Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну найважливіші для збереження життєздатності КПІ інформаційні системи та елементи його критичної цифрової інфраструктури були перенесені в хмарне сховище.
Для працівників інформаційної галузі важливість такого кроку – річ сама собою зрозуміла. Для нефахівців – далеко не така очевидна.
Понад те, навіть люди, які вільно орієнтуються в сучасних цифрових технологіях, але не були задіяні в процесі організації та забезпечення міграції критично важливих сервісів ІТ-інфраструктури університету в хмарне середовище, не зовсім чітко можуть уявити особливості та масштаби цієї роботи.
Утім спочатку варто пояснити, для чого це зроблено.
Якщо коротко – то для того, щоб університет міг і надалі працювати у віртуальному просторі. І не лише розміщувати інформацію про себе та про свої новини на офіційних сайтах і в соцмережах, а й, передусім, забезпечувати навчання у віддаленому режимі, здійснювати управлінську діяльність, вести кадровий облік, зберігати величезні масиви даних і виконувати багато, дуже багато інших завдань. І все це навіть у випадках, якщо університетські будівлі чи серверні приміщення зазнають руйнувань або залишаться без електроенергії. Тобто, переведення основних університетських ресурсів у "хмару" – це фактично питання збереження його життєздатності, адже без інформаційних технологій сучасна установа, надто заклад вищої освіти, працювати просто не в змозі. Тим більше, вибудовувати своє майбутнє.
Хмарні технології все це дозволяють. За рахунок чого?
Річ у тім, що вони використовують технології розподіленої обробки цифрових даних та базуються на використанні віртуальних серверів, що знаходяться в дата-центрах провайдерів хмарних послуг. Хмарні сервіси дозволяють налаштувати резервування даних у дата-центрах, що знаходяться за тисячі кілометрів один від одного. Також "хмара" дозволяє автоматично масштабувати ресурси та використовувати вже підготовлені та налагоджені компоненти цифрової інфраструктури: бази даних, сховища файлів тощо.
Існують різні рівні хмарних послуг і доволі багато компаній, які їх надають. Але світовими лідерами на цьому ринку є три: Amazon (Amazon Web Services), Azure і Google Cloud. Саме компанія Amazon невдовзі після початку війни в Україні допомогла українським міністерствам та підприємствам перенести в "хмару" понад 10 петабайтів даних. На цю платформу було перенесено і критичні інформаційні системи КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Певна річ, така міграція відбувалася не автоматично. Щоб її провести, потрібні були зусилля людей.
"Вперше ідея про перенесення ресурсів університету в "хмару" виникла ще приблизно у 2011 році. Ми до цієї теми час від часу поверталися, але справа не рухалася, – розповідає один із співзасновників спільноти Ukrainian .NET Developer Community, випускник КПІ і співробітник Конструкторського бюро інформаційних систем Андрій Губський. – Лише після початку війни та обстрілів енергетичної інфраструктури Києва, коли через регулярні відключення світла почали відмовляти різні університетські сервіси і, водночас, стало відомо, що Amazon спільно з Мінцифрою організували перенесення інфраструктури державних установ у хмару компанії, ми в КБ ІС також вирішили впритул цим зайнятися і звернутися до них по допомогу".
Щоправда, офіційний шлях виявився надзвичайно довгим, а ситуація вимагала швидких рішень. Тому Андрій Губський, який, власне, і став ініціатором цього проєкту, звернувся до своїх колег та партнерів з проханням надати сприяння у питаннях комунікації з Міністерством цифрової трансформації. Завдячуючи адвокату та керуючому партнеру компанії Juscutum Артему Афяну, Андрію вдалося сконтактувати з радником міністра цифрової трансформації Антоном Мельником, який, своєю чергою, допоміг зв'язатися з представниками компанії Amazon в Україні. Подальша співпраця вже йшла з польським офісом компанії, співробітники якого і здійснювали заходи з організації переведення чи, як кажуть IT-спеціалісти, міграції ресурсів КПІ в її хмарне середовище. Від компанії Amazon КПІ отримав також понад пів мільйона гривень як грант для забезпечення цього процесу.
Та перед тим, як розпочати технічну частину реалізації проєкту, його виконавці разом з директором КБ ІС Олексієм Фіногеновим з усього університетського розмаїття сервісів обрали найкритичніші, що потребували перенесення в першу чергу. Отож, за словами Андрія Губського, було ухвалено рішення спочатку перенести все, що стосується "Електронного кампусу"; частину сервісів інтеграції з системою АС "Деканат"; системи забезпечення роботи відділу кадрів; сервіси, пов'язані з організацією навчального процесу, та деякі інші.
"Приблизно місяць пішов у нас на обговорення технічних деталей. Потім наші партнери обговорювали, як саме вони нам зможуть допомогти. І вже після цього Amazon також надав КПІ грант. Однак це не були "живі гроші": для КПІ було створено спеціальний акаунт, на який нараховувалися віртуальні кредити. Грант було виділено на пів року – на час реалізації проєкту. І саме з цього розпочався процес перенесення", – продовжує свою розповідь Андрій Губський.
Але тут постала проблема "технічного боргу", тобто несумісності застарілого програмного забезпечення з компонентами хмарної платформи (насправді, поняття "технічного боргу" є ширшим, але у випадку університету він виникає саме через труднощі зі своєчасним оновленням ПЗ). Тому команді КБ ІС довелося ще й вишукувати можливості та усувати його або якось його обходити. Саме це було однією з головних технічних проблем у процесі перенесення ресурсів КПІ на майданчик AWS. Але врешті-решт доволі швидко було прописано спеціальну процедуру, яка дозволила не заглиблюватися в розробку нових продуктів, оскільки будь-яка подібна робота потребує часу.
І вже за місяць критично важливі сервіси КПІ не лише були підготовлені для роботи в хмарному середовищі, але й успішно в "хмару" переміщені! "Якщо порівняти це з іншими проєктами, в яких мені довелося брати участь, місяць для великої системи – це дуже непоганий результат, – пояснює Андрій Губський. – Тим більше, що всі працювали в умовах стресу. Понад те, часто проблемою було синхронізувати роботу, бо в той період регулярно відбувалися віялові відключення електроенергії, а команда працювала віддалено і далеко не завжди її члени могли обмінюватися своїми напрацюваннями, оскільки не збігалася в часі наявність світла в місцях їхньої роботи".
До речі, про команду, яка займалася перенесенням ресурсів КПІ. До її складу входили: Андрій Губський, директор КБ ІС Олексій Фіногенов і фахівці КБ Павло Аракелян, Яна Ромашкевич, Юрій Годований та Ярослав Корнага.
У процесі перенесення систем за можливості було оновлено компоненти, здійснено контейнеризацію сервісів, консолідацію вихідних кодів у репозитарії університету і впроваджено практики використання IaC (infrastructure as code). Ці заходи дозволили впорядкувати технічну інфраструктуру та навести лад у розрізнених проєктах. Все це, в кінцевому підсумку, дозволить у разі виникнення необхідності значно спростити і пришвидшити процеси наступних міграцій сервісів.
Утім, процес переведення в "хмару" сервісів КПІ ще остаточно не завершено, робота триває. Понад те, опрацьовується питання щодо створення певної процедури такого переведення цифрових ресурсів підрозділів з урахуванням її фінансової складової. Але головне, що компоненти найважливішої інфраструктури університету вже захищено, а сам він продовжує ефективно працювати та розвиватися.