Лінгвокультурна складова багатонаціональної суверенної держави включає цілий комплекс лінгвістичних та екстралінгвістичних компонентів: соціальних, демографічних, психолінгвістичних, етномовних, лінгвістичних та ін. Усі вони відіграють свою окрему важливу роль у процесі становлення і збереження лінгвокультурного суверенітету.
Проблеми взаємодії об’єктивних і суб’єктивних, стихійних і цілеспрямованих, соціальних і внутрішніх, лінгвістичних і екстралінгвістичних факторів у розвитку мови як “відбиток душі національності” нерідко привертають увагу соціологів, однак спеціального дослідження всієї сукупності цих факторів досі немає. Труднощі виникають уже при спробах чіткого розмежування соціального і мовного змісту лінгвокультурної складової.
Ми вважаємо, що на початковому етапі розподілу лінгвокультурна складова суверенної держави має бути представлена у такому вигляді: соціальна (мовне законодавство, мовна політика, національно-мовні відносини); лінгвістична (відносна монолітність мови, функціональні можливості мови, рівень нормалізації мови, культура мовлення).
Як показав світовий досвід, кращим вирішенням національно-мовних проблем у багатонаціональних державах є законодавча регламентація. Разом із тим, викликають глибоке занепокоєння деякі негативні процеси, пов’язані з сучасним станом української мови та її використанням у різних сферах суспільства. В українську мову все більше проникають вирази і слова, які засмічують її запозиченнями із жаргонів, професійних мов, спеціальних термінів і т. ін. Наприклад: бутік, бренд, блокбастер, боді-арт, візажист, візитка, гламурний, джекпот, діджей, драйв, імідж, екосистема, кутюр‘є, креатив, кліп, лейбл, логотип, слоган, мачо, масмедіа, міленіум, піар, панк, пейджер, провайдер, офшор, фан-клуб, фаст-фуд, фітнес і багато інших.
Взагалі проблема запозичень заслуговує уваги не тільки з точки зору лінгвістики, а й з точки зору впливу на концептуальні зміни в національній палітрі світогляду носіїв української мови. На закінчення хотілось привернути увагу до винятково важливої ролі рідної мови в процесі формування світогляду людини, її прихильності до національної культури і збереження своєї держави.