Два свята майже збігаються у часі – Всеукраїнський день бібліотек та День працівників освіти. Як зазначав відомий український педагог і публіцист Василь Сухомлинський, "бібліотека – це той храм, де завжди народжується і зберігається духовність". Цього року ці свята припали на відзначення 45-річчя будівлі Науково-технічної бібліотеки імені Г.І. Денисенка. З цієї нагоди в ній було проведено круглий стіл "Простір спільноти".
✨
…У президії – вчені, архітектор, художник, бібліотекарі та інші – одне слово, всі ті, хто знає про цей притулок мудрості все і трохи більше. Тема обговорення – історія бібліотеки як такої, екскурс у літопис будівництва і діяльності книгосховища протягом останніх 45 років у будівлі, зведеній за проєктом, розробленим колективом Київського науково-дослідного інституту експериментального проєктування спільно з фахівцями Київської політехніки (архітектори В. Лиховодов (керівник), О. Зиков, В. Кисейко, інженер Д. Ганелін).
У своїх виступах голова первинної профспілкової організації КПІ ім. Ігоря Сікорського Юрій Веремійчук; голова Вченої ради університету, академік НАН України Михайло Ільченко; завідувач науково-дослідного відділу історії КПІ Державного політехнічного музею імені Бориса Патона Віталій Татарчук; проректор КПІ протягом 1971-1992 рр., лауреат Державної премії у галузі архітектури Едуард Назаренко; народний художник України, лауреат Національної премії імені Т.Г. Шевченка Володимир Пасивенко; помічник ректора КПІ ім. Ігоря Сікорського, член-кореспондент НАН України Сергій Сидоренко; директор Навчально-наукового Фізико-технічного інституту Олексій Новіков; донька колишнього головного архітектора КПІ, автора і керівника проєкту архітектурного комплексу, лауреата Державної премії України у галузі архітектури Володимира Лиховодова Олена Лиховодова згадували про етапи становлення НТБ ім. Г.І. Денисенка як осередку інтелектуального життя університету, в якому зберігається понад два мільйони книг та колекція історичних і сучасних джерел інформації.
Михайло Ільченко розповів про вересневий день 1971 року, коли на засіданні Вченої ради її членам було представлено нового ректора КПІ Григорія Денисенка, який вже мав ректорський досвід у Львівській політехніці. З його приходом настав той період, коли як керівник найбільшого і найвідомішого в Україні технічного вишу Григорій Іванович разом з колегами паралельно з розвитком навчально-наукової бази почав удосконалювати і матеріально-технічний потенціал інституту. В 1975 році Рада міністрів УРСР затвердила перспективний план розвитку столичного технічного університету на території площею майже 104 гектари. А Г.Денисенко фактично став очільником великого будівництва, що розгорнулося на теренах КПІ. Разом з однодумцями він діяв згідно з планом, розробленим спільно з колегами. Серед них – його колега по роботі у Львові Едуард Назаренко, який безпосередньо опікувався організацією будівництва, володіючи мистецтвом прийняття неординарних рішень, застосовуючи власну інтуїцію як архітектора та інженера-будівельника.
У своєму слові Едуард Назаренко нагадав про те, як у 1971 році Григорій Денисенко познайомив керівників інституту з фахівцями Українського зонального науково-дослідного і проєктного інституту по цивільному будівництву (КиївЗНДІЕП) як головної організації із забезпечення проєктних робіт. У творчому тандемі з проєктантами співробітники КПІ працювали над робочими кресленнями нових корпусів факультетів та інших споруд. Група архітекторів та інженерів на чолі із В. Лиховодовим: О. Зиков, В. Кисейко, інженер Д. Ганелін спільно з представниками адміністрації інституту – ректором Григорієм Денисенком, проректорами Едурдом Назаренком, Віктором Сидоренком за участі тогочасної директорки НТБ Луїзи Ворони та її заступника Василя Дригайла опрацювали технічне завдання для розробки і подальшого впровадженя проєкту в життя. До речі, Вчений секретар бібліотеки Світлана Барабаш розповіла, що згідно з довідкою, яку нещодавно розшукали в архівах НТБ її колеги, фундаментальну плиту в підмурок майбутньої бібліотеки було закладено 20 лютого 1976 року.
…Перше вересня 1980 року – день відкриття нової споруди. На думку Едуарда Назаренка, варто у державних архівах знайти і зберегти в НТБ для майбутніх поколінь копії робочих креслень, за якими втілювався у життя проєкт бібліотеки. Основою нового її корпусу загальним об'ємом понад 56 тис. куб. м став збірний залізобетонний каркас із сіткою колон. Одну частину будівлі було запроєктовано під восьмиповерхове книгосховище на 2,5 млн томів, іншу – під бібліотечні приміщення: абонементи, спеціалізовані читальні зали на 1500 місць, конференц-зал тощо. В облицюванні стриманих з архітектурної точки зору фасадів бібліотеки застосовано інкерманський камінь і граніт, для оздоблення внутрішніх приміщень використано чимало дороговартісних матеріалів. Центром об'ємно-просторової композиції бібліотечної частини став критий семиярусний атріум із верхнім освітленням і напівкруглим об'ємом, де розміщено сходи.
