Ви є тут

Україна. “Космічні” музеї Житомира


Україна. “Космічні” музеї Житомира

Піонер космонавтики С.П. Корольов усе життя мріяв про небо, зірки і космос. З його ім’ям пов’язані віхи нашої історії. Тож ФАКС вирішив вшанувати роковини великого вченого, зокрема, відвіданням музеїв у м.Житомирі.

Ідея поїздки на профільному факультеті КПІ зародилася давно, але ніяк не вдавалося звести докупи бажання й можливості. Нарешті спільними зусиллями адміністрації факультету, студради та студентів-ентузіастів ми організували омріяну поїздку.

Місто для більшості з нас було незнайомим, тому почали із знайомства з його архітектурою та пам’ятними місцями. До речі, забудова там вельми оригінальна: сучасні споруди розташовані поряд із хатками минулого (позаминулого) століття. Обидва об’єкти, що нас цікавили, – Житомирський музей космонавтики і Будинок-музей Сергія Павловича Корольова – знаходились один навпроти одного.

Музей космонавтики справив на нас сильне враження. Макети супутників, елементів космічних кораблів, їхні вузли й агрегати, місячний ґрунт, костюми космонавтів, що побували в космосі, зразки їжі космонавтів – усе це було чимось новим, ми вперше безпосередньо “доторкнулися” до нашої майбутньої спеціальності, побачили те, про що знали тільки з книг, ці відчуття не передати словами... Екскурсовод розповіла нам багато цікавих фактів з історії розвитку космонавтики, про видатних особистостей галузі тощо, пообіцяла, що наступного разу покаже відеоматеріали про роботу космодрому Байконур.

Після закінчення екскурсії ми зробили колективне фото біля пам’ятника С.П. Корольову, встановленого на одній з головних площ міста. Житомиряни по праву пишаються своїм видатним земляком!

Для себе кожен із нас вирішив, що поїздка в Житомир – це тільки початок знайомства з нашою майбутньою професією, а наступного разу ми організуємо подорож до інших цікавих місць нашої країни, на флагманські підприємства галузі.

* * *

В дитинстві мені часто доводилося проїжджати через Житомир. З тих пір місто асоціювалося з автовокзалом та пасажирською метушнею. А 17 грудня моє ставлення до нього кардинально змінилося.

…Після нетривалої автобусної поїздки ми ходимо вулицями іншого міста, прагнучи дізнатись щось нове і цікаве. Спочатку попрямували до Музею космонавтики ім. С.П.Корольова, а потім – до будинку, де мешкав Сергій Павлович Корольов.

Отже, музей. Перше, що вразило – це його неординарність, дуже креативне оформлення. Біля музею стоять дві ракети – Р-1 і Р-12. Всередині – безліч експонатів, моделі, малюнки, фотографії – все це складає феєрію експозиції. Екскурсовод розповідав, а я поринула у думки і впорядкування нових знань із уже набутими.

…Завданням конструктора було не лише знайти оптимальне вирішення завдання, побудови супутника, космічного апарата, а й врахувати символічність перших винаходів такого роду. Форма побудови супутника, людина за кермом космічного апарата – все виважено і досконало продумано.

У музеї виставлено багато цікавих експонатів. Тут є спускний апарат космічного корабля “Союз-27”, що побував у космосі, контейнер для розміщення наукових приладів на геофізичних ракетах, спускний апарат міжпланетної автоматичної станції “Венера-15”, макет (1:1) штучного супутника Землі “Ореол-3” для дослідження магнітного поля Землі та північного сяйва, макет “Лунохода-2” (1:1), макет автоматичної міжпланетної станції “Луна-9” (1:2), спектрограф для фотографування короткохвильової зони спектру Сонця, магнітометр супутника серії “Електрон”, скафандр, яким користувався в польоті космонавт Ю.П.Артюхін. Виставлено моделі ракет-носіїв “Циклон-3” та “Зеніт”. Цікаво, що коли для музею робились макети, вони могли бути виконані 1:1, але принаймні матеріал мав бути іншим, щоб у випадку крадіжки не можна було розсекретити його склад.

…Їжа в тюбиках. “Печенье “Русское””, “Хлеб столовый”, “Рассольник”, “Кофе с молоком”, “Чернослив с орехами”, “Творог”. Хм, виглядає апетитно, навіть через 20 років.

Довго стояли біля спускового апарата космічного корабля “Восток”. Його маса – 2,46 т, діаметр – 2,3 м. Призначення корабля: вивчення впливу орбітального польоту на стан і працездатність космонавта; проведення досліджень, пов’язаних із перевіркою принципів роботи КК; опрацювання конструкцій і систем КК.

Як протилежністю Музею космонавтики виглядає дім сім’ї Корольових. За сто років тут мало що збереглося, інтер’єр було відновлено за розповідями сусідів. Крісла, ліжка, годинник, столи… Але у цьому звичайному будинку ходив, більше того – навчився ходити – той, хто відкрив людству дорогу у космос. Ми пройшли кімнатами, прослухали розповідь екскурсоводів про події з життя Сергія Павловича у цих стінах і поза ними. Гіпсова ліпнина на стіні: барельєф Корольова та його слова: “Нет преград человеческой мысли”.

Будинок… Музей… Дві ракети… Пам’ятник у центрі: “Сергію Павловичу Корольову, видатному вченому, творцю перших космічних апаратів”… Ні, тепер Житомир точно не асоціюється в мене з вокзалом і чеканням. Тепер для мене це місто, де космос поруч.

Геннадій Хмелевський, студент III курсу ФАКС
Олена Ігнатович, студентка ІІІ курсу ФАКС

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій