Світова павутина, яка «знає все», видала: мережева економіка – середовище, в якому будь-яка компанія чи індивід можуть контактувати легко і з мінімальними витратами з будь-якою іншою компанією чи індивідом з приводу спільної праці, торгівлі, обміну ідеями тощо.
Мережева економіка як галузь знань, почала розвиватися недавно. Дослідники в Україні роблять лише перші кроки. І саме фахівці ФММ стали учасниками міжнародного проекту за цим напрямом. Колектив виконавців з кафедри промислового маркетингу працює над проектом «Заохочення регіональних інновацій та розвитку через базові організації та мережі: порівняння регіонів в інтернаціональному контексті» Fostering Regional Innovation and Development through Anchors and Networks: A Cross Regional Comparison in an Evolving International Context (FRIDA).
Про хід робіт за цим проектом розмовляємо з одним із його виконавців доцентом О.В.Бакалінським.
– Олександре Вікторовичу, хто є учасником проекту FRIDA?
– Проект виконується в межах 7-ї Рамкової програми ЄС. До міжнародного консорціуму, окрім НТУУ «КПІ», входять університети міст Болонья та Катанья (Італія), Гренобль (Франція), Катовіц (Польща), Брайтон (Велика Британія) та Кайзерслаутерн (Німеччина).
– Як до такої іменитої компанії потрапив КПІ?
– Ініціатива щодо участі в конкурсі на отримання гранту належить співробітникам кафедри. Наші колеги з Польщі допомогли з контактами, і працівники кафедри подали заявку на участь у конкурсі для отримання гранту.
– Хто бере участь у виконанні проекту від ФММ?
– Керівник – С.О.Солнцев – завідувач кафедри промислового маркетингу. Виконавці – доценти О.В.Бакалінський, О.В.Зозульов, Н.Г.Салухіна, Н.В.Язвінська, старший викладач Т.В.Співаковська. До роботи залучені асистенти та аспіранти.
– Це перший етап роботи? Які терміни виконання проекту?
– Це другий етап. Дослідження проводяться в авіаційному кластері України, вивчаються близько 30 організацій різної величини, напрямів діяльності та форм власності. Строки робіт – з 1 січня 2009 р. по 31 грудня 2010 р.
– Які цілі стоять перед нашими дослідниками?
– Цілі роботи: виявити взаємодію базових фірм із середовищем для підвищення економічної потужності та привабливості регіонів; надати емпіричне підтвердження окремих положень сучасної теорії мережевої економіки; розробити рекомендації стосовно політики та інструментів, які сприятимуть регіональному розвитку. Все це робиться у контексті європейської інтеграції та входження України до європейських структур.
– З якими складностями стикаються наші науковці у своїй роботі?
– По-перше, не розроблено теорію функціонування мережевих утворень, яка б враховувала українські реалії. Існує розрив між практикою бізнесу, де спостерігається велика кількість мережевих утворень, та «вітчизняною» теорією, що перебуває в зародковому стані. Перші практичні українські кроки в цьому напрямі та світовий досвід розділяє прірва.
– Сьогодні модною темою є менеджмент знань. У мережевій економіці багато уваги приділяється цьому напряму. Розкажіть, що це таке?
– Менеджмент знань почав запроваджуватися як самостійна концепція нещодавно. Дотепер на практиці його використовують лише великі та потужні організації. У суспільстві здавна існує проблема передачі знань, і це, так би мовити, царина педагогіки. А передача знань, які були б корисними для цілей бізнесу, є предметом менеджменту знань. Наприклад, ви можете описати відомими способами технологію виготовлення деталі та передати її партнеру по мережевому утворенню. Це не означатиме, що він зможе виготовити якісну деталь без додаткових пояснень з вашого боку, або й спеціально організованого навчання. Отже, якісь знання можуть бути поширені «звичайним» шляхом, а якісь – ні. Процес формалізації та передачі знань також стикається із складностями національного, ментального, соціального та економічного характеру.
– Де будуть використані результати досліджень?
– По-перше, під час формування регіональної політики у Європейському Союзі.
– По-друге, наші розробки спрямовані на виникнення нових мережевих утворень в авіаційній галузі України. Підприємствам з мереж буде легше виходити за межі груп, скажімо, просувати свої товари та послуги до Європи.
– Чим участь у цій роботі цікава для КПІ?
– Це – серйозний міжнародний науковий досвід. Цікавою є практична робота з промисловістю України та Європи. Подібні проекти сприяють зміцненню авторитету КПІ не лише як технічного університету, а й закладу, що спеціалізується на економіці промисловості. У ході робіт ми спілкуємося з ученими світового рівня. У майбутньому нас будуть залучати до виконання інших міжнародних проектів. І, нарешті, це додаткові заробітки для виконавців та НТУУ «КПІ» (робота позабюджетна).
– Чи передбачаються у майбутньому спільні, зокрема з польськими вченими, дослідження?
– У цьому проекті з колегами з Польщі ми досліджуємо авіаційну галузь. Решта учасників-університетів працюють для інших галузей промисловості. Я певен, що кваліфікація моїх українських колег є найвищого рівня, отже сподіваюсь на продовження співробітництва не лише з поляками.
Тож студентам, аспірантам ФММ буде до чого докласти рук і знань, а викладачі-дослідники – завжди поруч і трохи попереду.