Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну найважливіші для збереження життєздатності КПІ інформаційні системи та елементи його критичної цифрової інфраструктури були перенесені в хмарне сховище.

Для працівників інформаційної галузі важливість такого кроку – річ сама собою зрозуміла. Для нефахівців – далеко не така очевидна. 

Понад те, навіть люди, які вільно орієнтуються в сучасних цифрових технологіях, але не були задіяні в процесі організації та забезпечення міграції критично важливих сервісів ІТ-інфраструктури університету в хмарне середовище, не зовсім чітко можуть уявити особливості та масштаби цієї роботи.

Утім спочатку варто пояснити, для чого це зроблено.

Якщо коротко – то для  того, щоб університет міг і надалі працювати у віртуальному просторі. І не лише розміщувати інформацію про себе та про свої новини на офіційних сайтах і в соцмережах, а й, передусім, забезпечувати навчання у віддаленому режимі, здійснювати управлінську діяльність, вести кадровий облік, зберігати величезні масиви даних і виконувати багато, дуже багато інших завдань. І все це навіть у випадках, якщо університетські будівлі чи серверні приміщення зазнають руйнувань або залишаться без електроенергії. Тобто, переведення основних університетських ресурсів у "хмару" – це фактично питання збереження його життєздатності, адже без інформаційних технологій сучасна установа, надто заклад вищої освіти, працювати просто не в змозі. Тим більше, вибудовувати своє майбутнє.

Хмарні технології все це дозволяють. За рахунок чого?

Річ у тім, що вони використовують технології розподіленої обробки цифрових даних та  базуються на використанні віртуальних серверів, що знаходяться в дата-центрах провайдерів хмарних послуг. Хмарні сервіси дозволяють налаштувати резервування даних у дата-центрах, що знаходяться за тисячі кілометрів один від одного. Також "хмара" дозволяє автоматично масштабувати ресурси та використовувати вже підготовлені та налагоджені компоненти цифрової інфраструктури: бази даних, сховища файлів тощо.

Існують різні рівні хмарних послуг і доволі багато компаній, які їх надають. Але світовими лідерами на цьому ринку є три: Amazon (Amazon Web Services), Azure і Google Cloud.  Саме компанія Amazon невдовзі після початку війни в Україні допомогла українським міністерствам та підприємствам перенести в "хмару" понад 10 петабайтів даних.  На цю платформу було перенесено і критичні інформаційні системи КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Певна річ, така міграція відбувалася не автоматично. Щоб її провести, потрібні були зусилля людей.

"Вперше ідея про перенесення ресурсів університету в "хмару" виникла ще приблизно у 2011 році. Ми до цієї теми час від часу поверталися, але справа не рухалася, – розповідає один із співзасновників спільноти Ukrainian .NET Developer Community, випускник КПІ і співробітник Конструкторського бюро інформаційних систем Андрій Губський. – Лише після початку війни та обстрілів енергетичної інфраструктури Києва, коли через регулярні відключення світла почали відмовляти різні університетські  сервіси і, водночас, стало відомо, що Amazon спільно з Мінцифрою організували перенесення інфраструктури державних установ у хмару компанії, ми в КБ ІС також вирішили впритул цим зайнятися і звернутися до них по допомогу".

Щоправда, офіційний шлях виявився надзвичайно довгим, а ситуація вимагала швидких рішень. Тому Андрій Губський, який, власне, і став ініціатором цього проєкту, звернувся до своїх колег та партнерів з проханням надати сприяння у питаннях комунікації з Міністерством цифрової трансформації. Завдячуючи адвокату та керуючому партнеру компанії Juscutum Артему Афяну, Андрію вдалося сконтактувати з радником міністра цифрової трансформації Антоном Мельником, який, своєю чергою, допоміг зв'язатися з  представниками компанії Amazon в Україні. Подальша співпраця вже йшла з польським офісом компанії,  співробітники якого і здійснювали заходи з організації переведення чи, як кажуть IT-спеціалісти, міграції ресурсів КПІ в її хмарне середовище. Від компанії Amazon КПІ отримав також понад пів мільйона гривень як грант для забезпечення  цього процесу.

