У залі рідкісних і цінних видань Науково-технічної бібліотеки КПІ ім. Ігоря Сікорського підготовлено книжкову виставку, присвячену питанням захисту і збереження природних ресурсів та навколишнього середовища. З цієї і сьогодні дуже актуальної теми в старій частині бібліотечного фонду зібрано досить багато літератури. Хронологічно видання належать до ХІХ – першої половини ХХ ст. Мови – російська, українська, французька. На деяких виданнях збереглися печатки різних часів, дарчі написи тощо.
Представлену літературу можна умовно поділити на окремі теми: очищення питної води, стічних вод, водопровід, каналізація. Спробуємо розкрити кожну.
Отже, друга половина ХІХ ст. відзначилась стрімким розвитком промисловості, міського господарства, активним використанням водних ресурсів та природних копалин. Людське життя в містах ставало комфортнішим, кількість жителів зростала, і перед міською владою багатьох міст (Києва в тому числі) постали нові завдання: забезпечити містян водою, світлом, теплом, санітарно-гігієнічними спорудами для відведення з міста нечистот та сміття. А ще ж промислові відходи… Одна тільки цукрова галузь у циклі виробництва використовувала багато водних ресурсів, складних технічних приладів, електричну енергію…
У Києві міська централізована водопостачальна мережа, газове та електричне освітлення почали функціонувати в 70-х рр., а каналізаційну мережу місто отримало тільки в 1894 р. (центральні райони). Дніпровська вода стала джерелом постачання, звичайно, попередньо відфільтрована. Київська каналізаційна система з повним розділенням відведення атмосферних та господарсько-побутових вод була першою в Російській імперії та однією з перших у Європі. А 1895 року було пробурено перші дві свердловини з артезіанською водою, у 1897 році – ще дев'ять. Вони також були підключені до міської мережі. Користь артезіанських свердловин особливо проявилась 1908 р., коли через спалах холери в Києві дніпровську воду киянам постачати припинили.
Склад і стан київської води постійно був предметом дослідження київських науковців та інженерів, серед яких зустрічаються і автори з Київського політехнічного. Наприклад, однією з перших наукових робіт про хімічний склад поверхневих вод на території України стали "Материалы по вопросу о колебаниях состава речной воды: Химическое исследование воды реки Роси 1904-1905 гг." Федора Францовича Кіркора – магістра фармації, спочатку лаборанта кафедри органічної хімії (1906-1909), а згодом – викладача якісного хімічного аналізу КПІ.
Взагалі, забруднення річок, їхніх поверхневих вод було досить сильним уже в ХІХ ст. Особливо брудними стічними водами славились цукрові заводи, підприємства з переробки вовни, паперові фабрики. Спеціальна комісія з дослідження стічних вод від цукроварень Київської губернії поділила підприємства умовно на чотири групи: "1) сбрасывающие нечистые воды в реки – 32 завода; 2) сбрасывающие их в пруды – 22 завода; 3) использующие для этой цели поля, луга и овраги – 14 заводов; 4) сбрасывающие нечистоты в болота".
На виставці представлено декілька робіт, присвячених проблемам стічних вод від цукроварень: "К вопросу об очистке сточных вод применительно к сахарным заводам", 1902 р. Сергія Олександровича Реформатського (1860-1934) – видатного хіміка-органіка, професора Київського університету та КПІ, завідувача кафедри органічної хімії; "Очистка сточных вод сахарных заводов", 1893 р. М.А.Толпигіна; "Обезвреживание и утилизация сточных вод сахарных заводов", 1901 р. М.К.Васильєва.
Великою проблемою було очищення стічних вод у великих містах. Ось декілька робіт на цю тему вже згаданого Ф.Ф. Кіркора: "К вопросу о водоснабжении городов и очистке сточных вод: Отчет по заграничной командировке", 1909 р.; "О способах очистки сточных вод вообще и в частности о биологической очистке сточных вод при Киевском Политехническом Институте", 1907 р., "Краткая история развития вопроса о сточных водах", 1910 р. та інші.
Майже всі видання мають на титулі позначку "Из лаборатории Всероссийского Общества Сахарозаводчиков" і є окремими відбитками з журналу "Вестник сахарной промышленности". На багатьох стоять дарчі написи – бібліотеці КПІ або В.П.Іжевському (вченому-металургу, професору КПІ).
Присвячено очищенню міської води і книгу "Новые данные по биологической очистке городских, домовых и фабричных сточных вод: Биологическая очистка промышленных сточных вод в Англии. Биологическая очистка сточных вод боен", 1910 р. Її автор – Флегонт Олександрович Данилов (1863-1930), російський інженер, журналіст, революціонер. Багато років він присвятив інженерній роботі в міських та земських установах різних губерній Росії. Вивчав досвід комунальних господарств європейських країн. У радянські часи викладав у вищих навчальних закладах та на курсах комунальних працівників. Відомий як організатор і редактор журналу "Санітарна техніка". Автор багатьох робіт з питань комунального господарства.
Ще одне видання автора з Київської політехніки – "Очистка городских сточных вод: пособие для студентов, инженеров и городского управления", 1914 р. Навчальний посібник належить перу В'ячеслава Федоровича Іванова (1877 – ?) – професора КПІ (кафедра будівельного мистецтва, розділ – санітарна техніка), декана інженерного відділення. За радянських часів книга неодноразово перевидавалась.
На виставці є також і переклади російською мовою книг іноземних авторів: Данбар Уильям Филипс (1863-1922) "Руководитель по вопросам об очистке сточных вод",1909 р. та Совард Альфред (1856-1949) "Домашние фильтры для очищения воды, их изготовление и уход за ними. С описанием устройства для сбора дождевой воды и способов испытания ее: руководство для мастеров-любителей", 1894 р.
Декілька видань присвячено будівництву та експлуатації водогонів: "Краткий очерк устройства и развития Киевского Городского Водопровода: С планом водопроводной сети и графиками, изображающими рост предприятия", 1907 р.; "Описание канализационно-водопроводных сооружений и съемки города Варшавы, исполненных по проекту и под главным руководством инженера В.Г. Линдлея", видане магістратом Варшави 1911 р.; "Описание Киевского Водопровода/составлено техническим отделом Городского Общественного управления", 1910 р.
Також тут представлено чотири роботи інженера-механіка, гідротехніка, автора декількох проєктів водопроводів у різних містах Россії, керівника Московського водопроводу Миколи Петровича Зиміна (1849-1909).
Розділ виставки про каналізації відкриває "Краткий очерк развития канализации г. Киева" інженера А.А. Абрагамсона. Артур Адольфович Абрагамсон (1854-1924) народився в Одесі, але багато років жив у Києві. Мав три вищі технічні освіти. Працював на Південно-Західній залізниці. У 1900 р. як комісар відділу залізничного транспорту представляв Росію на Всесвітній виставці в Парижі. Був одним із перших редакторів журналу "Інженер" (1882-1917 рр.). У Києві його пам'ятають і до сьогодні: він відіграв помітну роль у розвитку залізничної справи, міського транспорту, архітектури, водопостачання, каналізації, стояв біля витоків організації Київського яхт-клубу (1887 р.), медичної рятувальної станції (1902 р.) та брав участь у будівництві Київського фунікулеру (1905 р.). А ще очолював механіко-будівельний відділ Київського відділення Російського технічного товариства. Також А.А.Абрагамсон – один із співавторів першого статуту Київського політехнічного інституту. У бібліотеці зберігається його книга –"Киевский политехнический институт Императора Александра ІІ. Краткий очерк его возникновения", 1898 р.
Питання обладнання каналізацій розглянуто в таких роботах: Шамбо А. "Усовершенствованный самодействующий устранитель нечистот: охранительное свидетельство №25768: новая дешевая система очистки воздуха и отвода нечистот в городах, заводах, фабриках и поместьях", 1908 р. У книзі представлено один з найкорисніших винаходів людства, яким і зараз користуються в різних країнах. Пристрій має назву "шамбо" – від імені винахідника; "Различные способы удаления нечистот из населенных мест по отношению к оздоровлению городов", 1875 р. Федора Федоровича Ерисмана (1842-1915) – засновника санітарно-гігієнічної справи в Російській імперії.
Декілька видань на виставці представляють літературу 20-30-х рр. ХХ ст.:
Будников А.Н. "Водопроводно-канализационный справочник", 1928 г., серия: Инженерно-промышленная библиотека"; Войткевич А.Ф. "Хлорирование питьевых и сточных вод: пособие для санитарных врачей, инженеров и техников", 1931 г. серия: Вопросы устройства населенных мест и жилищно-санитарного дела" та інші.
Унікальним документом у бібліотечному фонді є оригінал проєкту інженера-будівельника І.Н.Виєзжева "Канализация г. Кременчуга (с биологической очисткой сточных вод и расчетом железобетонных сооружений)", 1905 р. На всіх сторінках вибито перфоратором "КПІ". Можливо, це дипломна робота одного із студентів інституту.
Окрім вищеназваних видань, на виставці є ще багато цікавого: статті в періодиці, історичні фотографії, створена руками бібліотекарів інсталяція…
Завітайте до бібліотеки, щоб ознайомитись з матеріалами виставки і прослухати цікаву екскурсію.