Багато років поспіль Київський політехнічний очолює рейтинги українських вишів. Та щоб користуватися повагою світової наукової спільноти, а нині ще й мати певне фінансування за новою формулою МОН України, діяльність університету має відповідати визначеним критеріям. Серед них – показники публікаційної активності науковців (кількість публікацій, кількість цитувань, індекс Гірша).

Як повідомив голова Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського М.Ю. Ільченко, три роки тому було прийнято принципове рішення щодо заохочення авторів публікацій у виданнях, які є в Scopus і мають високий рейтинг впливовості (Impact factor). Захід із заохочення фахівців виявився дуже дієвим. Нині КПІ посідає 6-те місце серед вишів країни. Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського М.З. Згуровський наголошує: "Це дуже важливе для університету питання. Якщо ми не будемо щороку підвищувати наші позиції в міжнародних рейтингах, наші науковці будуть залишати  КПІ. Тут не лише фінансова складова, це ще й питання престижу. – І додає: слід розповісти про  їхню роботу на наших ресурсах, дати інформацію про цих дослідників. Науковці і викладачі мають знати, що така діяльність високо оцінюється колективом університету".

Віктор  Михайлович КалитаТож сьогодні гість редакції – Віктор Михайлович Калита, д.ф.-м.н., професор кафедри загальної та теоретичної фізики ФМФ, лауреат Премії ім. І.П.Пулюя, яку присуджує НАН України.

Він один із чотирьох авторів, хто цього року отримав максимальну винагороду за публікаційну активність. Відомий своїми роботами з теорії магнітного впорядкування у кристалах з сильним внеском спін-орбітальної взаємодії та роботами зі статистичних методів у теоретичній фізиці. Викладає фізику для студентів Інституту прикладного системного аналізу. 

– Вікторе Михайловичу, за якими критеріями визначаються лідери наукових публікацій?

– Важливим критерієм є впливовість наукових журналів, у яких опубліковані статті. Зазвичай це топ-журнали, які мають високі імпакт-фактори (IF), поширюються по всьому світу серед наукових установ, бібліотек, університетів тощо.

– І чим це важливо для закладу освіти та науковця?

– Опублікування наукових статей в найбільш відомих світових журналах є важливим для нашого університету, бо читачі, а це професори з інших держав, науковці-дослідники з будь-якої країни,  перед тим як прочитати статтю, звертають увагу на її назву, авторів та affiliation авторів – належність до організації та до країни. Публікації наукових статей в топ-журналах – це один з каналів поширення інформації про наш університет як наукову установу високого рівня, професори, викладачі, науковці якого публікуються в найкращих світових наукових журналах. Це, так би мовити, "реклама" КПІ серед інтелектуальної еліти світу. На відміну від звичної реклами, таку рекламу не купиш за гроші. Публікації статей у кращих світових журналах – це імідж університету на світовій арені. 

– Мабуть, не просто опублікувати статтю у престижному науковому виданні?

– Перед тим як рукопис приймуть до публікації в топ-журналі, він проходить рецензування, як правило, двома-трьома рецензентами – це професори з інших країн, які є спеціалістами з теми дослідження авторів. Рецензування відбувається анонімно. Стаття має задовольнити дуже високим критеріям відповідності, мати новизну, бути оригінальною, і дуже часто вимагається, щоб вона була цікавою для широкого кола науковців. Важливим є оформлення статті, воно повинно бути якісним – це окремо оцінюється рецензентами.

– Ви займаєтеся дослідженням магнітних речовин. Як правило, їх вивчення потребує нестандартних підходів.

– Так, останнім часом до кола моїх наукових інтересів належать дослідження магнітних властивостей наночастинок манганітів та дослідження магнітоактивних еластомерів. Обидва ці типи магнітних речовин мають аномальні температурно-польові властивості, і їх вивчення потребує нових та дійсно нестандартних підходів та рішень. Вони також цікаві та перспективні з точки зору прикладних застосувань. Обговорюється можливість використання наночастинок манганітів для отримання магнітних суспензій з їх наступним використанням у медицині.  Магнітоактивні еластомери цікаві як перспективні матеріали для робототехніки чи, навіть, для створення штучних м'язів.

– У яких відомих наукових виданнях побачили світ ваші статті?

– У 2019 році мною у співавторстві з колегами було опубліковано декілька статей у провідних наукових журналах, зокрема в журналі Smart Materials and Structures, який має імпакт-фактор IF=3.543 і входить до першого (вищого) квартилю (Q1) в Scopus. Це міждисциплінарний журнал, в якому публікують статті про так звані "розумні" матеріали чи структури, які контрольованим чином реагують на зовнішні впливи. Видає цей журнал видавництво IOP Publishing, яке утворене Institute of Physics – британським науковим товариством. Того ж, 2019-го, року мною була опублікована ще одна стаття в журналі цього видавництва – в Journal of Physics: Condensed Matter, у якого також Q1, а IF=2.711.

Також у 2019 році мною були опубліковані статті: в журналі Polymer, у якого IF=3.771, Q1, а індекс Хірша цього журналу Н=236, та в журналі Physica A: Statistical Mechanics and its Applications, у якого IF=2.500 та Q2. Ці журнали публікує видавництво Elsevier, яке є одним із найбільших у світі видавців наукових журналів.

Усього в 2019 р. було опубліковано 8 моїх статей у високорейтингових журналах, що індексуються наукометричними базами Scopus та WoS.

Відомо, що новітні наукові досягнення часто відбуваються на стику наук та в міжнародних наукових колективах. З ким Ви співпрацюєте?

Як я вже говорив, я співпрацюю з колегами-фізиками з нашого університету: з академіком НАН України В.М. Локтєвим і проф. А.А Снарським та з науковцями з Національної академії наук України: академіком НАНУ А.Г. Білоусом, членами-кореспондентами НАНУ С.М. Рябченком та Г.Г. Левченком, професорами Ю.І. Джежерею та А.І. Товстолиткіним. Як показує досвід, дослідження нових матеріалів потребує кооперації науковців з різних організацій і навіть держав. Останніми роками я активно співпрацюю з International Center of Future Science, Jilin University, що знаходиться в місті Чанчунь у КНР.