12 квітня 1961 р. у космос вперше злетіла людина. Це був громадянин Радянського Союзу Юрій Олексійович Гагарін.
Він народився у селі Клушино, Гжатського району Смоленської області 9 березня 1934 р. А до школи пішов лише у 1943 р., коли село звільнили від німців. Далі навчався в ремісничому училищі м. Люберці, де отримав спеціальність формувальника-ливарника, та одночасно у школі робітничої молоді. У 1951–1955 рр. Гагарін навчався у Саратовському індустріальному технікумі за спеціальністю “Ливарне виробництво”, а у 1954–1955 рр. ще й в аероклубі. Закінчивши технікум і аероклуб, Ю.О.Гагарін у 1955 р. був направлений до Оренбурзького училища військових льотчиків. Училище він закінчив у 1957 р. та обрав службу на Півночі, куди через півроку приїхала і дружина Валентина.
У 1959 р. Юрій Гагарін подав рапорт про вступ до загону космонавтів, куди був зарахований 7 березня 1960 р. У Центрі підготовки космонавтів розпочалися інтенсивні заняття – фізпідготовка, заняття у класах і на тренажерах, вивчення техніки та робота на ній. Потім екзамени та держкомісія, яка призначила Ю.О.Гагаріна пілотом космічного корабля, а Г.С.Тітова – дублером.
12 квітня 1961 р. о 9.07 за московським часом почався перший в історії людства космічний політ людини. Через 108 хвилин Ю.Гагарін приземлився поблизу м. Саратова. Дорогу у космос людству було відкрито.
Після польоту у Юрія Гагаріна почалося нове життя. Він тепер – не тільки командир загону космонавтів. Його обрали депутатом Верховної Ради СРСР, головою або членом правлінь кількох товариств. А ще – навчання у Військово-повітряній інженерній академії ім. М.Є.Жуковського. Крім того, поїздки на запрошення багатьох країн, міст та підприємств. З грудня 1963 р. він став заступником начальника Центру підготовки космонавтів. І готувався до польоту на космічному кораблі “Союз”.
Дипломний проект Гагарін захистив 17 лютого 1968 р., а вже у березні почав тренувальні польоти, щоб поновити навички пілотування. Останню перевірку проводив 27 березня 1968 р. полковник В.С.Серьогін. Цей політ завершився трагічно. Причини катастрофи не з'ясовані і донині.
Як депутат і як людина він був чуйним до проблем, які турбують людей. Я брав участь в обговоренні з Ю.О.Гагаріним та В.М.Комаровим проблем телецентру Байконуру. Це була серйозна ділова розмова. І не тільки розмова. Були й значні практичні наслідки. Зокрема – будівництво нової телевізійної вежі, що суттєво покращило якість передач на всій території космодрому. Під час розмови Ю.Гагарін був не усміхнений, як на більшості фотознімків, а зосереджений та уважний. Він взагалі був різний за різних обставин – живою людиною. Таким він і залишиться у моїй пам'яті.
