Газета "Київський політехнік" вже розповідала про основні засади, покладені в основу Плану дій з імплементації принципів гендерної рівності в практику діяльності КПІ, затвердженого наказом ректора від 3 жовтня 2024 року. Наприкінці березня відбулося розширене засідання робочої групи з питань гендерної рівності КПІ ім. Ігоря Сікорського, участь у якому окрім її членів взяли представники низки підрозділів і ректор університету Анатолій Мельниченко.
📰
"План дій з імплементації принципів гендерної рівності – це справді реальна дорожня карта, визначення маршруту, яким ми рухатимемося у гендерних питаннях. Це безпосередньо впливає на діяльність нашого університету. Навіть у міжнародних рейтингах, до яких входить університет, враховується складова гендерного балансу, – зауважив Анатолій Мельниченко, звертаючись до учасників засідання. – Політика формування гендерної політики університету, гендерної рівності, гендерної збалансованості – це загальні питання нашого розуміння і бачення діяльності університету як на рівні менеджменту, так і в розрізі основних наших освітніх і наукових процесів".
Як все починалося
З докладною розповіддю про історію та перспективи роботи з впровадження в повсякденну діяльність університету принципів гендерної рівності, а також про задачі, що доведеться при цьому розв'язувати, виступив голова робочої групи помічник ректора, член-кореспондент НАН України Сергій Сидоренко. Він, зокрема нагадав коли, з чого і як починав працювати університет у сфері реалізації принципів "забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат" (саме так сформульовано основний принцип міжнародного руху у розв'язанні гендерних проблем у цілі №5 – одній із 17 Цілей Сталого розвитку, що їх у 2015 році ухвалила ООН).
Отже в 2001 році університет уклав з ПРООН Меморандум про створення в структурі Департаменту міжнародного співробітництва КПІ "Українського центру гендерної освіти" (УЦГО) – як інструмента сприяння розвитку в КПІ гендерної освіти, а також для участі в реалізації Платформи дій IV Всесвітньої конференції з питань жінок в Пекіні, у виконанні рекомендацій Спеціальної Сесії ГенАсамблеї ООН "Жінки у 2000: рівність між чоловіками та жінками, розвиток і мир у XXI столітті" та проєкту ПРООН "Гендер у розвитку", національної Програми "Гендерна освіта в Україні". Відтоді спільно з Кафедрою ЮНЕСКО КПІ ім. Ігоря Сікорського "Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика" УЦГО став ініціатором низки важливих ініціатив в науково-дослідній, навчально-методичній і виховній роботі та в міжнародній діяльності.
Їхній реалізації сприяло запровадження в КПІ посади радника керівника організації з питань гендерної рівності з двома заступницями. І вже невдовзі, в 2004 році, саме на базі КПІ було проведено першу в країні велику міжнародну гендерну конференцію під егідою ЮНЕСКО і за участі міністерки у справах сім'ї, дітей та молоді України Валентини Довженко. Крім того, за участі кафедри ЮНЕСКО КПІ ім. Ігоря Сікорського "Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика" в університеті було започатковано міжнародні науково-практичні конференції "Гендерний компонент в структурі вищої технічної освіти та природничих наук" і "Жінки в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє", які стали традиційними. Конференції ці відіграли доволі значну роль в розгортанні гендерного руху загалом по країні: вони привернули увагу суспільства, демократичних сил до необхідності формування нового законодавчого поля України в сфері гендерної рівності. Серед інших значних заходів гендерної спрямованності, проведених у КПІ, згадали на засіданні міжнародний проєкт за фінансування Уряду Канади "Інформаційна підтримка гендерної освіти в Україні", міжнародну конференцію "Гендер в ядерних технологіях" і чимало інших проєктів, реалізованих у співдружності з іншими країнами.
