В умовах неоголошеної війни на сході України надзвичайно актуальними є роботи, присвячені підвищенню обороноздатності держави. Одна з таких – новий приладовий комплекс стабілізатора озброєння (КС озброєння) легкої броньованої техніки СВУ-500 у різних варіантах виконання для різних типів легкої броньованої техніки (СВУ-500, СВУ-500-01, СВУ-500-3Ц, СВУ-500-4Ц, СВУ-500-4Ц-01, СВУ-500-10Р, СВУ-500-3Ц-01), призначений для стабілізованого наведення і супроводу в горизонтальній та вертикальній площинах наземних, повітряних і надводних цілей для ефективної стрільби з місця, на ходу і на плаву. Роботу висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2016 р.
Використовуються такі комплекси в системах управління вогнем бойового модуля "Шквал", виробів на бронетранспортерах БТР 3Е, бойових машинах піхоти БМП ІМ (СВУ-500-3Ц), а також бойових модулів "Штурм" і "Парус" бронетранспортерів БТР1 3Е та бойових машин піхоти БМП 4 (СВУ-500-4Ц).
До складу творчого колективу, який розробив цей комплекс, входять генеральний директор ПАТ "НВО "Київський завод автоматики ім. Г.І.Петровського" заслужений машинобудівник України, к.т.н. С.П.Маляров, головний інженер цього підприємства заслужений машинобудівник України, к.т.н. В.Г. Цірук та його провідні співробітники О.І.Клименко, А.І.Пономаренко й М.В.Ільченко; професор кафедри приладобудування НТУУ "КПІ" заслужений діяч науки і техніки України, д.т.н. О.М.Безвесільна та заслужений діяч науки і техніки України, д.т.н., професор, академік АПН України, президент Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна" професор П.М.Таланчук.
Розробка нового КС озброєння дозволила замінити комплекси такого призначення, які вироблялися за радянських часів на Ковровському електромеханічному заводі в Російській Федерації й безнадійно застаріли не лише за своєю конструкцією та елементною базою, але й, передусім, за своїми тактико-технічними характеристиками.
В українських розробках застосовано нові перспективні компоненти елементної бази та датчики інформації. Тож за тактичними характеристиками нові приладові КС поліпшують бойові можливості легкої броньованої техніки за рахунок точнішого наведення на ціль і стабілізації, а також полегшення управління блоком озброєння, адже комплекси є простими в експлуатації та обслуговуванні. Понад те, вони можуть застосовуватися не лише у військовій, але й у цивільній галузях – наприклад, у пересувних лабораторіях різного призначення.
Крім того, завдяки використанню компонентів і вузлів, які здебільшого вироблено в Україні, впровадження нових приладових КС у виробництво і постановка їх на озброєння дозволила мінімізувати закордонні постачання відповідних складників. Вартість такої техніки є у два з половиною рази меншою за вартість закордонних аналогів при вдвічі кращих ТТХ. Варто зауважити, що на момент, коли готувався цей матеріал, у зоні АТО вже використовувалося понад 100 нових комплексів стабілізаторів озброєння на БТР-4. Не дивно, з початку 2000-х років – часу, коли почалася робота над розробкою і впровадженням комплексів, обсяги виробництва цієї продукції зросли майже у 85 разів: наприклад, у 2002 р. цей показник складав 0,7 млн грн, а в 2016 р. – 85,3 млн грн. Це, справді, визначний внесок не лише в укріплення обороноздатності України, але й у її економіку!
Додамо, що нові КС експортувались до Судану, М'янми, Іраку, а нині постачаються до Таїланду.
Результати, отримані авторами роботи, забезпечили Україні можливість стати фундатором нового напряму у випуску нових ефективних приладових КС легкої броньованої техніки.
Насамкінець слід зауважити, що новизну та конкурентоспроможність технічних рішень, реалізованих у КС, захищено 17 патентами. За даною тематикою захищено 6 докторських та 12 кандидатських дисертацій. Основні науково-технічні результати роботи опубліковано в 7 монографіях та 9 підручниках, 285 публікаціях у наукових фахових виданнях (у тому числі у 65 міжнародних), причому загальна кількість посилань на публікації авторів складає 118 (згідно з базою даних Google Scholar), h-індекс = 11.
Висування роботи на здобуття Державної премії України підтримала Вчена рада НТУУ "КПІ".