Баталії між червоним, чорним, жовтим і зеленим воїнствами з роками трансформувалися в поєдинки біло-чорних. Доля їх звивиста й мандрівна: на Сході ними захоплювалися, на Заході – переслідували й прирівнювали до ворожіння. Давно загубили той гральний кубик, натомість з'явився чудернацький пристрій з цифрами, стрілками й кнопкою, на яку судомно натискають гравці. Але, як і колись, вояцтва статечно шикуються, рушають уперед та нестримно жадають перемоги, щоби той, хто її здобуде, проголосив "владика помер" і… все розпочалося спочатку.
🚀
Звісно, мова про шахи – гру, яку створили інтелектуали для інтелектуалів, в яку, як і раніше, грають серйозні, освічені люди з гнучким і гострим розумом. Тож сплеск шахових турнірів різного рівня в КПІ ім. Ігоря Сікорського, де політехніки здобувають призові місця, ще раз засвідчив, що в університеті навчаються і працюють люди, які належать до 5-7% обраних з-поміж усього населення планети.
Зазвичай побутує думка, що шахи – гра чоловіча. Так, серед найсильніших гравців жінок лише три відсотки. Та принаймні в нашому університеті дівчата впевнено володарюють на 64 клітинах. Серед них – Ульяна Єщенко, студентка НН ІАТЕ, капітан шахової команди КПІ, яка в листопаді здобула золото на чемпіонаті з шахів серед студентів київських ЗВО.
Обрала з дитинства. Нині вона вивчає комп'ютерні науки, які обрала ще з дитинства: "Мені завжди було цікаво зрозуміти, як працює комп'ютер, і допитливість з часом тільки зростала. Завжди надавала перевагу точним наукам, тому саме ця спеціальність стала для мене очевидним вибором".
З Київською політехнікою дівчина познайомилась ще школяркою, тоді ж її й уподобала: "У 6-му класі я вперше взяла участь в інженерному конкурсі, що проходив у КПІ. Екскурсія університетом, спілкування зі студентами та сама атмосфера справили на мене сильне враження. Цей досвід надихнув мріяти про навчання саме тут. Особливо запам'яталася історія, коли я загадала бажання на території КПІ і воно здійснилося. Відтоді я вірю, що в КПІ збуваються мрії".
Про шахи. "Шахами захопилася ще в ранньому дитинстві, – розповідає Ульяна. – Скільки себе пам'ятаю, стільки й граю. Батьки розповідали, що вже у 4 роки я знала, як грати. Згодом брала участь у шкільних турнірах, але найбільший інтерес до гри з'явився після участі у шаховому таборі. Саме там я познайомилася з друзями, з якими товаришую майже 10 років, і почала свою спортивну кар'єру".
Тренує молоду шахістку її батько, який і відкрив для неї захопливий світ можливостей на клітковому полі. Завдяки його терпінню та наполегливості вона досягла перших успіхів. Крім того, спортсменка багато працює самостійно, грає/тренується з друзями і колегами, відвідує лекції гросмейстерів. "Наставників було чимало", – каже вона.
Про турніри. "До вступу в університет я займалася шахами на професійному рівні, – ділиться Ульяна. – Зрозуміло, що тепер не приділяю своєму захопленню стільки часу, як раніше, та все ж намагаюся підтримувати форму. Зазвичай, це близько 10 годин занять на тиждень. Інколи беру участь у турнірах – університетських чи тих, що проходять у Києві. Шахи залишаються важливою частиною мого життя, хоча тепер вони більше для задоволення, ніж для професійних досягнень".
Серед багатьох турнірів, де виступала спортсменка, особливо важливими для неї є чемпіонати міста та України. Там збираються сильні гравці, і кожен прагне показати свій максимум, щоб отримати шанс представляти країну на чемпіонатах Європи чи світу. Конкуренція дуже висока. Крім цього, шахістка набула досвіду і в командних змаганнях. А ще зіграла чимало сильних опен-турнірів за кордоном, зокрема в одному з них брав участь нинішній чемпіон світу Доммараджу Гукеш.
Підготовка до турнірів вимагає інтенсивних занять, особливо напередодні змагань – у кращому випадку по 6 годин на день. Однак не менш важливою є підтримка фізичної форми, адже для досягнення високих результатів необхідно мати чудову витривалість, щоб витримувати інтенсивний ритм і зберігати концентрацію протягом усього турніру, який зазвичай триває по кілька днів поспіль.
Досягнення. Студентці є чим пишатися. "У 16 років мені було присвоєно міжнародне звання WFM (Woman FIDE Master), а українське звання КМС (кандидат у майстри спорту) виконала ще в 14 років", – повідомила вона. Серед її досягнень – срібло на чемпіонатах України у категоріях до 16 та до 18 років серед дівчат у рапід (швидкі шахи). Разом із командою міста Києва стали чемпіонами України в категорії до 20 років у рапід і бліц. Окрім того, Ульяна неодноразово ставала призеркою чемпіонатів Києва як у юніорських категоріях (до 12, до 14 та до 16 років), так і серед жінок. Нещодавно вона здобула титул чемпіонки Києва серед жінок у бліці. "На даний момент я є чемпіонкою України серед студенток. Також наша команда КПІ здобула титули чемпіонів Києва та України, що є важливим досягненням як для кожного особисто, так і для університету", – додала шахістка.
