У день 154-ї річниці від дня народження видатного українського вченого Євгена Оскаровича Патона на вході до будинку, де він мешкав, було відкрито меморіальну дошку. Будинок цей стоїть на території КПІ, й родина Патонів прожила в ньому понад 30 років. Отож це вже друга дошка біля входу до нього. Першу – його синові, продовжувачу сімейних традицій та багаторічному очільникові Національної академії наук України Борису Євгеновичу Патону – було відкрито 2021 року.
"З іменами Євгена Оскаровича і Бориса Євгеновича Патонів пов'язано багато найяскравіших сторінок історії нашого університету, – наголосив на початку церемонії відкриття ректор КПІ академік НАН України Михайло Згуровський. – Євген Оскарович прийшов на роботу в КПІ у 1904 році й у зміст діяльності інституту зробив особливий внесок. Його формула "наука-виробництво-кадри" лягла в підґрунтя інноваційного розвитку університету і є для нас засадничою до сьогоднішнього дня… У цьому будинку 1918 року народився і Борис Євгенович Патон, який саме тут, на території КПІ, провів дитинство і сформувався як особистість… КПІ пишається своїм видатним професором Євгеном Патоном, своїм видатним випускником Борисом Патоном і багатьма-багатьма їхніми справами, які розпочиналися тут, а потім вирушали у світ".
Ректор подякував авторові дошки скульптору Олександрові Кузьміну, який вже увійшов в історію університету завдяки своїм роботам, що тепер прикрашають територію КПІ, й звісно, її меценатові Президенту Малої академії наук України, академіку НАН України Станіславу Довгому.
Учасники церемонії відкриття біля пам’ятника Євгенові Оскаровичу Патону
Серед тих, хто прийшов на відкриття, був і учень Бориса Патона академік НАН України Леонід Лобанов. "Ім'я Євгена Оскаровича Патона золотими літерами вписане в історію вітчизняної і світової науки. І нерозривно поєднано з Київським політехнічним інститутом. Тут він створив і 25 років очолював кафедру мостобудування, згодом – і кафедру електрозварювання. Все його життя було присвячене науковій діяльності та підготовці професійних кадрів у галузях мостобудування та електрозварювання, – нагадав він. – Євген Патон також заснував у Києві Інститут електрозварювання, який нині носить його ім'я, і зі своїми учнями дуже багато зробив для розвитку вітчизняної науки і техніки".
А Станіслав Довгий про цей будинок, і взагалі про КПІ, сказав напрочуд образно: "Кожна країна має якийсь шматочок землі, де б'є джерело її початку. Для нашої країни такою землею є село Моринці, де народився Тарас Шевченко… Якщо взяти науку, то я б сказав, що оце місце, де зробив перші кроки Борис Євгенович Патон, де його батько Євген Оскарович Патон створив свої школи мостобудування та електрозварювання і де народжувалися його ідеї, і є джерелом вітчизняної науки".
Зліва направо С. Довгий, О. Кузьмін, Л. Лобанов та М. Згуровський
І ось Михайло Згуровський, Станіслав Довгий, Леонід Лобанов і Олександр Кузьмін під оплески учасників урочистостей знімають полотно, що до часу прикривало сіру гранітну дошку з барельєфом Євгена Оскаровича Патона. Відтепер усіх, хто завітає до цього історичного будинку, який постав на території університету понад 120 років тому, зустрічатимуть скульптурні портрети його видатних мешканців.
Насамкінець учасники відкриття меморіальної дошки поклали квіти і до пам'ятника Євгенові Оскаровичу Патону на Музейній площі університетського кампусу.
Легенді зварювання та мостобудування, уродженцю Франції, але справжньому українцю по духу Євгенові Патону виповнилось 154 роки. 30 з них він присвятив КПІ.
Потужна наукова школа маестро Патона досі живе й розвивається в Київській політехніці — на НН ІМЗ, студенти якого впроваджують передові методи зварювання на землі, під водою та навіть у космосі. Деякі з його методів допомагають нам сьогодні долати ворога.