[Проєктному менеджеру на замітку] Програма ЄС "Горизонт Європа": нові можливості для наукових шкіл КПІ

У 2021 році розпочнеться реалізація 9-ої Рамкової програми науково-технічного співробітництва Європейського Союзу "Горизонт Європа".

Європейська комісія сформулювала глобальні цілі, які мають бути досягнуті в її рамках:

  • зміцнити європейський науково-технологічний фундамент та європейський дослідницький простір,
  • підвищити європейську інноваційну конкурентоспроможність,
  • здійснити пріоритети суспільства та підтримати соціально-економічну модель і цінності Європи.

Попередня структура програми "горизонт Європа" включає в себе три напрями:

1) Передова наука (Excellent Science);

2) Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоспроможність (Global Challenges and European Industrial Competitiveness);

3) Інноваційна Європа (innovative Europe);

Відносно самостійним напрямом виступає ще "Євроатом – програма дослідження та навчання", що запроваджується з метою зниження ризиків у ядерній сфері, розвитку безпечних ядерних технологій та захисту від радіації.

Окремим розділом виділено категорію "Розширення участі та зміцнення Європейського дослідницького простору" (Widening Participationand Strengthening the European Research Area).

Структура програми відрізняється від структури Програми "Горизонт 2020" (Передова наука, Соціальні виклики та Промислове лідерство). Нова Програма робить акцент на розвитку інновацій, тоді як промисловий напрям об'єднано із соціальними викликами в один напрям.

Єврокомісія пропонує бюджет програми "Горизонт Європа" в розмірі близько 100 мільярдів євро, у тому числі:

  • 52,7 млрд євро на "Глобальні виклики та європейську індустріальну конкурентоспроможність";
  • 25,8 млрд євро на "Передову науку";
  • 13,5 млрд євро на "Інноваційну Європу";
  • 2,4 млрд євро на "Євроатом".

Кластери

Напрям 2 "Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоспроможність" включає в себе низку кластерів, кожний з яких спрямований на визначені Європейською комісією галузі діяльності:

Здоров'я

  • Охорона здоров'я протягом життя;
  • Неінфекційні та рідкісні захворювання;
  • Інструменти, технології та цифрові рішення для охорони здоров'я, включаючи персоніфіковану медицину;
  • Екологічні та соціальні визначники здоров'я;
  • Інфекційні захворювання, включаючи ті, що пов'язані з бідністю та знехтуваними захворюваннями;
  • Системи охорони здоров'я.

Культура, креативність та інклюзивне суспільство

  • Демократія та влада;
  • Соціальні та економічні трансформації;
  • Культура, культурна спадщина та креативність.

Цифрова безпека для суспільства

  • Суспільства, стійкі до стихійних лих;
  • Захист і безпека;
  • Кібербезпека;

Цифрові технології, промисловість та космос

  • Промислові технології;
  • Передові матеріали;
  • Інтернет наступного покоління;
  • Кругова промисловість;
  • Космос, включаючи спостереження за Землею;
  • Нові сприяючі технології;
  • Ключові цифрові технології, включаючи квантові технології;
  • Штучний інтелект та робототехніка;
  • Передові обчислення та великі дані;
  • Низьковуглецева та чиста промисловість.

Клімат, енергетика та мобільність

  • Наука про клімат і кліматичні рішення;
  • Енергетичні системи та мережі;
  • Суспільство та міста;
  • Промислова конкурентоспроможність у транспортній галузі;
  • Розумна мобільність;
  • Забезпечення енергією;
  • Будинки та промислові об'єкти в умовах енергетичного переходу;
  • Чистий, безпечний та доступний транспорт;
  • Енергетичні сховища.

Харчування, біоекономіка, природні ресурси, сільське господарство та навколишнє середовище

  • Спостереження за навколишнім середовищем;
  • Сільське господарство, лісове господарство та сільська місцевість;
  • Кругові системи;
  • Системи харчування;
  • Біологічне розмаїття та природні ресурси;
  • Моря, океани та внутрішні води;
  • Біоекономічні інноваційні системи в Європі.

Інструменти програми "горизонт європа"

Пріоритетами Європейського Союзу є подолання суспільних викликів і подальша індустріалізація Європи.

Структура програми розроблювалася на основі аналізу та оцінки результатів попередньої Програми "Горизонт 2020". Європейська комісія ідентифікувала її слабкі місця та зробила відповідні акценти в новій програмі.

Так, наприклад, для підтримки проривних технологій створено Європейську інноваційну раду. Її метою є допомога інноваторам у створенні ринків майбутнього та у розширенні їхніх компаній. 70% виділеного за цим напрямом бюджету призначається малим та середнім підприємствам.

Для збільшення впливу проєктів через залучення громадян будуть запроваджені так звані дослідницько-інноваційні місії (R&I Missions). Місія – це сукупність дій у різних галузях, що мають на меті перспективну та вимірювану ціль у визначені строки, впливаючи при цьому на суспільство та політику, а також є актуальними для значної частини європейського населення та широкого кола європейських громадян. Європейська комісія визначила п'ять місій, які планується реалізувати:

  • Адаптація до кліматичних змін, включаючи соціальні трансформації;
  • Боротьба із раком;
  • Здоров'я ґрунту та їжа;
  • Кліматично-нейтральні та розумні міста;
  • Здорові океани, моря, берегові та внутрішні води.

Для зміцнення компоненти міжнародного співробітництва, а також з метою сприяння економічному зростанню Європи через інновації заплановано розширити можливості асоціації країн, що, зокрема, стосується "третіх країн" з гарним потенціалом у науці, технологіях та інноваціях.

З метою раціоналізації фінансування планується впровадження нового підходу до партнерств, який передбачає простіші інструменти для співробітництва, цілісний життєвий цикл у проєктах та стратегічну орієнтацію під час формування консорціумів. Такий підхід базуватиметься на трьох основних принципах:

  • співпрограмність (co-programmed), яка базуватиметься на меморандумах про співробітництво;
  • співфінансування (co-funded), яке базуватиметься на спільній програмі, узгодженій та впровадженій всіма партнерами з відповідними фінансовими внесками;
  • інституалізація (institutionalised), яка базуватиметься на довгостроковому співробітництві та потребі у високій інтеграції.

При цьому для інституалізованих європейських партнерств визначені такі галузі:

  • інновації в галузі охорони здоров'я;
  • ключові цифрові технології;
  • метрологія;
  • європейські транспортні системи;
  • сталі біоорієнтовані рішення;
  • водневі та сталі енергетичні сховища;
  • чистий та інтегрований транспорт;
  • інноваційні МСП (малі та середні підприємства).

Крім того, для підсилення відкритості у Програмі заплановано запровадити політику відкритої науки, яка передбачатиме обов'язковий відкритий доступ до публікацій та дослідницьких даних, отриманих у процесі реалізації проєктів.

Участь України

Уряд України передбачає участь у програмі "Горизонт Європа": "Україна приєднається до рамкової програми "Горизонт Європа" (HorizonEurope) та можливостей Європейського дослідницького простору. Україна братиме активну участь у роботі  понад 25 міжнародних дослідницьких інфраструктур." (Програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена Постановою Верховної Ради України від 4 жовтня 2019 року № 188-IX.)

Отже, попереду цікава творча, напружена робота наукових шкіл університету як у напрямі посилення загальної активності з використанням широких нових можливостей міжнародної проєктно-грантової діяльності, так і щодо організації участі в новій програмі ЄС "Горизонт Європа".

Це завдання передбачено проєктом "Стратегії розвитку КПІ до 2025 року", яка має набути чинності ближчим часом.