Програма ЄС "Горизонт Європа": підтримка космічної галузі

Сучасний стан європейського космічного сектору

Космічні технології міцно увійшли в життя європейців: ці технології роблять можливими мобільний зв'язок, орієнтування на місцевості завдяки системам навігації, банківські перекази, супутникові канали телебачення, прогнози погоди та вдосконалення роботи аварійних служб.

Європейська космічна індустрія, включаючи сфери, що безпосередньо або опосередковано пов'язані з космосом, налічує понад 230 тис. фахівців, а її загальний прибуток оцінюється в 46–54 млрд євро. Це становить приблизно 21% галузевого світового ринку.

Для країн Європи це є важливим стратегічним надбанням, яке має вплив на інші сектори економіки та відкриває безліч перспектив, особливо в поєднанні з цифровими технологіями та іншими джерелами даних.

Швидка та систематична передача інформації завдяки супутникам забезпечує дотримання інших ключових стратегічних пріоритетів ЄС1: регулювання міграційних процесів, протидії кліматичним змінам, розвитку Єдиного цифрового ринку та стійкого управління природними ресурсами.

Але попри важливість космічної галузі для майбутнього Європи, загальний обсяг прямих державних інвестицій ЄС у космічні програми станом на кінець 2019 року складав лише 8,2 млрд євро, що, для порівняння, становить менш ніж половину бюджету NASA та менш ніж третину загального космічного бюджету США.

Місце космічних досліджень у структурі Рамкової програми ЄС "Горизонт Європа"

Підтримка космічних досліджень передбачена в рамках четвертого тематичного кластеру Програми "Горизонт Європа" – "Цифрові технології, промисловість та космос", який входить до одного з трьох основних напрямів "Горизонту Європа": "Глобальні виклики та європейська індустріальна конкурентоспроможність". На цей напрям буде спрямовано  більше половини загального бюджету програми (близько 53 млрд євро).

Пріоритетність фінансування цього напряму не є випадковою – адже, як зазначено у відповідному додатку2  до стратегічного плану програми, саме технологічний прогрес, включаючи цифровізацію та розвиток космічних технологій, може значною мірою впливати на суспільні та економічні процеси, формувати попит на нові товари та послуги та трансформувати те, як ми вчимося, працюємо та живемо.

Завдання Програми "Горизонт Європа" в контексті підтримки космічної і галузі та дії, що передбачені цими завданнями

Виконання пріоритетного завдання Програми "Горизонт Європа" щодо зміцнення  європейської індустріальної конкурентоспроможності Європейська комісія вбачає в посиленні європейської автономії в галузі космічних технологій шляхом:

1) вирішення проблеми відсутності окремих ланок у виробничо-технологічних  ланцюгах космічного та цифрового сектору (зокрема, йдеться про необхідність забезпечення постачання сировинних матеріалів та переходу до  низьковуглецевого  виробництва  елементів  живлення, критично важливих компонентів космічної апаратури, мікроелектронних компонентів тощо);

2) досягнення якомога більшої технологічної незалежності ЄС від зарубіжних постачальників (зокрема в тому, що стосується виготовлення деталей супутників та компонентів пускових установок);

3) підтримка космічної галузі для забезпечення постійного супутникового спостереження за  Землею  є невід'ємною складовою частиною  іншого,  більш глобального завдання, яке ставлять перед європейськими науковцями та інноваторами розробники Програми "Горизонт Європа": збір інформації щодо змін клімату та їхнього впливу на природне середовище для формування комплексу запобіжних заходів.

Переходячи до конкретних аспектів програми, на виконання завдань тематичного кластеру "Цифрові технології, промисловість та космос", стратегічний план "Горизонту Європа" передбачає  залучення дослідників до науково-інноваційних дій (R&I Аctions/RIA), метою яких буде підвищення конкурентоспроможності європейських космічних систем, що забезпечують функціонування телекомунікаційних мереж із надвисокою пропускною здатністю,  а  також  підтримка інтеграції європейських супутників у мережі 5G та у системі спостережень за Землею з високою роздільною здатністю.

Підтримуватимуться проєкти з розвитку цифровізації та автоматизації космічної індустрії.

У середньо- та довгостроковій перспективі стратегічний план "Горизонту Європа" охоплює участь європейських наукових та інноваційних організацій у створенні космічної екосистеми майбутнього, що включатиме в себе гібридні супутники, "розумні" супутники та супутники зі змінною конфігурацією – тобто такі, які можна буде збирати та обслуговувати безпосередньо на орбіті.

Програма передбачає підтримку досліджень і технологічних рішень щодо зменшення собівартості виробництва та експлуатації космічних систем, зокрема – уможливлення повторного використання компонентів пускових установок, застосування економічно ефективних, потужних та екологічно безпечних силових систем, проєктування мікроракет-носіїв, створення нових типів корисного навантаження та розробку нових космічних маршрутів.

