Департамент молоді та спорту КМДА розпочав прийом документів номінантів на присудження Премії Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України – міста-героя Києва у 2024 році. Премія присуджується щороку за наукові та творчі досягнення, а також за внесок у розвиток молодіжного руху.
Про лауреатку. Варто згадати, що торік з 20 премій, призначених молодим науковцям, творцям та активістам, половину отримали представники Київської політехніки та випускники Політехнічного ліцею НТУУ "КПІ". Серед них і старший викладач кафедри інформаційно-вимірювальних технологій ПБФ Ганна Дорожинська.
Свій шлях у КПІ ім. Ігоря Сікорського науковиця, на той час аспірантка кафедри наукових, аналітичних та екологічних приладів і систем ПБФ, розпочала в 2016 році. А вже у червні 2021-го успішно захистила дисертаційну роботу та отримала науковий ступінь доктора філософії (PhD) за спеціальністю "Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка". Тема дисертаційної роботи була присвячена вдосконаленню сенсорів на основі поверхневого плазмонного резонансу (ППР), які призначені для дослідження в реальному часі таких фізичних, хімічних і біологічних процесів, як взаємодія антиген-антитіло, окислення, полімеризація тощо. ППР-сенсори застосовують у науково-дослідних лабораторіях хімічної та легкої промисловості, медицині, ветеринарії, про що свідчить велика кількість публікацій в передових наукових фахових виданнях з високим індексом цитування.
Над кваліфікаційною роботою дослідниця працювала під керівництвом професора Володимира Петровича Маслова на кафедрі наукових, аналітичних та екологічних приладів і систем та в Інституті фізики напівпровідників ім. В.Є.Лашкарьова НАН України (ІФН НАН України), який є однією з небагатьох вітчизняних академічних установ, де були вперше в Україні розпочаті теоретичні та експериментальні дослідження у сфері плазмоніки.
Слід зауважити, що під час роботи над дисертацією науковиця успішно застосовувала у своїх дослідженнях такі сучасні аналітичні методи, як атомно-силова мікроскопія, рентгенівська дифрактометрія та рефрактометрія, інфрачервона Фурє-спектроскопія і звісно метод ППР. Цікаво, що найважливіші практичні результати з плазмоніки були отримані з використанням високочутливих приладів на основі явища ППР серії "Плазмон", розроблених групою науковців ІФН НАН України під керівництвом Юрія Валентиновича Ушеніна.
Отримані за час навчання в аспірантурі наукові результати були опубліковані в 27 статтях (у тому числі 4 статті в журналах, внесених до наукометричної бази даних Scopus) та пройшли апробацію на понад 20-ти вітчизняних і міжнародних конференціях. Наукова новизна та практична значимість цих результатів була підтверджена патентами на винахід. За здобутки на науковій ниві в 2020 р. Г.Дорожинській було призначено академічну стипендію Кабінету Міністрів України. Після захисту дисертації Ганна Василівна продовжила наукову роботу на кафедрі ПБФ у співпраці з науковцями ІФН НАН України.
Дослідження. Її дослідження, як і раніше, спрямовані на вдосконалення сенсорів на основі ППР, покращення їхніх метрологічних характеристик та розширення можливостей практичного застосування для аналізу газоподібних і рідких середовищ. Зауважимо, що постійне зростання кількості наукових публікацій про ППР-сенсори, яка становить 10% від загальної кількості присвячених оптичним сенсорам, свідчить про актуальність даної тематики. "За допомогою ППР-сенсорів визначають низькі концентрації домішок у газоподібних та рідких середовищах, а також найменш помітні зміни в результаті біологічних взаємодій. В аналітичних методах контролю застосовують метод ППР завдяки його високій чутливості до незначних змін в досліджуваному середовищі, експресність та використання незначних об'ємів зразків для контролю", – розповіла науковиця. За її участю було розроблено та запатентовано новий високоінформативний комплексний метод визначення типу моторної оливи. Застосування методу ППР дозволило визначати наявність домішок у моторних оливах на ранніх етапах їхньої експлуатації, що є перспективним для розробки нових олив та зносостійких покриттів деталей циліндро-поршневої групи двигунів.
Опріч цього експериментально доведено: метод на основі явища ППР дозволяє визначати швидкість по-лімеризації та показник заломлення фотополімеризаційних композицій в реальному часі, що може бути застосовано для розробки нових фотополімерних композицій та для оптимізації технологічних процесів. Це важливо для оптичного виробництва.
Співпраця. ППР-сенсори є універсальним інструментом для дослідження різноманітних середовищ, тож застосовуються в різних галузях та сферах діяльності. Крім ІФН НАН України молода вчена співпрацює й з іншими науково-дослідними інститутами та установами. Для прикладу, спільно з Державним науково-контрольним інститутом біотехнології і штамів мікроорганізмів було проведено дослідження у сфері ветеринарії, зокрема розроблено експрес-метод для виявлення ентеровірусів у питній воді. Він істотно скорочує тривалість процедури та не потребує використання дорогих живильних середовищ і реактивів.
Понад те, дослідження, проведені спільно з Черкаським педагогічним університетом, дозволили по-ліпшити технологію виробництва чутливих елементів ППР-сенсорів, покращити їхні характеристики та відтворюваність результатів вимірювання. Цикл робіт з Інститутом фізичної хімії ім. Л.В.Писаржевського НАН України стосувався визначення експрес-методом полімеризаційних характеристик фотополімерних клейових композицій, які використовуються в точному оптичному приладобудуванні для з'єднання прецизійних оптичних деталей, зокрема і для потреб військової техніки.
Нині в науковому доробку Г.Дорожинської понад сімдесят наукових публікацій. Основні результати представлені в 35 наукових працях, оприлюднених у вітчизняних та закордонних фахових виданнях, зокрема в трьох монографіях та журналах, що внесені до наукометричної бази даних Scopus. До того ж авторські права вченої на отримані наукові результати захищені 9-ма патентами України, в тому числі двома – на винахід. Про свої наукові здобутки молода дослідниця доповідала на вітчизняних і закордонних наукових конференціях.
Що далі. Який вчений не мріє про майбутні досягнення? Тож подальші дослідження Г.Дорожинської орієнтовано на вивчення проблем у сенсориці із застосуванням нанотехнологій, вдосконалення оптичних сенсорів на основі явища ППР, а також використання отриманих результатів у промисловості, науковій діяльності та в навчальному процесі КПІ ім. Ігоря Сікорського. Загалом, результати її наукової роботи важливі для потреб медицини, промисловості, екологічного моніторингу навколишнього середовища тощо. А в процесі своєї викладацької діяльності науковиця підготувала та впровадила в навчальний процес три посібники з фахових і вибіркових дисциплін.
Вона багато працює зі студентами і вірить, що, можливо, її приклад надихне когось із них до наукової роботи, оскільки для реалізації повного потенціалу сучасних технологій необхідні подальші дослідження, розробки та вдосконалення. "Наука завжди була і буде рушієм прогресу, – переконана молода дослідниця, – а фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем необхідні для забезпечення конкурентоспроможності та сталого розвитку України".