В умовах інтеграції України в міжнародний науково-освітній простір вивчення і викладання іноземних мов, а особливо англійської – мови міжнародного спілкування, є не просто складником фундаментальної освіти, а стає одним з ключових для задоволення таких вимог Болонського процесу, як розширення моб
Урочисті збори з нагоди Міжнародного дня рідної мови, що відбулися 21 лютого в залі засідань Вченої ради, відкрив начальник навчально-методичного управління НТУУ “КПІ” В.І.Шеховцов.
Один із розділів навчального курсу “Українська мова професійного спрямування” називається “Термінологічна система української мови”.
В Україні історично й офіційно усталеним є тричленне наймування особи: прізвище, ім’я та ім’я по батькові. Кожна складова цієї назви – це не просто набір звуків, а ціла легенда про ваш рід, про ваших пращурів. Хочете переконатися? Спробуємо це довести на прикладі прізвищ.
Іноземна мова (ІМ) – один з основних механізмів реалізації інтеграційних процесів, мобільності студентів, науковців та фахівців, особливо враховуючи Болонські домовленості.
У 24 числі нашої газети від 29 серпня 2006 року ми розпочали друкувати матеріали під рубрикою “Берегти честь КПІ”. Перший матеріал, поданий у цьому числі газети, був присвячений таким ганебним явищам, як корупція та хабарництво в системі вищої освіти і, зокрема, в НТУУ “КПІ”.
Одним із завдань, що ставить перед вищою школою України Болонський процес, є підвищення рівня якості ступенів бакалавра й магістра.
На різних мовах освідчення в коханні зачаровує й окрилює серце. Іноді для незвиклого слуху це може здатися дивним або не дуже романтичним. Але за змістом це означає те ж саме. Це, як якийсь фізичний закон записати в скалярній, векторній, тензорній чи в іншій формі.
Нема необхідності доводити, що наші пращури зовсім не жили в умовах беззаконня та сваволі, навпаки, вони свято шанували закони, що дісталися їм від попередників.
Свого часу турецькому мандрівникові Елії Челебі, який у XVIII столітті подорожував Україною, вдалося почути і записати аж чотири лайливі вислови, що побутували серед українців: дідько, свиня, чорт; щезни, собако.
