Усе помітніше відбувається оновлення та омолодження наукових кадрів нашого університету. Багато відданих своїй справі молодих дослідників, які навчаються, а потім і працюють у Київській політехніці, мають творчий потенціал, здатний змінити на краще розвиток науки в Україні та надати поштовх для науково-технічного й економічного розвитку держави. Один із них – старший дослідник, к.т.н. Ігор Владимирський.
Гортаючи сторінки "Київського політехніка", звертаємо увагу на публікації про аспіранта кафедри фізики металів ІФФ І.Владимирського: у 2014 р. – переможець конкурсу НАН України на здобуття премій для молодих учених і студентів вищих навчальних закладів за кращі наукові роботи (науковий керівник – д.т.н., проф. Ю.М. Макогон), у 2018 р. – отримує стипендію Кабінету Міністрів України для молодих учених, того ж року – здобув Грант Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених. Далі читаємо про наукові стажування у провідних світових наукових центрах, що працюють у галузі тонкоплівкового матеріалознавства, та передбачення, що попереду у науковця ще багато відкриттів та вагомих результатів. І вони не забарилися.
За підсумками університетського конкурсу Ігоря Владимирського визнано "Молодим викладачем-дослідником 2020". Напрям його наукових досліджень – дифузійне формування нанорозмірних упорядкованих феромагнітних матеріалів для сучасних технологій наноелектроніки і спінтроніки. Такі матеріали можуть використовуватись, наприклад, у системах магнітного запису інформації, що дозволить збільшити щільність і надійність зберігання даних; а також в якості функціональних шарів приладів спінтроніки – детекторах та емітерах електромагнітного випромінювання, спінових клапанах, комірках пам'яті з довільним доступом тощо. Розвиток сучасних технологій обумовлює необхідність мініатюризації цих приладів при збереженні їхньої стабільності і покращенні функціональних характеристик. Дослідження, створення і застосування новітніх нанорозмірних феромагнітних матеріалів і дозволяє це забезпечити.
У 2021 році науковець отримав вчене звання старшого дослідника. З листопада 2020 року переведений на адміністративну роботу, обіймає посаду заступника начальника науково-дослідної частини КПІ ім. Ігоря Сікорського, кандидат технічних наук. На кафедрі фізичного матеріалознавства та термічної обробки ІМЗ ім. Є.О. Патона працює доцентом за сумісництвом. Отримує стипендію Кабінету Міністрів України для молодих учених. На І. Владимирського покладено обов'язки секретаря секції "Нові матеріали та виробничі технології" Експертної ради Міністерства освіти і науки України з експертизи наукових робіт, науково-технічних (експериментальних) розробок молодих учених.
У 2020–2021 роках опублікував у співавторстві 5 наукових статей у закордонних журналах, які мають високий імпакт-фактор та індексуються міжнародними наукометричними базами даних Scopus та Web of Science. Є співредактором окремого номера журналу NATO Science for Peace and Security Series B: Physics and Biophysics під назвою "Modern Magnetic and Spintronic Materials", опублікованого в 2020 році видавництвом Springer. Усього є автором та співавтором 36 наукових статей, опублікованих в українських та закордонних фахових виданнях.
Нині І.Владимирський є керівником двох міжнародних проєктів, що фінансуються Німецьким дослідницьким товариством (DFG) і програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки", та однієї держбюджетної науково-дослідної роботи. До виконання цих робіт активно залучаються студенти та аспіранти. У 2019 році став членом організаційного комітету і лектором навчально-наукового семінару для студентів, аспірантів та молодих учених "Spintronics Radar Detectors", який проведено за фінансування програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" в м. Афіни (Греція). Співорганізаторами семінару виступили кафедра фізики металів КПІ ім. Ігоря Сікорського та Інститут нанонаук та нанотехнологій науково-дослідного центру Demokritos (Греція).
У найближчих планах молодого вченого – узагальнення отриманих наукових результатів у вигляді докторської дисертації і продовження роботи в рідному університеті. А закінчити розповідь про нашого сучасника хочеться, як і раніше, – хай щастить на цьому непростому, але такому цікавому й важливому шляху.