Нобелівська премія вже більше ста років є найбільш престижною відзнакою досягнень науковців.

Шведський підприємець Альфред Нобель (1833–1896) заповів вкласти 94% свого капіталу в безпечні цінні папери задля створення фонду, відсотки з якого будуть розподілятися як премії за наукові відкриття в галузях фізики, хімії, медицини, які принесуть найбільшу користь людству, а також в літературі (проза) і боротьбі за мир на планеті. Премія з економіки була заснована в пам'ять Альфреда Нобеля Банком Швеції.

Перші Нобелівські премії були присуджені у 1901 р. На сьогодні у списку нобеліантів уже близько тисячі осіб та організацій.

Кожен лауреат офіційно відноситься до тієї країни, громадянином якої був на момент присудження премії. Водночас, є досить багато лауреатів Нобелівської премії, які отримали її, коли жили і працювали не на батьківщині. Так, двічі нобеліант Марія Склодовська-Кюрі до 24-річного віку проживала у Польщі, яка тоді входила до складу Російської імперії. Премію отримала як громадянка Франції. Тож нею пишаються і Франція, і Польща.

Наша молода держава ще не має жодного свого лауреата, але серед відзначених премією громадян інших країн є вихідці з нашої землі. Подаємо коротку інформацію про них.

 

Нобелівські лауреати Франції:

Ілля Ілліч Мечніков (1845–1916) – премія з фізіології та медицини, 1908. Народився в селі Іванівці на Харківщині. Його мати – донька письменника Л.Неваховича, батько походив із волоського боярського роду Спетару (або "spadа are", "той, що має меч").

Вчився у Харківській гімназії. Перше наукове дослідження опублікував у Німеччині у 18 років. У 1870–1882 р. професор Одеського університету. Виїздить на роботу в Італію, а після повернення в Україну облаштовує наукову лабораторію у власній квартирі. У 1888 р. Мечніков переїздить на запрошення Пастера в Париж, де працює в його інституті упродовж 28 років. Урна з його прахом зберігається в інституті Пастера.

Надзвичайно висока наукова репутація І.Мечнікова шанується у всьому світі і до нашого часу.

Жорж Шарпак (Григорій Харпак, 1924–2010) – премія з фізики, 1992. Народився у містечку Дубровиця (Польща, нині – Рівненська область). Батьки – М.Харпак та Х.Шапіро, в їх сім'ї розмовляли на ідиш. Родини батьків хлопчика віддавна проживали в Сарнах, неподалік від Дубровиці, там і пройшли його перші роки. В гімназії вчився польською. У 30-ті роки родина переїздить до Варшави, потім до Франції. Під час Другої світової війни дев'ятнадцятирічний Жорж вступає до Руху опору, у 1943 –мупотрапляє до в'язниці, а у 1944 р. – до нацистського концтабору Дахау. У 1954 р. – доктор наук з фізики, професор, академік Французької академії наук. Помер у Парижі.

Нобелівські лауреати СРСР:

Ігор Тамм (1895–1971) – премія з фізики, 1958. Його родина з Єлісаветградщини, а дід, Теодор Тамм, чи то з німців, чи зі шведів. Народився Ігор Тамм у Владивостоці, де батько працював на Транссибі. Від 3-х років – у Єлісаветграді, де закінчив школу і гімназію. Вчився в Единбурзі, Москві. З 1918 р. викладав в Таврійському університеті в Сімферополі, у 1921–1922 рр. – в Одеському політехнічному. З 1922 р. працював у Московському університеті: професор, академік. Разом зі своїм учнем А.Сахаровим курував розробку водневої бомби.

Лев Ландау (1908–1968) – премія з фізики, 1962. Фізик-теоретик. Народився в Азербайджані, його батьки з Білорусії. Освіта – Ленінградський університет. У 1932–1937 рр. очолював  теоретичний відділ Українського фізико-технічного інституту (УФТІ) у Харкові, з 1938 р. – у Москві, в Інституті фізичних проблем П.Капиці. Був заарештований у 1938 р., звільненням зобов'язаний П.Капиці і Н.Бору. Реабілітований через 22 роки після смерті.

Петро Капиця (1894–1984) – премія з фізики, 1978. Його батько з Бессарабії, з молдовської шляхти Капиць-Милевських, а мати – з українських волинських дворян Стебницьких. Освіта – Петроградський політехнічний інститут. Працював у Великій Британії, в Академії наук СРСР. У 1966 р. був одним з тих, хто підписав листа проти реабілітації Сталіна.

Борис Пастернак (1890–1960), премія з літератури, 1958. Батько був художником, мати – піаністкою. Його батьки й діди народилися й жили в Одесі. Премія – за роман "Доктор Живаго", який влада СРСР сприйняла як антирадянський.

Нобеліанти Ізраїлю:

Шмуель Аґнон (1888–1970) – премія з літератури, 1966. Народився в м. Бучач, Галичина. Працював у Львові, Німеччині. Друкувався у Бучачі, Львові, за кордоном. У його творах помітні взаємні впливи української і єврейської культур.

Менахем Бегін (1913–1992) – премія миру, 1978. Родом з Берестейщини. Його життя було присвячено створенню єврейскої держави Ізраїль (1948). У 1978 – ініціатор Кемп-Девідської мирної угоди. У 40-ві роки – в'язень ГУЛАГу.

Нобелівськими лауреатами США стали:

Ісидор Рабі (1898–1988) – премія з фізики, 1944. Народився в містечку Риманув, Лемківщина, Західна Галичина. Працював у Європі, мав дружні стосунки з Н. Бором, О.Штерном, В.Паулі. Працював на оборону США, але відмовився від участі в Манхеттенському проекті зі створення атомної бомби.

Зельман Ваксман (1888–1973) – премія з фізіології і медицини, 1952. Народився в Нових Прилуках на Вінниччині. Його винахід – стрептоміцин, ворог туберкульозу. Ваксман – один з найвідоміших людей світу, найбільших благодійників людства, гордість США і України.

Саймон (Семен) Кузнець (1901–1985) – премія з економіки, 1971. Народився у Пінську, Берестейщина. Вчився в Рівному і у Харкові, де надрукував перші наукові роботи. Він навчив світ рахувати ВВП – внутрішній валовий продукт, за що і отримав премію.

Герберт Браун (Броварник) (1912–2004) – премія з хімії, 1979. Його батьки народилися та мешкали в Житомирі. Він народився в Лондоні, куди родина емігрувала в 1908 р. Його син також став хіміком.

Роалд Гофман (1937) – премія з хімії, 1981. Гофман зі Золочева, що на Львівщині. Про батьківщину каже так: "Україна – земля обітована мого серця!" (Про нього див. "КП" №29 за 2017 р.)

Ерік Кендел (1929) – премія з фізіології і медицини, 2000. Його мати з Коломиї, а батько – зі Львівщини. Книжки його авторства, наприклад,  "В поисках памяти", можна побачити на полицях наших магазинів.

Нобеліант Білорусі:

 Світлана Алексієвич (1948) – премія з літератури,  2015. Вона народилася у Станіславі (Івано-Франківськ), дитинство провела на Вінниччині, її мати – українка.

Пишаймося нашими земляками, які увійшли до наукової еліти світу!

Ольга Пугач, фізико-математичний факультет