Новий Інститут матеріалознавства і передових технологій: найважливіші питання й відповіді

У Київській політехніці буде новий інститут. Його створюють на базі двох факультетів: інженерно-фізичного й зварюваль­ного. Крім них, до складу нового інституту ввійде кафедра лазерної техніки та фізико-тех­нічних технологій, яка нині є у складі Механіко-машинобудів­ного інституту.

На найважливіші питання про створення нової структури відповіли перший проректор КПІ Юрій Якименко, проректор з наукової роботи Віталій Пасічник, декан ІФФ Петро Лобода та декан ЗФ Сергій Фомічов.

 

Чому вирішили створити новий інститут?

Перед науковцями галузей матеріалознавства та зварювання постають нові виклики. Сьогодні процес створення нових матеріалів тісно пов'язаний з виготовленням конструкцій. Нові матеріали потребують новітніх технологій зварювання: лазерних, плазмових, електронно-променевих і гібридних на їх основі. Тому межа між двома галузями стає майже непомітною, а об'єднання двох факультетів у новий інститут відкриє широкі можливості й у підготовці фахівців, і в наукових розробках.

Юрій Якименко: Стратегія розвитку КПІ ім. Ігоря Сікорського будується на забезпеченні традиційно високого рівня фундаментальної підготовки з одночасним впрова­дженням нових напрямів і освітніх програм, що відповідають сучасним передовим технологіям і вимогам ринку. Це вимагає і вдосконалення структури підрозділів університету. Зокрема, в цьому році було створено Інститут аерокосмічних технологій, реорганізовано низку кафедр, а останнім рішенням Вченої ради за ініціативою інженерно-фізичного та зварювального факультетів на їх базі створено новий Інститут матеріало­знавства і передових технологій.

Віталій Пасічник: Світ дуже швидко змінюється, технології швидко змінюються. Йдеться про четверту промислову революцію, яка пов'язана з суттєвими революційними змінами, що відбуваються у виробничих процесах. Наша структура відповідала ще радянським стандартам. Зараз є світова тенденція до інте­грації та ускладнення технологій (Advanced Technology), і вона потребує зусиль фахівців з різних галузей. Поєднання ІФФ, ЗФ и кафедри ЛТФТТ якраз відповідає сучасним викликам. Треба створювати промислові технології на базі нових матеріалів та впроваджувати їх у реальний сектор економіки. Важливо наголосити, що рішення про створення інституту було прийнято самими учасниками – факультетами, кафедрами, а не "спущено зверху" в адміністративному порядку.

Які переваги дасть нова структура?

Новий інститут значно розширює перспе­ктиви як для професо­р­сько-викладацького складу, так і для студентів. Зокрема, виконання великих стратегічних наукових і освітніх проєктів державного та міжнародного рівнів, скорочення процесу отримання інноваційного конку­рент­ного продукту. У студентів, молодих учених, викладачів буде біль­ше можливостей для самореалізації, з-поміж іншого – через спільне використання лабораторної бази, яка теж буде розширюватись.

Віталій Пасічник: Модель нового інституту наближує нас до провідних закордонних навчальних за­кладів, де навчальний процес побудований саме на наукових дослідженнях, що проводяться на базі закладу вищої освіти. Така модель дозволяє випускати більш компетентних та якіс­них фахівців. Крім того, розширює можливості співпраці з реальним сектором економіки, а це також і додаткові кошти.

Петро Лобода: Життя вимагає, щоб ми (ІФФ та ЗФ) об'єдналися. Хтось відповідатиме за зварювання, хтось – за матеріалознавство, хтось – за взаємодію. У такому разі наш результат, наш продукт не матиме конкурентів. Сьогодні виробнику потрібен фахівець, який мав би щонайширші знання у сфері металургії, матеріалознавства, зварювання, новітніх методів обробки матеріалів – лазерного, електронно-променевого тощо. Всі ці технології використовуються в машинобудуванні, літакобудуванні, навіть у медицині. Новий інститут готуватиме саме такого фахівця. У нас буде збалансований навчальний план. Матеріалознавці більше знатимуть, що відбуватиметься у зварюванні, і навпаки – зварювальники знатимуть властивості матеріалу.

Сергій Фомічов: Ключове слово – це розвиток. У нас з'являються нові можливості. Зварювальні процеси дуже складні, але це частина загального циклу життя матеріалів. Ми можемо зараз створювати будь-який матеріал, який нам потрібен. У КПІ унікальні наукові школи світового рівня зі створення таких ма­те­ріалів. А потім уже включаються наші технології, зварюва­льні. І в галузі зварювання наукові школи КПІ – теж світового рівня, засновані ще Є.О. Патоном. Так ми охоплюємо весь життєвий цикл: створення нового матеріалу – обробка та надання потрібних властивостей матеріалу – виробництво конструкції – моніторинг і забезпечення якості технологічних процесів – моніторинг технічного стану та забезпечення безаварійної експлуатації аж до утилізації конструкції..

Чи зміняться підходи у фінансуванні нової структури?

Сьогодні державне фінансування прив'язане до кількості студентів на кафедрах. Оскільки сумарно цей показник не зміниться, то й зміни у статті державних коштів не відбудеться. Водночас, з огляду на розширення наукового й дослідницького потенціалу після об'єднання факультетів та створення нового інституту, розширяться й фінансові можливості.

Віталій Пасічник: Фінансування науково-педагогічних працівників відбувається з кількох джерел, основне – за викладацьку діяльність, яке до сьогодні прив'язано до кількості студентів. Окремо фінансуються наукові дослідження. І тут ми маємо величезні резерви для збільшення цієї складової. Науковці не повинні розраховувати тільки на фінансування на підготовку студентів, а активно співпрацювати з економічним сектором, з промисловими підприємствами, доводити необхідність вкладати гро­ші в проведення наукових дослі­джень. Якщо брати провідні університети світу, то вони заробляють більше грошей за рахунок саме наукової, інноваційної діяльності, ніж за навчання студентів.

Чи означає створення нового інституту зникнення двох факультетів?

Основна різниця між факультетом і інститутом полягає в тому, що факультет більше спрямований на навчання студентів, а інститут як масштабніша та фундаментальніша структура має більше можливостей не лише для навчання, а й також для наукової, дослідницької діяльності.

Для зварювального факультету утворення нового інституту є навіть більш корисним в аспекті збереження кафедр, викладацького складу, оскільки робота маленького факультету в умовах дуже складного зовнішнього контексту пов'язана з великими ризиками.

Сергій Фомічов: Новий інститут – це певна гарантія більшої стабільності. Маленький факультет – це завжди нестабільно. За законом, факультет повинен мати не менше трьох кафедр. На ЗФ – три кафедри, тобто в нас уже мінімум. Коли у складі кафедри менше ніж 5 осіб, вона перестає іс­нувати. До того ж, кількість студентів 1-го курсу зменшується. У нас за останні 8 років кількість студентів 1-го курсу зменшилась у 5 разів. А кількість викладачів – приблизно на 20% . Але ж має бути відповідність між кількістю студентів та кількістю викладачів. Тому в нас був реальний ризик!

Петро Лобода: Ми й самі планували створити інститут на базі ІФФ, у нас достатньо потужностей. Добре, що об'єдналися зі зварювальним. Але, якби вони до нас не приєдналися, ми б і самі створили! (Сміється.)

Коли запрацює новий ін­сти­тут?

Фактично буде дві дати запуску нового інституту: початок другого семестру та новий навчальний рік.

Юрій Якименко: Формується наказ про створення нового інституту. З нового семестру буде переведення працівників до складу інституту, але оскільки вони залишаються у складі своїх кафедр, то це формальне переведення. А на повну силу інститут запрацює вже з нового навчального року.

Як зміняться освітні програми?

Зміна освітніх програм, їхнє оновлення відбувається в університеті постійно, але це не залежить безпосередньо від реорганізації, це швидше відповідь на зовнішні зміни, виклики, з огляду на нові можливості.

Юрій Якименко: Освітні про­грами  визначають зміст освітнього процесу, саме вони  акредиту­ються, за освітніми програмами студенти навчаються і отримують диплом. Освітні програми розробляються кафедрами, постійно оновлюються і мають відповідати умовам акредитації. Основні вимоги – це потреби ринку праці, наявність відповідної  наукової школи  і кадрового складу,  рівень держзамовлення і конкурсу. Чинні освітні програми задовольняють усі ці вимоги, вони збережуться в новому інституті, і студенти продовжать за ними навчання.

Що буде з кафедрами?

Власне утворення нового інституту ніяк не вплине на структуру і роботу кафедр. Їх  буде включено до новоствореної структури у тому вигляді, в якому вони нині є, а подальша їхня доля залежатиме від рішення  кафедр та результатів акредитації.

Петро Лобода: Ми створюємо інститут, щоб розширити можливості кожного з учасників. Жодна кафедра не постраждає, навпаки, розвиток кожної наукової школи активізується й поглибиться.

Чи є загроза звільнення працівників через реорганізацію?

Реорганізація безпосередньо не несе ризиків ні для викладацького складу, ні для адміністративних працівників.

Юрій Якименко: Інтереси жодного з працівників цих факультетів не будуть обмежені. Всі працівники залишаються на своїх місцях – на кафедрах. Структура кафедр поки не змінюється. Адміністративні структури формуються відповідно до кількості студентів. Так визначається і кількість працівників деканату, і кількість заступників декана. Фактично після утворення нового інституту кількість студентів сумарно є незмінною, відповідно і з кількісним складом адміністративних посад змін не буде. Тобто, до прямих скорочень це об'єднання не веде.

Що буде зі студентами?

Студенти не відчують змін від процесу реорганізації. Їхнє навчання триватиме у звичайному режимі, не змінюватимуться навіть корпуси, де вони навчаються. Писати окремі заяви на переведення їм також не доведеться.

Юрій Якименко: Студенти цей рік закінчуватимуть на факультетах, де вони навчаються. Для випускників у дипломах нічого не зміниться – в дипломі зазначається лише спеціаль­ність, а не факультет чи інститут. Для тих, хто продовжить навчання, буде наказ про переведення на наступний рік навчання уже в складі інституту, а не в складі факультету.

Хто стане керівником нового інституту?

Згідно із законодавством керівник нового інституту призначатиметься ректором за погодженням з трудовим колективом.

Юрій Якименко: Конкурс, за законодавством, не передбачає ви­бори директора, він передбачає приз­начення директора за згодою трудового колективу. Кандидатури пропонуються ректору, він вносить кандидата на розгляд трудового колективу, який таємним голосуванням дає згоду чи незгоду.

Петро Лобода: Керівництво такою структурою – це дуже велика відповідальність. Але питання по­сади – далеко не основне. Найважливіше те, як працюватиме новий інститут, які цілі перед собою поставимо, як їх досягатимемо.

Сергій Фомічов: Коли ми вели перемовини щодо злиття ІФФ, ЗФ і кафедри ЛТФТТ та створення ін­ституту, ми домовилися і з Петром Лободою, і з Ігорем Кривцуном про спільну роботу. Наші амбіції полягають у тому, щоб створити нову, ефективну структуру і повністю реалізувати її потенціал.

Заліна Крюкова