Київська політехніка – визнаний лідер з підготовки сучасних ІТ-фахівців. Та обираючи майбутню "айтішну" спеціальність, абітурієнти не завжди розуміють, у якій галузі хотіли б працювати та які особливості підготовки спеціалістів на тій чи іншій кафедрі. І тут їм у пригоді стає робота в студентських наукових гуртках, по декілька яких є майже на всіх кафедрах КПІ. Залучення старшокласників до такої діяльності – один із напрямів профорієнтаційної роботи в університеті.
У попередніх випусках (№33-34 та №39-40 за 2022 р.) "КП" розповідав про вчених КПІ – наукових наставників учнів. Сьогоднішня розповідь про роботу з талановитою молоддю на кафедрі математичного моделювання та аналізу даних НН ФТІ. Основний науковий напрям кафедри – методи аналізу великих даних, машинне навчання, розпізнавання образів на основі даних різного типу, переважно супутникових. До навчального процесу залучено викладачів високої кваліфікації, вчених інститутів НАН України, провідних фахівців у галузі інформаційних технологій та прикладної математики. Випускників кафедри ММАД вирізняють глибокі знання з комп'ютерних наук, фізики і математики, на яких і ґрунтується створення штучного інтелекту.
Гурток з прикладної математики, що діє на кафедрі, заохочує інтерес молоді до наукової діяльності. Завідувачка кафедри ММАД проф. Н.Куссуль ділиться: "У роботі гуртка беруть участь як студенти, так і зацікавлені школярі. Прагнемо, щоб юні дослідники свідомо йшли розв'язувати якісь цікаві і важливі задачі. Для них проводяться літні школи, змагання на базі НН ФТІ, вони беруть участь у міжнародних заходах. Така участь стимулює молодь, розвиває їхні можливості". І додає: "У зв'язку з ковідом, який завдав багато шкоди, але і відкрив нові перспективи, ми звикли працювати дистанційно. Тому тепер наш гурток працює у змішаному форматі: очно й онлайн. Долучитися можуть усі охочі з різних регіонів. Для цього є електронна пошта, група в телеграмі, де учасники обговорюють свої задачі, можна також звернутися через офіційну пошту кафедри".
Керівник гуртка – молода співробітниця, асистентка кафедри Ганна Яйлимова. Вона розпочала свою наукову діяльність в Інституті космічних досліджень НАНУ та ДКАУ у 2015 р., коли ще навчалася в магістратурі КНУ ім. Тараса Шевченка. Перший виступ Ганни за тематикою супутникового моніторингу відбувся у 2016 р. на XIV Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспiрантiв та молодих учених "Теоретичнi i прикладнi проблеми фiзики, математики та iнформатики", яку проводив КПІ. Протягом 7 років науковиця працює з різнорідними супутниковими та геопросторовими даними, вона стала однією з основних виконавців, що створюють карти земного покриву та типів культур для території України з просторовим розрізненням 10 метрів. Отримані результати є дуже важливими для держави та були опубліковані як на геопорталі Держгеокадастру України, так і в новоствореній системі Державного аграрного реєстру України.
У 2021 р. Ганна Яйлимова захистила дисертацію під керівництвом проф. Наталії Миколаївни Куссуль і чл.-кор., проф. Сергія Івановича Ляшка та отримала науковий ступінь доктора філософії з прикладної математики. Захист роботи став поштовхом до викладацької діяльності та роботи зі студентами. Нині Ганна Олексіївна викладає на старших курсах бакалаврату дисципліни "Математичне моделювання" та "Системний аналіз".
Молода науковиця є активною учасницею державних і міжнародних проєктів за напрямом супутникового моніторингу та аналізу даних, серед яких проєкти Національного фонду досліджень України, проєкти Світового банку та Європейської комісії. Водночас вона бере активну участь у роботі міжнародних конференцій, у 2022 р. очно виступила на Living Planet Symposium, одному з найбільших симпозіумів, який збирає вчених і дослідників з усього світу, щоб представити й обговорити останні відкриття в галузі науки про Землю та досягнення в технологіях спостереження Землі.
Крім того, наприкінці року вона взяла участь у роботі 12-ої щорічної координаційної зустрічі регіональних офісів підтримки UN-SPIDER (Програма ООН з використання космічної інформації для боротьби зі стихійними лихами та реагування на надзвичайні ситуації); у фінальній зустрічі World Meteorological Organization за проєктом World Cereal; у фінальній зустрічі за проєктом Open Clouds for Research Environment (Відкриті хмари для дослідницького середовища), де виступила з доповіддю про оцінку збитків від війни в Україні на основі даних супутникового моніторингу в межах ініціативи EO4UA. Її наукова діяльність отримала гідне визнання: нещодавно науковицю удостоєно стипендії КМ України.
А що ж її підопічні? Вони теж не пасуть задніх. Восени учасники гуртка, студенти бакалаврату Володимир Кузін, Євген Григоренко та магістр Олексій Дякун узяли участь у хакатоні NASA Space App Challenge, де пройшли на міжнародний етап та отримали цінні призи. Також гуртківці беруть участь у діючих проєктах, зокрема в проєкті OCRE з використання хмарних ресурсів на платформі CREODIAS для аналізу супутникових даних (проєкт було виграно завдяки ініціативі польської компанії CloudFerro для підтримки українських науковців під час війни та Українсько-німецькому центру ключових компетенцій AIDA-TI, співзасновниками якого є КПІ ім. Ігоря Сікорського та Університет прикладних наук Анхальту, ФРН. – Ред.)
Цього року на кафедрі склалася ситуація, коли до магістратури та аспірантури набрали значно більше слухачів, аніж планували. На думку завідувачки кафедри, це свідчить про зрілий вибір молодих дослідників. Студенти, які закінчують бакалаврат і хочуть проявити себе, зробити щось дійсно вагоме, уже задумуються, чим займатимуться і ким реально будуть у житті. "Коли маєш знання з математики, англійської, програмування плюс фізики, тоді не лише відкриваються двері в комп'ютнерні науки, відкриваються двері в складні сучасні галузі, де конкуренція не така висока і є можливість заявити про себе. Відкриваються двері в круті установи. Спрацьовує соціальний ліфт", – підсумовує Н.Куссуль.