Важливим пріоритетом програми є закладення основ синергетичної співпраці між космічною галуззю та підприємствами з орієнтацією на задоволення потреб кінцевого споживача, що має привести до зростання інвестиційної привабливості європейського космічного сектору.

Реалізація заходів у межах космічного напряму Програми "Горизонт Європа" здійснюватиметься у тісній співпраці з Європейським космічним агентством та національними космічними програмами країн Європи, в умовах  взаємної підтримки та на засадах комплексного послідовного підходу.

Зокрема, передбачені програмою науково-інноваційні проєктні дії мають стати основою для розробки наступного покоління апаратури та технічних рішень для супутникової системи навігації ЄС (Galileo), Європейської геостаціонарної служби навігаційного покриття (EGNOS) та системи захищеної супутникової комунікації для урядових служб (GOVSATCOM), а також посприяти розбудові Європейської програми дистанційного зондування Землі (Copernicus) та Європейської програми космічної ситуаційної обізнаності (SSA).

Перспективи розвитку космічної галузі ЄС у контексті сучасної кризи

Загальносвітова економічна криза 2020 року, яку спричинила пандемія коронавірусу, швидше за все, внесе свої корективи до планів розвитку цієї галузі. Як пише видання SpaceNews3, за оцінками експертів, внаслідок кризи прибутки європейського космічного сектору цього року можуть зменшитися на 1 млрд євро – це приблизно 12,5% загального обсягу.

Хоча економічні втрати  є  певною мірою неминучими, слід  згадати про роль, яку супутникові технології, зокрема системи навігації та геолокації, відіграють у подоланні негативних наслідків пандемії.

Яскравим прикладом є Galileo Green Lane app – програмний додаток для смартфонів, що був розроблений з ініціативи Європейської комісії та Європейського агентства з глобальної навігаційної супутникової системи (GSA)  як відповідь на зумовлені пандемією транспортні виклики.

Додаток працює на підставі даних, що надходять із супутників Galileo, та дозволяє водіям вантажівок  і  представникам прикордонних служб швидко та наочно оцінювати актуальний стан завантаження пунктів пропуску на внутрішніх кордонах ЄС. Це дає європейським країнам змогу уникнути транспортного колапсу та продовольчої кризи за умов надзвичайної епідеміологічної ситуації4.

Потенціал наукової спільноти КПІ щодо участі у європейських космічних проєктах

Читачі, які стежать за досягненнями в науково-інноваційній сфері КПІ ім. Ігоря Сікорського, мабуть, пам'ятають, що активну участь у програмі приєднання України до систем Galileo та EGNOS брали саме представники КПІ ім. Ігоря Сікорського, які протягом 2015–2016 років у складі консорціуму організацій із шести європейських країн займалися реалізацією проєкту UKRAINE (Ukraine Replication, Awareness and Innovation based on EGNSS – "Поширення в Україні технологій, знань та інновацій, які базуються на використанні системи EGNSS")5. Проєкт UKRAINE виконувався в рамках Програми "Горизонт 2020" та був спрямований на втілення у життя можливостей, що з'явилися завдяки підписанню Угоди між Україною та ЄС у галузі глобальних навігаційних супутникових систем, та долучення до систем Galileo та EGNOS українського ринку додатків6.

Не менш важливими віхами в розвитку космічного потенціалу КПІ стали запуски наносупутників  "PolyITAN-1"  у  2014 році та "PolyITAN-2-SAU" у 2016-му.  Метою другого з них були дослідження нижньої термосфери Землі для прогнозування атмосферних аномалій7.

Продовження інтенсивної науково-інноваційної діяльності в галузі космічних технологій є одним із пріоритетних напрямів Стратегії розвитку КПІ ім. Ігоря Сікорського на 2020–2025 роки8, а нині університет веде перемовини щодо включення проєкту "Мікросупутник" до Національної космічної програми9.

Висновки

Представникам наукової спільноти КПІ ім. Ігоря Сікорського варто сміливо взяти у свої руки ініціативу щодо участі України у майбутніх конкурсах Програми "Горизонт Європа" за космічним напрямом: завдяки своєму багатому досвіду та потужному інтелектуальному потенціалу саме наш університет здатний гідно представити Україну та зробити свій внесок у спільні зусилля європейських науковців та інноваторів  щодо виведення на світовий рівень європейської космічної промисловості та запобігання негативним наслідкам глобальних кліматичних змін.

Використані матеріали:

  1. Space Strategy for Europe.
  2. Horizon Europe Cluster 4: Digital, Industry and Space – Annex 4 to Orientations towards the first Strategic Plan for Horizon Europe.
  3. "Coronavirus could shrink European space industry by 1 billion euros, politicians warn".
  4. "Europe deploys space tech to manage COVID-19 impact".
  5. Ukraine Replication, Awareness and Innovation based on EGNSS.
  6. "Заключна конференція за проектом UKRAINE".
  7. "Наносупутник "PolyITAN-2-SAU" на орбіті!".
  8. Стратегія розвитку Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" на 2020–2025 роки.
  9. Засідання ректорату 21 квітня 2020 року.