Завідувач науково-дослідного відділу історії КПІ Державного політехнічного музею імені Бориса Патона Віталій Татарчук наголосив, що винайдення книгодрукування – одна з найважливіших подій в історії людства. А тому розмову про НТБ варто починати з того, що колись до організації роботи тогочасної бібліотеки КПІ долучився ще перший ректор вишу, талановитий інженер-механік і педагог Віктор Кирпичов. Одночасно з організацією навчання Кирпичов опікувався наповненням книжкового фонду інституту, використовуючи кошти пожертв багатьох меценатів. Отже, бібліотека КПІ має 127-літню історію. І сьогодні вона є найбільшою технічною університетською бібліотекою України. Від перших кроків під керівництвом завідувача книгосховищем Миколи Біляшівського, який заклав основу її книжкових фондів, до героїчного забезпечення її діяльності під час революцій і Другої світової війни, бібліотекарі і бібліографи завжди залишалися вірними своїй місії. У 1965 році бібліотека отримала статус науково-технічної, а в 2018 та 2024 роках стала переможцем конкурсу "Бібліотека року"…
Світлана Барабаш згадала добрими словами тогочасну директорку НТБ Луїзу Ворону, її заступника Василя Дригайла (директора НТБ у 1991-2015 рр.), головного бібліотекаря Ніну Дименко. Ці люди разом з колективом НТБ допомагали здійснювати постійний супровід будівництва важливого об'єкту.
Чим може прислужитися бібліотека студенту, викладачу, науковцю сьогодні? Крім літератури з власних фондів НТБ, тут можна замовити книгу поштою, скласти список літератури для курсової чи дипломної роботи, віддрукувати чи відсканувати потрібні документи тощо. Хочете ознайомитись із статтею від іноземних авторів зі США або Європи? Це також можливо з використанням електронної послуги "RapidILL".
Автор монументально-декоративних розписів Володимир Пасивенко розповів про зародження ідеї створення чотирьох кольорових панно на чотирьох поверхах будівлі на тему технічної творчості та про її реалізацію. Спочатку художник планував зобразити на стінах математичні, фізичні та хімічні формули. Але невдовзі відмовився від цього: "цифри та літери" – то для підручників. Урешті-решт він зупинився на чотирьох стихіях природи: вода, земля, вогонь, небо. Сплив певний час, і от вже в оздобленні інтер'єру чотирьох поверхів бібліотеки значну роль відіграють монументально-декоративні композиції, що відображають взаємодію людини й природи: "Людина і земля" "Людина і вода", "Людина і вогонь", "Людина і космос". А джерелом натхнення стало знайомство з всесвітнім образотворчим мистецтвом. Твори Пікассо, Матісса, Ван Гога, Гогена, Шагала, Руссо, Яблонської, Чюрльоніса, українських авангардистів та інших митців, а також кінофільми "Земля" О.Довженка та "Тіні забутих предків" С.Параджанова й Ю.Ільєнка допомогли під час втілення художніх ідей Володимира Пасивенка, які підтримав і проректор Едуард Назаренко. Художник, окрім того, віддав належне власній доньці Богдані, яка під час роботи над панно надихала батька на творчість (до речі, вона також була присутня на заході).
Спогади помічника ректора Сергія Сидоренка, який у ті часи був одним із керівників молодіжного руху в КПІ, стосувалися запровадження в інституті системи менеджменту, що її розробив ректор Г.Денисенко. Об'єднання зусиль ректорату, факультетів, кафедр, молодіжної і профспілкової організацій з метою забезпечення одночасного будівництва нових корпусів факультетів, бібліотеки, майбутнього Центру культури і мистецтв дозволило вирішити низку виробничо-організаційних, техніко-економічних питань на всіх інститутських, республіканському і державному рівнях. І це за умови збереження в КПІ безперервності навчально-дослідницького процесу. Масштабне будівництво у стислі терміни стало можливим завдяки талановитим науковцям, інженерам і досвідченим організаторам будівельних процесів за безпосередньої участі студентства. Сергій Іванович закликав і в наш важкий час сконцентрувати зусилля всіх політехніків – від студентів до професорів – на навчанні, педагогічній та дослідницькій роботі, на посильній допомозі Збройним Силам України.
Про цікаві факти з власної будівельної практики розповів директор НН ФТІ Олексій Новіков.
Директорка НТБ Євгенія Кулик навела яскравий приклад того, як сучасні студенти зробили належний трудовий внесок під час підготовки і впровадження в життя проєкту Smart Shelter CLUST Space – смарт-укриття на базі бібліотеки.
Донька Володимира Лиховодова Олена у відеозверненні подякувала організаторам і учасникам круглого столу за збереження пам'яті про її батька. Вона вважає, що вдале поєднання функціональності, архітектури й монументально-декоративного мистецтва робить будівлю Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка КПІ ім. Ігоря Сікорського яскравим об'єктом архітектури України кінця ХХ століття. Це дійсно справжній простір спільноти в осередку мудрості.