Та перед тим, як розпочати технічну частину реалізації проєкту, його виконавці разом з директором КБ ІС Олексієм Фіногеновим з усього університетського розмаїття сервісів обрали найкритичніші, що потребували  перенесення в першу чергу. Отож, за словами Андрія Губського, було ухвалено рішення спочатку перенести все, що стосується "Електронного кампусу"; частину сервісів інтеграції з системою АС "Деканат"; системи забезпечення роботи відділу кадрів; сервіси, пов'язані з організацією навчального процесу, та деякі інші. 

"Приблизно місяць пішов у нас на обговорення технічних деталей. Потім наші партнери обговорювали, як саме вони нам зможуть допомогти. І вже після цього Amazon також надав КПІ грант. Однак це не були "живі гроші": для КПІ було створено спеціальний акаунт, на який нараховувалися віртуальні кредити. Грант було виділено на пів року – на час реалізації проєкту. І саме з цього розпочався процес перенесення", – продовжує свою розповідь  Андрій Губський. 

Але тут постала проблема "технічного боргу", тобто несумісності застарілого програмного забезпечення  з компонентами хмарної платформи (насправді, поняття "технічного боргу" є ширшим, але у випадку університету він виникає саме через труднощі зі своєчасним оновленням ПЗ). Тому команді КБ ІС довелося ще й вишукувати можливості та усувати його або якось його обходити. Саме це було однією з головних технічних проблем у процесі перенесення ресурсів КПІ на майданчик AWS. Але врешті-решт доволі швидко було прописано спеціальну процедуру, яка дозволила не заглиблюватися в розробку нових продуктів, оскільки будь-яка подібна робота потребує часу.

І вже за місяць критично важливі сервіси КПІ не лише були підготовлені для роботи в хмарному середовищі, але й успішно в "хмару" переміщені! "Якщо порівняти це з іншими проєктами, в яких мені довелося брати участь, місяць для великої системи – це дуже непоганий результат, – пояснює Андрій Губський. – Тим більше, що всі працювали в умовах стресу. Понад те, часто проблемою було синхронізувати роботу, бо в той період регулярно відбувалися віялові відключення електроенергії, а команда працювала віддалено і далеко не завжди її члени могли обмінюватися своїми напрацюваннями, оскільки не збігалася в часі наявність світла в місцях їхньої роботи".

До речі, про команду, яка займалася перенесенням ресурсів КПІ. До її складу входили: Андрій Губський, директор КБ ІС Олексій Фіногенов і фахівці КБ Павло Аракелян,  Яна Ромашкевич, Юрій Годований та Ярослав Корнага.

У процесі перенесення систем за можливості було оновлено компоненти, здійснено контейнеризацію сервісів, консолідацію вихідних кодів у репозитарії університету і впроваджено практики використання IaC (infrastructure as code). Ці заходи дозволили впорядкувати технічну інфраструктуру та навести лад у розрізнених проєктах. Все це, в кінцевому підсумку, дозволить у разі виникнення необхідності значно спростити і пришвидшити процеси наступних міграцій сервісів. 

Утім, процес переведення в "хмару" сервісів КПІ ще остаточно не завершено, робота триває. Понад те, опрацьовується питання щодо створення певної процедури такого переведення цифрових ресурсів підрозділів з урахуванням її фінансової складової. Але головне, що компоненти  найважливішої інфраструктури університету вже захищено, а сам він продовжує ефективно працювати та розвиватися.

 Дмитро Стефанович

Дата події

Бібліотечка газети «Київський політехнік»

Бібліотечка газети «Київський політехнік» надає читачам доступ до книжкових видань, підготовлених співробітниками редакції та дописувачами газети. Деякі з них вже вийшли друком на папері, інші поки що можна прочитати лише в електронному варіанті. Це книжки з історії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», біографії великих науковців, збірки публікацій газети різних років з різноманітної тематики тощо. Редакція газети планує час від часу поповнювати бібліотечку. Про нові надходження ми повідомлятимемо в газеті та на її Інтернет-сторінках.