинки. Розуміння важливості інтелектуальних моделей є одним із ключових чинників при створенні навчальної організації. Навіть кращі системні рішення можуть зазнати поразки при зіткненні з глибоко вкоріненими інтелектуальними моделями.

Йдеться не про те, щоб повністю відмовитися від використання інтелектуальних моделей. Це просто неможливо, бо ми не можемо відмовлятися від власного досвіду. Інтелектуальні моделі – це і є ми самі, врешті. У цьому розділі я хочу виділити наступну мету: формування таких інтелектуальних моделей, які сприяли б процесу становлення навчальної організації, з періодичним переглядом їх модифікацій.

Навчання

Потрібно все життя навчатися. Все життя йде на розвиток майстерності, і не можна досягти стану «далі нікуди». Не можна сказати: «У нас є навчальна організація», так само як не можна сказати про себе: «Я – освічена людина». Чим більше людина навчається, тим гостріша у неї свідомість власної неосвіченості. Так само й інституту недоступна «досконалість» як постійна, невід'ємна властивість. Вона завжди в русі – догори або донизу, до розквіту або до занепаду. У більшості людей очі стають скляними, варто з ними заговорити про навчальну організацію. І це недивно, тому що в повсякденному вжитку це слово стало позначати всього лише «засвоєння інформації». «Так, я дізнався про це вчора на лекції». Але засвоєння інформації має тільки віддалене відношення до справжнього навчання. Безглуздо говорити: «Я прочитав книгу про торги на біржі і тепер всьому навчився». Головною відмінністю між навчанням і засвоєнням інформації є практичне застосування особистих знань і навичок.

Також варто відзначити, що ключовим засобом навчання в колективі є діалог. Колективне навчання починається з діалогу, з відкидання штампів і забобонів, що відкриває шлях до «спільності мислення». Грецьке слово «dialogos» означає вільний обмін думками в групі, що приводить до прозрінь і відкриттів, недоступних для окремих членів групи. Діалог відрізняється від «дискусії», яка є однокореневим словом із словами «percussion» і «соncussion», тобто ламати, ударяти, розламувати, і буквально означає боротьбу ідей, в якій переможець от-
римує все. Дисципліна організації діалогів припускає вміння пізнавати ті особливості спілкування в групі, які можуть підірвати здатність до навчання. У колективних діях часто присутнє тяжіння до оборонних позицій. З цим знайомий особисто, бо сам достатньо часто займаю подібну позицію. Якщо це інстинктивне прагнення не усунути, воно різко понизить здатність до навчання. Але якщо його вдається творчо подолати, ця здатність різко зростає.

Висновки розділу:

  • Створення середовища для практичних застосувань особистих знань і навичок;
  • Формування діалогу в колективі;
  • Навчання – процес нескінченний, освічені люди теж навчаються.

Місія, бачення, цінності

Будь-яка поважаюча себе організація повинна мати три компоненти: місію, бачення і цінності. Але мало їх просто сформулювати. Необхідно, щоб кожен елемент системи просочився ЗАГАЛЬНОЮ МЕТОЮ, відчув себе НЕВІД'ЄМНОЮ ЧАСТИНОЮ КОЛЕКТИВУ. Із цих речей і починається перехід до навчальної організації. Мені відомий один прекрасний приклад, яким, свого часу, був дуже вражений.

У ході місії Аполон-11, 20 липня 1969 Нейл Армстронг став першою у світі людиною, яка побувала на Місяці. Це був грандіозний успіх. Фахівці штабу, з якого велося управління польотом, раділи як діти. Всі стрибали й обнімалися на фоні безлічі комп'ютерів, прямо як у голлівудських фільмах. Журналістка, яка вела репортаж із місця торжества, підійшла до неймовірно щасливої бабусі, яка стояла в куточку зі шваброю: «Ви щасливі?» – запитала журналістка, – «Я шалено щаслива, ми зробили це!» Бабуся, яка здавалося б, просто миє підлогу і прибирає сміття, відчувала свою приналежність до успіху планетного масштабу.

Циклічність системи

Щорічно багато випускників ВНЗ влаштовуються в перспективні компанії. З часом зв'язок між цими людьми і навчальними закладами згасає, а то і зовсім зникає. Так чому ж не використовувати досвід випускників на благо всіх ВНЗ?

Завдання полягає в тому, щоб максимально налагодити зв'язок між студентами і випускниками. Внаслідок цього студентам відкриється чітке розуміння того, для чого власне вони навчаються. Випускники відчують себе корисними організації і після навчального процесу.

Рішення:

  • Зробити більш офіційною (і навіть обов'язковою) можливість студентів відвідувати захист дипломів. Студенти мають право ставити питання тим, хто захищається;
  • –Випускники відвідують, організовують семінари.

Вас напевно бентежить питання: хто із зайнятих випускників хотітиме або встигатиме відвідувати університет? Це проблема швидше технічна, ніж ідеологічна. Думаю, слід створити (або розповісти про нього студентам, якщо він вже існує) орган, який відповідатиме за працевлаштування випускників, підтримання зв'язків із випускниками, запрошення на семінари. Таким чином, межа між навчанням і роботою зменшиться. Ці поняття, врешті, мають бути неподільними.

