Відомий художник і відомий спортсмен. Член Національної спілки художників України та президент Федерації Таеквон-До ITФ Київської області. Викладач образотворчого мистецтва та інструктор-майстер з Таеквон-До міжнародної категорії, володар чорного пояса. Уродженець камбоджійської столиці та громадянин України. Вихованець Королівської школи мистецтв Камбоджі та Київського державного художнього інституту (тепер – Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури). Усе це – не про двох, а про одну людину – Ук Дара Чана, персональна виставка живопису та графіки якого відкрилася 13 березня в Центрі культури та мистецтв КПІ ім. Ігоря Сікорського.
📰
Він народився 14 грудня 1961 року в столиці Камбоджі Пномпені, але більшу частину життя – вже 40 років! – живе в Україні, з них 30 – у місті Березань на Київщині. Тут він працює, тут створив сім'ю, тут народилися його діти. Про долю Ук Дара Чана та обставини, в яких йому довелося зростати і мужніти, можна написати роман, можливо, навіть пригодницький. На запитання кореспондента "Київського політехніка", ким відчуває себе – кхмером чи українцем – він відповів: "Я не можу розділити це. Я живу тут уже 40 років, а в Камбоджі прожив лише 24. Менталітет, мені здається, у мене більше український, хоч і кажуть, що менталітет не можна змінити. Проте ні, все ж таки, і український, і камбоджійський". І це відчутно видно в його роботах, але про них трохи нижче. А про певну двоїстість його професійних зацікавлень – східне бойове мистецтво та мистецтво образотворче – він висловився так: "Я завжди кажу, що моя професія – це художник, а стиль мого життя – це Таеквон-До".
Отож і на відкритті виставки виступали не лише представники української мистецької спільноти, але й президент Федерації Таеквон-До ІТФ України Віктор Потернак. Він, до речі, зауважив, що за кількістю спортсменів, які беруть участь у змаганнях з Таеквон-До національного рівня, команда з Київської області стабільно займає друге-третє місця – багато в чому завдяки активності президента Київської обласної федерації Ук Дара Чана.
Багато доброго і цікавого про Ук Дара Чана розповіли його колеги по мистецтву і давні друзі – художник і керівник художньої студії "Гармонія" при ЦКМ Андрій Кулагін і заслужений журналіст України й засновник арт-проєкту "Повертайся живим" Сергій Комісаров.
Андрій Кулагін висловив влучну думку, що Ук Дара Чан відкриває перед українцями, які належать до європейської культури й образної системи, азійську цивілізацію з її специфічно азійським баченням світу, способом мислення й міфологією.
У біографії художника, особливо на початку його життя, було чимало трагічних моментів – про них згадав у своєму виступі Сергій Комісаров. Під час панування в Камбоджі комуністичного режиму "Червоних кхмерів", які менш як за 5 років винищили від 1,5 до 3 млн своїх співвітчизників, насамперед колишніх державних службовців, військових, інтелігенцію, буддистських монахів, представників заможних верств населення тощо, йому навіть довелося кілька років ховатися (тобто жити) в джунглях. "Після приходу до влади "Червоних кхмерів" я жив як Мауглі, у джунглях, – розповів Ук Дара Чан. – Рятувався, боровся за життя. На жаль, мого батька вбили, бо він був офіцером і займав високу посаду, вбили мою сестру та її чоловіка, які були дипломатами…". Лише після повалення в 1979 році режиму Пол Пота йому вдалося повернутися до нормального життя. Невдовзі він став студентом Королівської школи мистецтв, після закінчення якої як кращий випускник факультету графіки був направлений на навчання до Києва. Проте, як зауважив Андрій Кулагін, страшні роки його ранньої юності не озлобили його, не зробили звіром, він став добрішим і цю доброту дарує глядачам.
А втім, увагу всіх, хто прийшов до Центру культури та мистецтв 13 березня, було передусім зосереджено на творах майстра. Адже в них – незамулений тисячами знайомих з пелюшок дрібниць погляд уважного й доброзичливого художника на Україну і такий само свіжий погляд на його далеку Батьківщину. І це зрозуміло: нашу країну він вперше побачив і відчув уже дорослою людиною, а рідну сприймає передусім через призму своїх спогадів про дитяче та юнацьке пізнання навколишнього світу, його краси, багатобарвності й розмаїтості життя. Це справжній діалог культур, бо в представлених на виставці творах об'єднуються кхмерське та українське світосприйняття й, сказати б, світовідчуття. Певна річ, твори камбоджійської тематики дещо романтичні, для нас вони можуть навіть здатися трохи казковими, але їх варто розглядати довго й неквапно, щоби в якусь мить раптом майже фізично поринути в фантастичний світ таємничих пагод, буйної рослинності, слонів, мавп, тигрів і тендітних кхмерських красунь. А поруч – заквітчані вінками красуні українські, краєвиди Києва і добротно виписані реалістичні натюрморти.
Виставка творів Ук Дара Чана в ЦКМ називається "Люблю. Творю. Надіюсь". "Люблю – люблю Камбоджу та Україну, – розшифрував назву виставки автор. – Творю – займаюся творчістю і мої роботи перед вами. Надіюся – що мир повернеться в Україну".
Це вже друга виставка митця в КПІ. На ній представлено 64 його картини та графічні аркуші. Перша ж, як розповіла гостям вернісажу завідувачка Картинної галереї ЦКМ Вікторія Тьоткіна, відбулася 18 років тому. Цього року глядачі можуть побачити багато нових робіт, у тому числі й цілу серію тих, які створено вже під час широкомасштабної війни, яку росія веде проти нашої країни, – портретів українських жінок (інколи трохи схожих на жінок камбоджійських – у цьому також відзеркалено двоїстість його долі й сприйняття світу); символічних, майже плакатних образів наших оборонців разом з тими, кого вони захищають. Між іншим, на знак поваги художник подарував Картинній галереї КПІ одну зі своїх акварелей – портрет нашої юної співвітчизниці у вишиванці (на фото).
Твори Ук Дара Чана прикрашають музеї, художні галереї та приватні колекції Австралії, Великої Британії, Голландії, Німеччини, Нової Зеландії, Норвегії, США, Югославії, Франції і, звісно ж, України. До 18 квітня помилуватися ними мають змогу й київські політехніки. Усім любителям мистецтва варто цією нагодою скористатися.
На фото: роботи майстра