Війна і мир, що переплелись в одній експозиції, але з непохитною вірою у нашу Перемогу – так можна охарактеризувати виставку, відкриту 14 травня в Центрі культури та мистецтв КПІ ім. Ігоря Сікорського. Вірніше, їх дві: "Обличчя сили" художниці Наталії Дуки та "Київські мотиви" Асі Колос.
🖹
Імпресіоністка Ася Колос працює в різних жанрах, але особливу увагу у своїй творчості приділяє пейзажам. Її полотна яскраві та трохи магічні. Адже мисткині вдається відтворити на них, приміром, колір дощу, загадкову пітьму ночі, мрійливу весну чи щедрі барви осені. Фахівці відзначають дивовижну витонченість, гармонію, чуттєвість її картин.
Ася Колос – донька відомих архітекторів та онука всесвітньо відомого художника-бойчукіста Сергія Григоровича Колоса, який у 1917-1918 рр. разом з художниками Михайлом Бойчуком, Олександром Мурашком, Георгієм Нарбутом і братами Кричевськими брав участь у створенні Української академії мистецтв, у 1925-1930 рр. створив та очолив текстильне відділення Київського художнього інституту. У 2006 році засновано премію імені С. Колоса за досягнення в галузі декоративно-прикладного мистецтва, яка вручається кращим митцям м.Києва.
Художниця закінчила Українську академію мистецтв. З 1999 – член Національної спілки художників України. З 1989 року бере участь у всеукраїнських, міжнародних та міських виставках. Її ім'я широко відоме в Україні та за кордоном.
Натомість Наталія Дука – портретист-аматор. І це перша її персональна виставка. Картини не мають назв, адже кожен глядач відчує в них щось своє, співзвучне часу, настрою, переживанням.
Наталія Дука розповіла кореспондентові "КП", що представлені роботи написано протягом останнього року, вони передають емоції й відчуття автора. "При перегляді новин, фото чи відео з інтернету, виникають глибокі переживання, які потім передаю художніми засобами", – так охарактеризувала народження картин художниця.
На відкриті виставки Сергій Комісаров, заслужений журналіст України, засновник міжнародного арт-об'єднання "Повертайся живим", до якого входять 224 художники з 9 країн світу, зауважив: "Роботи пан Наталі на 100-200-300 відсотків збігаються з ідеями арт-об'єднання, де зібралися народні, заслужені майстри, а також аматори. Бо головне, що нас єднає, – митці створюють так зване актуальне мистецтво: сенситивно відчувають, що таке війна, і своїми творами рефлексують на те, що відбувається в країні. Тобто пишуть історії сучасності у своїх картинах. Портретний живопис Наталії Дуки передає дух часу, в якому ми живемо. Вона – людина з яскраво вираженою патріотичною позицією".
Глибоко символічно, що в цей же час, але в іншій залі перед політехніками виступав Держсекретар США Ентоні Блінкен. І також говорив про дух часу, дух українців: "Дух українців не знищити бомбами і не поховати у братській могилі, він не боїться погроз, він чистий, незламний, це і є запорукою перемоги".
Якщо завітаєте до Картинної галереї ім. Г. Синиці до кінця травня, матимете можливість зануритися в серпанкові київські пейзажі, згадати і помріяти. Або вихлюпнути емоцій, біль і напругу перед портретами сучасників, долю яких пошматувала війна.