Будні. Сказати б, юне, тендітне створіння, насолоджуйся студентським буйством та шаленим дозвіллям. Але ж – ні. "Шахи залишаються невід'ємною частиною мого життя, – розмірковує дівчина. – Хоча я граю не так часто, як раніше, проте вирішила спробувати себе в ролі тренера. Ось уже три роки успішно навчаю як дітей, так і дорослих, і це приносить мені величезне задоволення. Дуже подобається ділитися своєю любов'ю до гри та передавати її тим, хто бажає навчитися. Шахи займають особливе місце в моєму житті, тому що вони допомагають справлятися зі складними моментами. Граючи, знаходжу спокій і гармонію, які заряджають силою та впевненістю для подолання нових викликів і труднощів".
І знову про шахи. Цікаво почути роздуми людини, все життя якої пов'язано з шахами, про гендер та особливості сьогоднішнього шахового середовища, його кумирів, тощо. "У шахах зараз більше чоловіків, ніж жінок, але я сприймаю це абсолютно спокійно, – говорить Ульяна. – Водночас, щиро підтримую всіх жінок, які вирішують розпочати свій шаховий шлях, і вважаю, що розвиток жіночого шахового ком'юніті є дуже важливим. Це допоможе створити більше можливостей для жінок у цьому виді спорту та залучити до гри нових прихильниць.
Так, у мене є свої кумири в шахах, і одна з них – Юдіт Полгар. Вона здійснила справжню революцію у сприйнятті шахів, довівши, що жінки можуть грати на такому ж високому рівні, як і чоловіки. Юдіт неодноразово перемагала найсильніших шахістів світу, і навіть переказують історії, коли після поразки від неї суперники виправдовувалися поганим самопочуттям, вважаючи себе фаворитами, які "мали" вигравати. Її приклад надихає і демонструє, що в шахах немає меж для тих, хто прагне досягти вершини. Я також захоплююся Робертом Фішером, зокрема його активним і динамічним стилем гри. Крім того, багато моїх друзів були для мене справжніми кумирами. Спостерігаючи за їхньою наполегливістю, працею та досягненнями, я не лише захоплювалася, а й щиро раділа їхнім успіхам. Їхній приклад мотивував мене розвиватися далі".
Чудовим форматом вважає спортсменка змішані турніри. Вони, на її переконання, відкривають безліч можливостей. Ульяна неодноразово брала участь в опен-турнірах, де всі гравці, незалежно від статі чи віку, змагалися разом, але при цьому було передбачено окремі призи для жінок, юніорів та ветеранів. За її словами, це створює унікальну атмосферу, де можна випробувати свої сили проти найрізноманітніших суперників. Такі турніри є важливими не лише для особистого розвитку, а й для популяризації шахів, адже вони демонструють рівні можливості для всіх. Граючи з різними спортсменами, можна переймати їхній досвід, покращувати свої навички та навіть відкривати для себе нові підходи до гри. Тож змішані змагання допомагають згуртувати шахову спільноту та надихають гравців, незалежно від їхнього рівня чи категорії.
Про вміння та досвід. "Безумовно, вміння концентруватися та прораховувати ходи, тримати увагу на конкретному завданні протягом тривалого часу, аналізувати ситуацію, передбачати можливі наслідки своїх дій та приймати оптимальні рішення, розвинуті завдяки шахам, допомагають у навчанні, – обмірковує свій досвід студентка. – Завдяки шахам я навчилася аналізувати інформацію та знаходити найкращий спосіб вирішення завдань, що дуже корисно в навчальному процесі. Також, як тренер, я спостерігала, як подібні навички позитивно впливають на розвиток дітей і дорослих, допомагають їм знаходити аналогії з випадками в реальному житті".
Про КПІ. "Мені дуже подобається, як у КПІ організоване студентське життя та заходи, що проводяться як для нинішніх студентів, так і для майбутніх абітурієнтів, – ділиться Ульяна. – Особливо близькою для мене є діяльність студентського профкому. Там я зустріла багато неймовірних людей, які надихають та створюють дружню й активну атмосферу. Але, з іншого боку, не вистачає саме живого навчання, спілкування з викладачами, роботи над проєктами наживо".
Про себе. "На даний момент я глибоко захопилася навчанням, зокрема програмуванням, а також англійською мовою, яка вимагає постійного вдосконалення, – підсумовує співрозмовниця. – Крім того, я є великою шанувальницею "Гри Престолів" та "Дому Дракона". Ці серіали настільки вплинули на мою уяву, що навіть стали джерелом натхнення та генерування ідей у командному проєкті. Оскільки я дуже люблю подорожувати, багато моїх мрій пов'язані з відвідуванням різних країн і відкриттям для себе нових культур. Крім того, я цікавлюся психологією та йогою, люблю читати книжки на ці теми".
От така вона Ульяна Єщенко – спортсменка, чемпіонка, студентка, цікава особистість і вдумлива співрозмовниця. Сподіваюсь, ми ще не раз почуємо про неї і будемо пишатися, що товаришували з шаховою королевою.
Надія Ліберт