Завершилася робота міжнародної виставки "Відкритий космос", яка впродовж року проходила в Литовській Республіці. На запрошення Етнокосмологічного музею Литовської Республіки участь у ній взяв і Державний політехнічний музей ім. Бориса Патона при КПI iм. Iгоря Сiкорського (ДПМ). З-поміж учасників цього культурного заходу Україну, окрім нашого університетського музею, представляв лише Житомирський музей космонавтики ім. С.П. Корольова.
Відкриття виставки відбулося у жовтні 2020 року. Його було приурочено до "Тижня космосу 2020". Експозицію, як і планувалося, відкрили для перегляду аж до жовтня 2021 року. Дуже професійно і сучасно облаштована, вона була надзвичайно цікавою і зрозумілою для відвідувачів, отож і мала великий успіх як серед населення Литви, так і серед туристів. І, звісно, в професійному середовищі фахівців космічної галузі. Кожен міг знайти на ній щось цікаве для себе і дізнатися про історичні миті історії дослідження космосу, про перших землян, які побували на космічних орбітах, побачити космічні прилади з усією їхньою складністю, красою та досконалістю. Попри карантинні обмеження, виставку відвідали понад 24,5 тисячі осіб.
Етнокосмологічний музей Литви
Тут доречно трохи відволіктися і розповісти про Етнокосмологічний музей, в якому працювала виставка. Напевно, іншого такого немає ніде у світі. Його споруджено на базі 125-річної астрономічної обсерваторії Вільнюського університету, розташованої на двохсотметровому пагорбі Кальдиняй за 60 кілометрів на північ від Вільнюса неподалік міста Молетай. Музей було відкрито для відвідувачів у 1990 р. Спочатку в його фондах були тільки астрономічнi прилади і пристрої (телескопи та iнше) й першi етнографічні експонати. Восени 1997 р. було введено в дію телескоп.
Десять років по тому музей було реконструйовано. За задумом авторів проєкту Р. Криштапавічюса та А. Гудайтіса, його металево-скляні будівлі набули вигляду космічного корабля з майбутнього в оточенні лісів та озер. В архітектурі музейного комплексу втілено образ космічного світового дерева. Три його складові: підземна галерея з п'ятьма залами (коріння дерева), вежа обсерваторії (власне дерево) зі скляним оглядовим майданчиком і телескоп створюють враження потужної споруди, спрямованої в небо своїм оптичним оком. Розташована просто неба зовнішня експозиція з моделлю сонця та планет сонячної системи і старовинним кованим сонячним годинником додають враження цілісності й досконалості Всесвіту в різних його проявах.
Сьогодні Етнокосмологічний музей – одне з найбільш привабливих для туристів місць Литви. Це сучасний культурно-просвітницький осередок, який доповнено новими будівлями. Тут наочно представлено концепцію "етнокосмології", яка презентує створену литовським народом модель Космічного світу, систему комунікації з ним і повагу до нього. Експозиції розповідають про давні традиції та обряди, про сучасні наукові й філософські теорії, які показують зв'язок людини з космосом. Тут зібрано уламки метеоритів, космічні артефакти. У 2010 р. музей почав працювати і з двома телескопами нічного спостереження. Експозиція супроводжується сучасними відеоефектами, що дає відвідувачам змогу мандрувати у часі й поринати в світ космосу.
Експонати ДПМ на виставці "Відкритий космос"
Ідеєю міжнародної виставки "Відкритий космос" було представлення важливості внеску першопрохідців у розвиток космічних досліджень. Значне місце в цьому контексті займає Україна. А отже – і Київський політехнічний інститут, який був і залишається потужною кузнею кадрів для космічної галузі. Запрошення від литовських колег узяти участь у виставці також було невипадковим, адже їм було відомо, що розділ "Космонавтика" в Державному політехнічному музеї при КПІ ім. Ігоря Сікорського складається з оригінальних експонатів, зібраних ветеранами космодрому Байконур, переданих безпосередньо учасниками запусків ракет, фахівцями центру підготовки космонавтів та самими космонавтами – Павлом Романовичем Поповичем (перший космонавт українського походження), Олексієм Архиповичем Леоновим (перший в історії космонавт, який вийшов у відкритий космос) та іншими.
Для показу на виставці в Литві співробітники ДПМ відібрали з фондів музею вісімнадцять експонатів. Серед них – макет двигуна ракети-носія (РН) "Восток", блок гіроскопічних приладів і рульовий двигун РН "Союз", космічний секстант, експериментальний ракетний двигун ОРМ-52, програмний струморозподілювач системи управління ракети-носія, наповнювальне з'єднання для заправки ракет пальним, елемент крила орбітального корабля "Буран" з теплозахисними плитками, набір інструментів для роботи в космосі, бортова антена космічного апарата "Космос 01550", повсякденний формений кітель льотчика-космонавта, двічі Героя Радянського Союзу генерал-майора авіації П.Р. Поповича, медичний костюм для тренувань м'язів космонавта після повернення з космосу тощо.
Окрім речових експонатів, на виставку було передано цікаві фотодокументи, які відтворювали історичні події початку космічної ери людства. Це й світлини, які стосуються подій, що відбувалися на космодромі Байконур (ракета-носій "Восток" з першим штучним супутником Землі на старті (1957 р.), підготовка до запуску ракети-носія "Союз" (1984 р.), ракета-носій "Енергія" з космічним кораблем (КК) "Буран" на старті (1988 р.); і світлини-розповіді про людей (перший радянський космонавт з України П.Р.Попович вирушає у політ на КК "Восток-4" (Байконур, 12.08.1962 р.), прибуття П.Р. Поповича на космодром для участі у другому польоті в космос на кораблі "Союз-14", фото екіпажу космічного корабля "Восход-2" (П.І. Бєляєв та О.А. Леонов) з першим льотчиком-космонавтом СРСР Ю.О. Гагаріним (перед польотом у космос, Байконур, березень 1965 р.), фото льотчика-космонавта СРСР О.А.Леонова, який звітує про вихід у відкритий космос на засіданні Державної комісії (Байконур, березень 1965 р.), фото О.А. Леонова у КК "Союз-19" під час підготовки до спільного польоту за програмою "Союз" – "Аполлон" (Центр підготовки космонавтів ім. Ю.О. Гагаріна, березень 1975 р.). Серед інших було представлено і фотографії, які розповідали про візити космонавтів до Київської політехніки. Це, зокрема, світлини, де перший космонавт незалежної України, Герой України Леонід Костянтинович Каденюк та льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу О.А. Леонов відвідують Державний політехнічний музей КПІ (14 березня 2010 р.); фото, на якому О.А. Леонов дарує свою картину ректорові КПІ М.З.Згуровському під час зустрічі зі студентами та викладачами університету (14 березня 2010 р.). І це ще не повний перелік...
Експонати ДПМ, які було представлено в Литві, вкотре засвідчили, що Україна була, є й буде космічною державою з багатим минулим і значним потенціалом на майбутнє.
18 жовтня експонати було повернено до відділу авіації та космонавтики ДПМ. За підсумками роботи виставки отримано пропозиції щодо налагодження співпраці КПІ ім. Ігоря Сікорського з Вільнюським університетом і Вільнюським технічним університетом імені Гедимінаса.