КПІ й надалі надавав власні приміщення та інфраструктуру для заходів з тематики гендерного руху України, проявляв активність в громадсько-політичному вимірі, в ЗМІ, в тому числі в міжнародних, і поступово перетворився на один із помітних майданчиків єднання ініціативних демократичних сил в цій сфері. А представник університету був введений до складу колегії Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту. Понад те, представниця КПІ доцентка факультету соціології і права Юлія Стребкова була делегована до робочої групи при Міжфракційному об'єднанні Верховної Ради України "Рівні можливості" та робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань прав людини, нацменшин та міжнародних відносин.
Гендерний рух в університеті сьогодні
Від започаткування в КПІ активного гендерного руху минуло майже чверть століття. У реалізації Стратегій розвитку КПІ в цей період поглиблення принципів гендерної рівності відіграло неабияку роль. Посилилася роль жінок в управлінні на рівні університету та його підрозділів. Поглибилися процеси демократизації. Значною мірою за рахунок активності жінок-вчених розгорнуто міжнародну проєктно-грантову діяльність – тому багато прикладів.
… 25 березня цього року Кабмін затвердив операційний план з реалізації Стратегії впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. Основний документ – "Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року" – було ухвалено у грудні 2022-го. Отож оновлений операційний план з реалізації уже другий: перший було розраховано на 2022-2024 роки, нинішній – на 2025-2027-й. Однією з основних його цілей є посилення ролі саме закладів освіти у забезпеченні гендерної рівності. Це, до речі, відповідає вимогам низки європейських нормативно-правових актів у галузі освітньо-наукової діяльності. Причому виконання деяких з них, зокрема вимог Європейської Комісії щодо наявності планів гендерної рівності (Gender Equality Plan – GEP) як умови допуску проєктних пропозицій до конкурсів програми ЄС "Горизонт Європа" (в 2021 – 2027 роках), чинить безпосередній вплив на прийняття рішень під час визначення переможців з-поміж проєктів, які висуваються на конкурси європейських проєктно-грантових програм як претенденти на отримання коштів на відповідні дослідження.
На березневому засіданні робочої групи, модератором якої виступила заступниця її голови деканка факультету соціології і права Олена Акімова, було визначено перші кроки в напрямі посилення гендерних складників у роботі університету. Передусім вирішено провести моніторинг результатів імплементації принципів гендерної рівності – для визначення вихідних позицій, на яких перебуває університет у гендерному питанні, й прийняття подальших управлінських рішень. Поставлено завдання: спільно з університетською кафедрою ЮНЕСКО вивчити можливість запровадити в університеті рейтинг підрозділів з питань імплементації принципів гендерної рівності, розробити відповідну методологію і запровадити її як пілотний проєкт у 2025-2026 роках. А ще, для того, щоби подолати гендерні упередження щодо певних інженерних спеціальностей – тих, які в суспільстві традиційно (і помилково) вважають суто чоловічими – під час вступної кампанії до КПІ вживатимуться заходи заохочення для абітурієнток. Понад те, вирішено за потреби допомагати студенткам (та й, власне, і студентам) у навчанні, запровадивши для цього програми наставництва.
До речі, через специфіку інженерної освіти, чи, радше, спеціальностей, які можна здобути в таких вишах, гендерні питання доволі гостро стоять не лише перед українськими технічними ЗВО, зокрема й КПІ, але й перед університетами інших країн. У розмові з представниками редакцій газет "Київський політехнік" і "Світ" Сергій Сидоренко розповів: "Гендерний рух найсильнішим був саме у технічних університетах, передусім у країнах Балтії та інших. У Швеції, Фінляндії, Данії, в Нідерландах проблеми гендерного паритету найбільш гостро порушувалися саме в технічних університетах". Додамо, що там він, наскільки відомо, є доволі ефективним. Власне, як і в інших європейських країнах. Отож КПІ ім. Ігоря Сікорського нині не торує якихось власних шляхів, а долучається до загальноєвропейського університетського руху.
Документи засідання робочої групи: