Стипендіат Президента України п'ятикурсник ІХФ Сергій Бардашевський переконаний: якщо займатися тим, що дійсно подобається, результат і визнання прийдуть самі собою. "Звичайно, – зауважує він, – велику роль відіграє оточення. У моєму випадку це викладачі та працівники кафедри хімічного, полімерного та силікатного машинобудування, які зацікавили мене науковою роботою, прищепили інтерес до навчання та самовдосконалення".

Науковий керівник магістранта – д.т.н., професор Ігор Олегович Мікульонок. Тема магістерської дисертації пов'язана з переробленням полімерних матеріалів методом екструзії. Дослідження, які проводить Сергій, дадуть змогу зменшити енергоємність і матеріалоємність одержуваної продукції: рукавних і плоских полімерних плівок, полімерних труб, кабельної продукції, а також профілів різноманітного поперечного перерізу.

А ще Сергій  є старостою групи ЛП-31, усі студенти якої на 3-му курсі (до затвердження нових правил призначення стипендій) одержували стипендію! Також усі студенти цієї групи є винахідниками: кожен з них є автором або співавтором щонайменше одного патенту на корисну модель.

За період навчання в КПІ С.Бардашевський опублікував 6 тез доповідей на конференціях різного рівня, а також отримав 6 патентів. За його участю виготовлено науково-дослідну установку з визначення фізико-механічних характеристик гранульованих матеріалів, зокрема коефіцієнта тертя ковзання та коефіцієнта бокового тиску. "Проведено низку експериментів, – розповідає І.О.Мікульонок, – за результатами яких буде підготовлено щонайменше одну наукову статтю. Щодо подальшої долі після закінчення університету Сергій поки не визначився, але всі передумови для подальшого життя в науці в нього є". На кафедрі також навчався його старший брат Олександр, який, напевно, і був прикладом у винахідництві та наукових дослідженнях.

"Я звичайний студент, нічим не відрізняюсь від інших, – каже Сергій. – Так само, як і всі, навчаюся, трохи займаюся спортом, ходжу відпочивати на Поляну. А щоб гарно вчитися, просто вчасно виконую лабораторні, курсові та інші завдання, бо не люблю відкладати на потім. Варто сказати, що в КПІ ім. Ігоря Сікорського я отримав не лише знання, а й знайшов багато друзів та кохану дівчину, яка згодом стала моєю дружиною.

На завершення хотів би подякувати своєму науковому керівнику та всім викладачам кафедри за внесок у моє становлення як інженера".

Інф.  ІХФ