“Галино Миколаївно, машина прибуде о 17-й. Постарайтесь встигнути приготувати миючі композиції для Чорнобильської АЕС” – пролунали по телефону слова секретаря партійного комітету КПІ М.К. Родіонова 15 травня 1986 р. о 12-й годині. А потім ректор КПІ Г.І. Денисенко виряджав у дорогу зі словами: “Це перше завдання КПІ для ЧАЕС і його треба виконати з честю”.

“Хвилювання, з яким сприймалась ця тривожна інформація, назавжди врізалося в пам’ять”, – згадує доцент ХТФ Галина Миколаївна Прокоф’єва.

Уже багато років на кафедрі ТНР і ЗХТ – технології неорганічних речовин та загальної хімічної технології (завідувач проф. І.М. Астрелін) під керівництвом доц. Г.М. Прокоф’євої ведуться дослідження, створюються миючі композиції та розробляються системи для очищення компресорної техніки газопроводів. На елементах газоповітряного тракту газотурбінних установок у процесі експлуатації утворюються аерозольні відкладення, які руйнують метал, погіршують умови компресії, збільшують витрати енергії, врешті-решт призводять до поломок і аварій.

Розроблена на кафедрі ТНР і ЗХТ ефективна серія миючих композицій ТМЗ “КПІ – ТНР” дозволяє всього за 30 хвилин очистити від густих аерозольних відкладень елементи технологічного обладнання газової, хімічної, нафтопереробної, машинобудівної, авіаційної, суднобудівної та інших галузей промисловості.

В основу руйнування відкладень покладено оригінальний механізм очистки. Порівняно з найбільш поширеними на світовому ринку кращими миючими засобами серія ТМЗ “КПІ – ТНР” більш ефективна і відрізняється високою миючою здатністю. При її використанні зменшується час простою обладнання для промивки (безрозбірна промивка) та ремонту в 10-15 разів. Миючі композиції мають низьку корозійну активність, що дозволяє збільшити час експлуатації обладнання на 5-10 років, для роботи вистачає незначної кількості миючого засобу, його можна використовувати при температурах -30…+90оС.

Галина Миколаївна знову і знову згадує події 20-річної давнини: “Коли засипали піском та іншими високодисперсними речовинами четвертий реактор ЧАЕС, підіймалися хмари радіоактивного пилу і потужність вертольоту знижувалась настільки, що наступний польот був уже неможливий. Машина виходила з ладу. Двигуни вертольотів потребували постійного очищення і наші миючі засоби повертали їм нове життя. Таким чином, завдання було виконано вчасно і з честю”. До речі, технологія очистки, запропонована політехніками, є безвідходною. Після видалення твердої фази із забрудненого розчину він знову придатний для використання. А брикетовані вуглецьвміщуючі відкладення знаходять застосування як паливо. Для видалення радіоактивних речовин із розчину застосовується двоступенева очистка відпрацьованої рідкої фази. Того вже далекого 1986-го технологія, напрацьована в Київській політехніці, послужила не лише для розбудови народного господарства, а й убезпечила фахівців і мирне населення, коли приборкували розбурханий “мирний атом”. Розчин застосовували також для дезактивації автотранспорту, залізничних вагонів, споруд і доріг, а також при проведенні дезактивації вентиляційних систем у Київському політехнічному інституті.

Ідуть роки. Вчені НТУУ “КПІ” продовжують удосконалювати і модернізувати “миючу” технологію. Щороку бакалаври, спеціалісти й магістри захищають дипломні проекти з цієї тематики, результати доповідаються на різноманітних наукових конференціях. За останні роки захищено дві кандидатські дисертації, що стосуються розробки поліфункціональних миючих засобів. Нині цей екологічно безпечний миючий засіб “навчився ловити” розлиті нафтопродукти. Він збирає їх у піну, яку можна відділити від поверхні, що зазнала забруднення.

Результати цієї роботи лягли в основу дипломного проекту Наталії Біленко, що цього року направлена на міжнародний конкурс “Поверхнево-активні речовини – 2006” (Німеччина). Робота п’ятикурсниці Тетяни Сударушкіної з розробки екологічно безпечних миючих засобів взяла участь у Всеукраїнському конкурсі “Енерго- та ресурсозберігаючі технології в Україні”.

До речі, речовина, що так успішно усуває вади “життєдіяльності й технічного прогресу”, відмічена високими нагородами на виставках досягнень народного господарства, демонструвалась на міжнародних виставках у Канаді та Китаї.

Автор: Н.Вдовенко