Ви є тут

Інноваційні розробки Київської політехніки. Інтерв'ю з проректором з наукової роботи академіком НАН України М.Ю. Ільченком


Безпілотний літак Spectator

Нещодавно в Україні пройшла Міжнародна спеціалізована виставка засобів захисту, озброєння, військової та спеціальної техніки, технологій і товарів подвійного використання "Зброя та безпека", на якій КПІ ім. Ігоря Сікорського успішно представив свої розробки (див. "КП" №30). У рамках виставки також відбулася конференція, на якій про здобутки нашого університету розповів проректор з наукової роботи академік НАН України Михайло Ільченко. Він охарактеризував Київську політехніку як унікальне науково-інноваційне об'єднання з великим потенціалом та можливостями. Редакція звернулася до М.Ю.Ільченка з проханням розповісти про інноваційні розробки для ОПК України.

– Михайле Юхимовичу, за якими напрямами працюють київські політехніки, що реалізують проекти оборонного/подвійного призначення?

– Їх кілька: космос і авіація, системи спецзв'язку, кібербезпека і охоронні технології, захист техніки та особового складу, створення стрілецької зброї, модернізація обладнання, імпортозаміщення. Розробки ведуться на державне замовлення та замовлення приватних компаній.

– Очевидно, такі серйозні замовлення виконуються спільно з іншими підприємствами.

– Так, до складу інноваційно-виробничого об'єднання "Київська політехніка" входять високотехнологічні підприємства: ПАТ "Елміз", ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, ДП "Завод "Арсенал", ПАТ "НВО Київський завод автоматики", ПАТ "Завод "Маяк", ДП "КД НДІ гідроприладів", ДП ВО "Київприлад".

Приміром, спільно з ПАТ "Завод "Маяк" було створено нові зразки стрілецької зброї. Разом з "КД НДІ гідроприладів" розроблено гідроакустичні станції для моніторингу підводних об'єктів. Засоби спецзв'язку, що вже фактично готові до впровадження, створюються разом з ТОВ "Елміз". Програма імпортозаміщення та створення периметральної системи охорони кордонів, а також розробка системи очищення води в невеликих обсягах втілюються разом із Фондом ім. академіка В.С. Михалевича. Завдяки співпраці державного та приватного секторів створено композиційну броню для захисту людини і техніки. Бронежилети на її основі вдвічі легші і забезпечують шостий клас захисту. Є й інші напрацювання.

– Високоефективні надійні розробки, про які йде мова, певно, мають відзначатися на рівні держави?

– Робота "Створення і застосування безпілотних авіаційних комплексів класу міні та впровадження інноваційних технологій їх виробництва", виконана авторським колективом КПІ ім. Ігоря Сікорського, Воєнно-наукового управління Генштабу ЗС України, ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова, ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Атлон Авіа", цього року здобула премію Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій.

– Чому присвячена ця розробка?

– Робота присвячена створенню і промисловому виробництву вітчизняних перших безпілотних авіаційних комплексів класу міні, які за своїм призначенням і технічними характеристиками відповідають затвердженим Урядом України Середньостроковим пріоритетним напрямам інноваційної діяльності загальнодержавного рівня. При виконанні роботи задіяна нова модель синергетичної взаємодії фахівців від освіти, науки, бізнесу, високотехнологічного виробництва та споживачів інноваційної продукції.

– Команда розробників БпАК "Spectator" була сформована наказом ректора М.З.Згуровського в серпні 2014 року. Організаційно-наукове керівництво створенням БпЛа було покладено на Вас, Михайле Юхимовичу. Чи складно було взаємодіяти з різними науково-виробничими колективами?