Представники компаній у процесі навчання

Пропозиція полягає в тому, щоб уже з молодших курсів семінари відвідували представники компаній. Упевнений, що це стане додатковим стимулом для студентів, визначатиметься результат всіх старань, перспектива роботи перестане бути такою невідомою. У разі бажання, представник компанії може запропонувати роботу (власне це і є його мета відвідин). Виникає, звичайно, проблема, як зацікавити компанії приділяти час інституту? Думаю, рішенням є підписання договору про співпрацю інституту з компаніями (банки, страхові компанії, консалтингові групи, IТ компанії). Це рішення є не новим, а давно перевіреним компонентом освітнього процесу в європейських і американських ВНЗ. Завдяки створенню таких взаємин з компаніями, набагато простіше буде налагодити циклічність системи, описану вище.

Студенти самостійно вибирають дисципліни

Мені не раз доводилося чути, особливо від студентів старших курсів, про непотрібність деяких дисциплін. В основному це пов'язано з особистими прагненнями займатись вивченням конкретного наукового напрямку. Конкретно на ІПСА таких напрямків можна виділити два: фінансова сфера та IТ. Природно, фахівці, що закінчили ІПСА, унікальні тим, що крім конкретних прикладних знань, володіють розвиненим системним мисленням. Але як часто вони задоволені цим і тими предметами, які вивчали? Нехай існують два класи дисциплін: базові та спеціальні. Вважаю доцільним надати студенту право вибору серед спеціальних дисциплін з деякими порадами.

Окремо хочу виділити таку дисципліну, як «системне мислення». Я вважаю, що це «фішка» ІПСА і потенційно всього політехнічного інституту. Так чому ж її не зробити окремим предметом, який неодмінно входив би до базових дисциплін і супроводжував студента під час всього навчання. Ця дисципліна, як я вже говорив, мала б об'єднувальний характер, збирала всі предмети воєдино. Також у рамках цієї дисципліни можна розвивати таке явище, як «інтуїція». Про значущість інтуїції можна говорити дуже довго. Скажу лише, що вона є одним із головних інструментів менеджера «нового типу».

Підготовка перед лекціями

Пропозиція полягає в тому, щоб студенти готувалися перед лекціями. Викладач задає 5 розділів, які необхідно прочитати, а на самій лекції розповідає те, чого не було в книжці. Не говоритиму, що таким чином знання засвоюються втричі краще. Хто ж читатиме до лекції, запитаєте ви? Відповідь: ніхто не буде, без чіткого розуміння ЗАГАЛЬНОЇ МЕТИ (про яку я писав раніше), без бажання навчатися, що сформувалося, без незалежного погляду представників компанії. Хочу підкреслити, що всі впровадження, описані вище, повинні бути в комплексі, як єдина методика навчання, що поліпшує навчальний процес.

Створення загальної інформаційної системи

Створюється система з web-інтерфейсом, доступна для всіх, що містить наступну інформацію:

  • Електронна особиста справа кожного студента;
  • Викладач, що прийшов перший раз на семінар, може миттєво ознайомиться з тим або іншим студентом;
  • При влаштуванні на роботу працедавець має можливість дізнатися більше про студента;

(В ідеалі: до компаній, з якими підписаний договір, надсилається особиста справа студента для подальшої оцінки і прийому на роботу);

  • Інформація про викладача;
  • Біографія;
  • Поточна галузь досліджень, можливість приєднання до досліджень, створюючи невеликі групи (писалося раніше);
  • Можливість реєстрації в наступному семінарі;
  • – Студенти оцінюють викладачів.

Після кожної лекції студенти виставляють викладачам оцінки за одним з декількох критеріїв: корисність дисципліни, особистий внесок викладача та ін. Таким чином, набагато легше стежити за тенденціями навчання в інституті, оцінювати кваліфікацію викладачів, робити своєчасні коректування щодо дисциплін.

Досить багато всього можна придумати в рамках створення загальної інформаційної системи. Я показав лише, на мій погляд, найнеобхідніші модулі. Важливо те, що така система зробить організацію відкритою, збільшить довіру одне до одного, змінить сталі інтелектуальні моделі.

Доповнюючі структури

У цьому розділі хочу приділити особливу увагу організації «SARM Group». У цій структурі вже впроваджені прийоми побудови навчальної організації. Завдяки цьому вона користується великою популярністю, починаючи зі студентів третього курсу ІПСА. У 2007 році до організації прийшли шістдесят п'ять третьокурсників. Її унікальність полягає у саморозвитку, практичному застосуванні одержаних знань, самоврядуванні студентів. Напрям «SARM Group» – фінанси. Чому ж в НТУУ «КПІ» так мало студентських наукових товариств, що саморозвиваються в різних напрямках? Навіть якщо вони існують, наскільки вони ефективні?

Вважаю, що кожен факультет або інститут в НТУУ «КПІ» – ідеальне середовище для зростання і розвитку подібних студентських організацій, що працюють за принципом колективного інтелекту. Необхідно повністю зняти будь-які, зокрема психологічні, обмеження відносно нововведень, пропонованих самими студентами. Важливим є те, щоб семінари проводились не примусово, а студентський ентузіазм і амбіції максимально використовувати для досягнення молодими людьми прагнення розвиватися самостійно. Тільки тоді подібні структури почнуть активно рости і розвиватися. Наприклад: чом би не організувати групу з аналізу сучасних світових тенденцій або навіть декілька таких груп (з різних напрямків). Для будь-якого інституту дуже важливо йти в ногу з часом. Це завдання цілком реальне і створює для студентів всі умови прояву власних амбіцій уже на етапі навчання. Внаслідок цього студенти самостійно організовуватимуть семінари, запрошуватимуть представників компаній, реалізовуватимуть власні ідеї.

Роман Білявський,
студент групи КА-52,
ІПСА