Війна, яку розв'язала росія проти нашої країни, остаточно прояснила, хто є лютим ворогом України, а хто – її справжнім другом. І серед найближчих і найвірніших друзів – Польща, яка прихистила мільйони (!) наших співвітчизників та постійно допомагає нашій країні як з постачанням сучасних озброєнь, так і з забезпеченням багатьма речами, які значно полегшують сьогоднішнє життя українців. Зв'язки між нашими народами сягають сивої давнини, і хоча вони не завжди були абсолютно безхмарними, сьогоднішні випробування засвідчили, що для поляків поняття "братерство народів" не є порожнім звуком.
Дуже красномовними свідченнями цього є матеріали одного зі стендів відкритої 4 жовтня в Державному політехнічному музеї КПІ імені Б.Є. Патона виставки, присвяченої 100-річчю Секції вихованців КПІ у Польщі. Стенд має назву "Між Україною та Польщею більше немає кордонів", і розміщено на ньому матеріали про дружню підтримку, що її надає Польща Україні впродовж усіх місяців цієї кривавої війни.
Власне, всі експонати цієї виставки унаочнюють історію дружніх зв'язків між нашими країнами та народами, показану крізь призму сторічної діяльності об'єднання вихованців КПІ, що працюють і живуть у Польщі. Побачити на ній можна доволі багато цікавих речей. Вони дозволяють не лише ближче ознайомитися з деякими маловідомими сторінками минулого нашого університету, але й дізнатися про визначних польських науковців і державних діячів, які колись закінчили КПІ, та навіть глибше зрозуміти певні процеси, які відбувалися в Польщі на початку і в середині ХХ сторіччя й дозволили їй значно швидше за нас вирватися з імперських "обіймів" росії. За прикладом далеко ходити не треба: як розповідає кураторка виставки Любов Бакаєва, попри те, що укази про створення КПІ та Варшавської політехніки цар Микола ІІ підписав у 1898 році одночасно, самі поляки вважають роком справжнього народження політехнічного вишу в своїй столиці рік 1915 – коли викладання у ньому повністю перейшло на польську мову.
Передусім, звісно, матеріали виставки дають змогу довідатися про те, як і завдяки кому поколінням польських колег вдавалося впродовж цілого сторіччя зберігати вірність своїй альма-матер і триматися одне одного попри роки та часом доволі несприятливі обставини. За словами Любові Бакаєвої, до 1920 року КПІ закінчили понад 300 поляків і приблизно стільки ж після Другої світової війни. Доволі багато випускників обійняли у своїй країні дуже значні посади, а хтось сягнув найвищих наукових вершин. Їм на виставці присвячено окремий стенд. Певна річ, частина їхніх прізвищ нам добре відома, наприклад, прізвище видатного польського фізико-хіміка Войцеха Свєнтославського, пам'ятник якому встановлено біля корпусу №4 університету (до речі, саме він сто років тому став ініціатором створення гуртка вихованців КПІ в Польщі). Але можна тут зробити для себе й справжні відкриття. Надто про тих людей, імена яких тим, хто цікавиться історією, начебто знайомі. Скажімо, чи знали ви, що випускник хімічного відділення КПІ, згодом відомий український громадський діяч і політик, міністр в урядах УНР і Директорії Іван Фещенко-Чопівський з 1922 року був професором Варшавської політехніки, а згодом, до арешту органами НКВС у 1945 році, очолював кафедру Гірничо-металургійної академії в Кракові?
Вражає експонована на одному зі стендів світлина учасників з'їзду організації випускників КПІ в Польщі, зроблена 1938 року, – їх було дійсно дуже багато. Привертають увагу й деякі статистичні дані про навчання молодих польських громадян у КПІ в різні роки. До речі, за вагомий внесок у підготовку фахівців для Польщі наш університет (точніше, тоді ще інститут) у 1984 році було нагороджено польським Командорським Орденом "За заслуги" – його також можна побачити на виставці.
Ну і, звичайно, дуже цікавими є експонати зі студентського життя київських політехніків п'ятдесятих років минулого століття. Їх надав випускник КПІ 1959 року, беззмінний голова Секції з 1974 року, Почесний доктор і великий друг нашого університету та багатьох його співробітників і викладачів Януш Фукса. Він зберіг не тільки фотографії університету років свого навчання та своєї групи, але навіть власну перепустку до гуртожитку, яка тепер є справжнім історичним артефактом!
Взагалі Януш Фукса надав величезну допомогу організаторам виставки. Скажімо, він дуже допоміг при виборі персоналій відомих випускників для представлення їх у залі музею. "Саме Януш Фукса вибрав і надіслав нам біографії 14 найвидатніших випускників КПІ, які закінчили навчання в перші десятиліття ХХ сторіччя. Їх могло б бути значно більше, але площі наших стендів є обмеженими", – пояснює Любов Бакаєва.
Виставка працюватиме до кінця року, тож час на те, щоб оглянути її, ще є. А відвідати її таки варто.
Державний політехнічний музей ім. Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського презентував унікальну виставку.
На ній представлено польські сторінки історії Київської політехніки. Експозиція буде доступна для відвідувачів до кінця 2022 року.