– За результатами стартапу безпілотного літака Романа Карнаушенка було створено міжвідомчу робочу групу, що здійснила проектування та виготовлення дослідного зразка. ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова довело розробку до промислового тиражування (із залученням спонсорських коштів Фонду науково-технічного розвитку ім. академіка В.С. Михалевича), за підтримки Воєнно-наукового управління Генштабу ЗС України було проведено необхідні випробування. Складність полягала в необхідності забезпечити одночасне виконання значної кількості (понад 50) різних (іноді суперечливих) вимог щодо функціональних можливостей комплексів, їх експлуатаційних, льотно-технічних характеристик.

Було виконано необхідний обсяг наукових досліджень та дослідно-конструкторських робіт, розроблено сучасні інноваційні технології промислового виробництва комплексів, проведено низку оцінювальних, контрольних, визначальних відомчих випробувань згідно з існуючими процедурами. Позитивні результати стали підґрунтям для прийняття рішень щодо порядку закупівлі авіакомплексів "Spectator", які при державній реєстрації отримали назву МП-1, де М – від "Меридіан", а П – від "Політехніка".

– Тобто, ця продукція стала у пригоді і військовим, і цивільним?

– Від промислового випуску та реалізації понад 50 одиниць інноваційної продукції отримано понад 30 млн грн. Продукцію передано для використання у підрозділах ЗС України, Нацгвардії України, СБ України, Держприкордонслужби України та в цивільній сфері.

– Чи ведуться роботи із зарубіжними партнерами?

– У КПІ ім. Ігоря Сікорського виконується 6 проектів (із 38, які виконуються в Україні) в рамках програми НАТО "Наука заради миру і безпеки". На РТФ спільно з Канадським університетом Макмастера з Гамільтона працюють над мікрохвильовим радаром для захисту персоналу. На ІФФ спільно з Німецьким інститутом Фраунгофера з керамічних технологій і систем (IKTS) досліджують інфрачервоні прозорі керамічні вікна для високошвидкісних літальних засобів. В ІТС спільно з Норвезьким університетом природничих наук і технологій виконують проект "Розробка системи розпізнавання мін та вибухових пристроїв на базі надширокосмугової хвильової технології". В ІПСА спільно з Румунською АН (Яський філіал) та Інститутом математики та інформатики АН Молдови працюють над проектом "Моделювання і пом'якшення соціальних лих, викликаних катастрофами та тероризмом". На ФПМ спільно з науковцями США (US Army Research Laboratory) й Болгарії (Інститут оборони) виконують оперативний аналіз кіберзагроз для володіння ситуацією в умовах реального часу. На ПБФ спільно з науковцями Сербії, Нідерландів, Німеччини й Італії в рамках проекту "Виявлення вибухових слідів для Standex (EXTRAS)" будуть розробляти тривимірну оптичну систему дзеркально-лінзового лазерного сканера.

– Що б Ви хотіли сказати на завершення розмови?

– Не хотілося б про сумне, та нині реальним став ризик руйнації науково-інженерних шкіл КПІ і втрати можливості реалізації затребуваних державою експериментальних науково-технічних розробок через загрозливу динаміку втрати штатних працівників науки НДЧ університету. Упродовж 3-х останніх років через вкрай недостатнє реальне бюджетне фінансування кількість штатних працівників НДЧ зменшилася з 477 до 257 осіб, а також з'явилися проблеми з ефективним задіянням наявного наукового потенціалу (в дослідженнях задіяні 470 із 2425 викладачів, 95 із 311 докторів наук, 219 із 1300 кандидатів наук).

Як тут не згадати коментар міністра освіти і науки України Л.М.Гриневич за результатом розгляду річного звіту КПІ з науково-інноваційної діяльності: "Те, що ми почули, викликає лише захоплення. Водночас маємо справді драматичну недостатність з фінансуванням. Київська політехніка – це зараз центр розробок серед університетів на військову тематику. І у вас дуже тісна співпраця і з Оборонпромом, і з Радою національної безпеки і оборони. І будучи таким форпостом, ви потерпаєте від величезного недофінансування".

Спілкувалась Н. Вдовенко

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій